Заключний етап атестаційної експертизи

На заключному етапі проводиться узагальнення експертної інформації, глибокий аналіз предмета експертизи. Керівник експертної групи аналізує роботу кожного експерта, дає оцінку, указує на зауважені недоліки чи порушення етики поведінки. Ґрунтовному аналізу піддаються достовірність і переконливість пропозицій. Додатково опрацьовуються матеріали самооцінки, попередніх атестацій. Установлюється відповідність матеріалів самоаналізу та самооцінки освітньої діяльності атестованого навчального закладу фактичному стану речей на основі атестаційної експертизи. Виводиться кількісна та якісна оцінки. Кількісна оцінка виставляється на основі узагальненого протоколу за орієнтованими критеріями, у пояснювальній записці до яких указано: «Високий рівень визначається за умови отримання сумарної кількості балів у межах 160-140; достатній - 139-103; середній - 102-63; низький - 62 і менше. Ураховуючи значення обох блоків показників, слід мати на увазі, що рівень освітньої діяльності навчального закладу не може бути визнаний «високим», якщо результативність навчально-виховного процесу оцінена іншою оцінкою. Навчальний заклад не може бути атестований умовно, якщо результативність навчально-виховного процесу «низька». Останнє засідання експертної комісії повинно сформувати колективну експертну оцінку, що відповідно до наказу МОН № 553 від 24.07.2001 р. визначається: не атестовано, атестовано з умовою, атестовано, атестовано з відзнакою. Відповідно до орієнтовних критеріїв загальний атестаційний висновок про загальноосвітній навчальний заклад визначається за рівнем і результативністю освітньої діяльності (сумарною кількістю залікових балів).

Високий рівень - навчальний заклад вважається «атестованим з відзнакою».

Достатній рівень - навчальний заклад вважається «атестованим».

Середній рівень - навчальний заклад вважається «атестованим умовно».

Низький рівень - навчальний заклад вважається «не атестованим».

У пояснювальній записці до орієнтовних критеріїв указується про те, що одночасно з атестацією загальноосвітнього навчального закладу проводиться атестація його керівників (директора, заступників директора). Для цього підраховуються залікові бали з підрозділу «Система управління. Оцінка діяльності керівників навчального закладу». Орієнтовно за наявності 23-20-ти балів можна вважати, що керівник «відповідає займаній посаді і заслуговує нагородження (відзначення)», за наявності 19-15-ти балів - «відповідає займаній посаді», 14-10-ти - «відповідає займаній посаді з умовою (ліквідації певних недоліків)», 9 і менше балів - «не відповідає займаній посаді». Але при цьому необхідно враховувати, що діяльність керівників навчального закладу не може бути оцінена позитивно, якщо заклад визнано «не атестованим».

Органи управління освітою, на які покладається проведення атестації загальноосвітніх навчальних закладів, можуть вносити до орієнтовних критеріїв обґрунтовані зміни та доповнення з урахуванням статусу, типу, специфіки, регіональних соціально-економічних умов, стартових можливостей роботи конкретних навчальних закладів. Так, у процесі державної атестації гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих, авторських шкіл додатково аналізується науково-дослідницька й експериментальна робота, у спеціальних інтернатних закладах - стан соціально-реабілітаційної роботи тощо.

Наступний етап - формування експертних висновків і підготовка акта про наслідки атестаційної експертизи. Розпочинається підготовка підсумкового документа ретельним осмисленням і систематизацією наявних показників, параметрів, фактів, прикладів; відбором типових, найбільш значущих; установленням і виділенням основних факторів, що впливають на результативність діяльності навчального закладу. Обов'язково треба вказати, який інструментарій був використаний для оцінки педагогічних явищ.

Поиск по сайту: