Взаємозв'язок технологій управління й педагогічних технологій

у рамках системи якості освітньої установи:

З даної таблиці випливає, що між технологіями управління й педагогічними технологіями існують складні та неоднозначні зв'язки, опосередковані безліччю факторів. Процедури управління, що включаються у відповідні технології, формують своєрідне середовище, поле для дії технологій педагогічних. Останні можуть бути вмонтовані безпосередньо в управлінські технології як їх блок, вони можуть складати окремий етап управлінського процесу. В остаточному підсумку варіант застосування педагогічних технологій залежить від управлінського задуму, умов його реалізації.

Проектна технологія як одна із технологій управління.

Технологія управління — це послідовність операцій, які вибирає менеджер освіти для впливу на об’єкт управління. Технологічність виступає важливою складовою якості внутрішкільного управління. Як форма існування діяльності, технологія породжує систему необхідних управлінських дій та наступних за ними результатів. Засобами управлінських технологій здійснюється взаємодія керівника з учителями, батьками, громадськістю. Оскільки провідною ідеєю в сучасній теорії внутрішкільного управління є гуманістичний аспект, то відповідно цільовий, змістовий і операційний блоки управлінських технологій підпорядковані принципам гуманізації. Такі вимоги обумовлені загальною логікою управлінських технологій:

Технологія проектування: узгодження принципів проектування з гуманістичними принципами:

Проектна технологія – одна із інноваційних технологій навчання і виховання, яка забезпечує формування основних компетенцій учня.

Метод проектів виник у 20-ті роки ХХ ст. у США. Спершу його називали «методом проблем» і розвивався він у межах гуманістичного напряму у філософії та освіті, в педагогічних поглядах та експериментальній роботі Джона Дьюї. У ньому містились ідеї побудови навчання на активній основі через доцільну діяльність учня у співвідношенні з його особистим інтересом саме в цих знаннях. Надзвичайно важливо було показати дитині її особисту зацікавленість у здобутті цих знань, де і яким чином вони можуть їй знадобитись у житті. Проблема мусить бути з реального життя, знайома і значуща для дитини. Для її розв’язання дитині необхідно застосувати здобуті знання або ті, що їх належить здобути.

В. Х. Кілпатрику – одному з послідовників Дж. Дьюї – вдалося вдосконалити систему роботи над проектами. Під проектом у той час мався на увазі цільовий акт діяльності, в основі якого лежить інтерес дитини. Робота над проектом включає усвідомлення учнем мети, оформлення задуму, розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту.

Метод проектів привернув увагу і російських педагогів початку ХХ ст. У 1905 р. під керівництвом російського педагога С. Т. Шацького було організовано невелику групу працівників, які намагалися активно запроваджувати проектні методи у практику викладання.

Пізніше, вже за радянської влади, ідеї проектування почали широко використовувати і включати в навчально-виховний процес школи. Але, на жаль, недостатньо продумано і послідовно, через що постановою ЦК ВКП(б) 1931 року метод проектів було засуджено і заборонено. Відтоді і в Росії, і в Україні більше не робилося жодних серйозних спроб відродити метод в освітянській практиці. Слово «проект» у перекладі з латинської мови означає «кинутий уперед». У сучасному розумінні проект – це намір, який буде здійснено у майбутньому.

«Проектна діяльність набуває особистісної значущості, оскільки в процесі володіння нею проявляється вміння враховувати і долати перешкоди для досягнення цілей проекту, формується стійка підпорядкованість мотивів, при цьому активна самодіяльність у навчальному процесі сприяє творчому і соціальному становленню особистості. Ступінь задоволення, отриманого при досягненні поставленої мети, впливає на поведінку людини у схожих ситуаціях у майбутньому» (Дж. Джонсон).

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури можна запропонувати таку класифікацію проектів:

Дослідницькі проекти повністю підпорядковані логіці дослідження і потребують:

- добре обміркованої структури;

- визначеної мети;

- доведення її актуальності;

- соціальної значущості;

- визначення предмета чи об’єкта досліджень;

- продуманості завдань, методів, методології досліджень;

- висування гіпотез, припущень щодо вирішення проблеми;

- експериментальної обробки результатів.

Структура дослідницького проекту:

а) визначення теми дослідження;

б) аргументація її актуальності;

в) визначення предмета й об’єкта, завдань і методів;

г) визначення методології дослідження;

д) висування гіпотез розв’язання проблеми і визначення шляхів її розв’язання.

Творчі проекти не мають:

- детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись інтересам учасників проекту, кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності;

- групи учасників, об’єднаної інтересами (попередньо учасники проекту домовляються про заплановані результати та форму їх представлення – рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, свято тощо).

Ігрові проекти:

· структура таких проектів залишається відкритою до їх закінчення;

· учасники беруть на себе визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту (це можуть бути як літературні особистості, так і реально існуючі особистості);

· імітуються їхні соціальні та ділові стосунки, які можуть ускладнюватися вигаданими ситуаціями;

· результати роботи можуть визначатися на початку проекту або до його завершення;

· наявний високий ступінь творчості, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра.

Інформаційні проекти:

спрямовані на:

- збирання інформації про який-небудь об’єкт, явище;

- ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз, узагальнення фактів;

потребують:

- добре продуманої структури;

- можливості систематичної корекції у ході роботи над проектом.

Структура інформаційного проекту:

· мета проекту, його актуальність, методи отримання (літературні джерела, ЗМІ, бази даних, інтерв’ю, анкетування) та обробка інформації (аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки);

· результат (реферат, стаття, доповідь, відеофільм);

· презентація (публікація, зокрема в електронній мережі, обговорення на телеконференції).

Практично-орієнтовані проекти:

- результат діяльності чітко визначений від самого початку;

- орієнтовані на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, словник);

- потребують продуманої структури, навіть складання сценарію, враховуючи діяльність усіх його учасників із визначенням функцій кожного;

- потребують організації координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентацій одержаних результатів і можливих засобів їх втілень.

Що ж таке проект? Проект – це будь-який задум, що завжди:

- має мету;

- значущий;

- унікальний;

- реалістичний;

- обмежений у часі і просторі;

- реалізується командою;

- повинен піддаватися оцінюванню;

- реалізується поетапно:

Підготовчий (організаційний)

- формулювання проблеми;

- визначення теми й мети проекту (для чого?);

- формулювання завдань проекту.

Поиск по сайту: