|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Класифікація соціально-педагогічної інформації
Поняття «управлінська інформація» є досить широким. Воно охоплює всю сукупність необхідної для управління будь-яким об’єктом, процесом чи системою інформації. Немає жодної функції управління, що могла б реалізуватися без інформації. Праця у сфері управління є невід`ємною від інформації, бо завжди пов’язана з її виробленням, прийманням, обробленням та використанням. Управлінська інформація в загальноосвітньому навчальному закладі може бути класифікована за різними основами у такий спосіб: · змістом; · видами управління; · суб’єктами управління; · об’єктами управління; · видами управлінської діяльності; · ознакою щодо середовища формування; · хронологією надходження до суб’єктів управління; · пріоритетними аспектами діяльності суб’єктів управління й навчально-виховного процесу; · часом дії управлінської інформації; · способом роботи з інформацією; · якісними характеристиками інформації; · рівнем управління загальноосвітнім навчальним закладом як соціально-педагогічною системою; · формою подання інформації; · характером подання даних щодо змісту управління; · засобом вираження і фіксації інформації; · ступенем стабільності інформації; · ступенем визначеності інформації; · формою передачі інформації; · способом передачі інформації; · напрямом руху інформації; · джерелом виникнення інформації; · належністю до підсистем керованої системи; · терміном часу подій. За змістом управлінська інформація, спрямована на ефективну реалізацію управлінських функцій, поділяється на такі види, як організаційна, звітна, аналітична, координаційна, планова, контрольна, обліково-статистична, прогностична та ін. Обліково-статистична, контрольна, аналітична інформація фіксується у спеціально розроблених формах: документах, інформаційних табло, таблицях, діаграмах, графіках і має періодичний характер надходження до суб’єкта управління або пізнання. Прогностична інформація характеризує майбутні події, параметри розвитку систем. Ці види інформації призначені для використання суб’єктами управління і є основою для прийняття управлінських рішень. Слід зазначити, що саме на цій основі формується уявлення про фактичний стан управлінського, навчально-виховного, соціального, розвиваючого процесів; про досягнення кінцевих результатів діяльності директора, його заступників, вчителів, учнів закладу; про рівні інтелектуального і творчого розвитку учнів; про зростання рівня дисципліни в учнівських колективах та ін. Слід звернути увагу на завчасність зібрання обліково-статистичної інформації у зв’язку з тим, що вона дає уявлення про фактичний стан функціонування об’єкта управління загальноосвітнього навчального закладу, - в іншому разі суб’єкти управління різних рівнів або адміністративно-управлінська ланка закладу змушені будуть розробляти планову документацію в умовах її дефіциту. За видами управління інформація поділяється на оперативну та стратегічну (тематичну й підсумкову). Для оперативного управління керівникові навчального закладу необхідні повідомлення, відомості про стан керованого об’єкта – навчального закладу в будь-який момент часу, що дозволяють об’єктивно проаналізувати та оцінити процес його функціонування або розвитку. Оперативна інформація за строками подання буває: щоденна (відомості про наявність учителів у закладі відповідно до розкладу навчальних занять, відвідування їх учнями, дисципліну і санітарно-гігієничний стан у закладі, організацію та якість харчування); щотижнева (відомості про виконання планів роботи адміністративно-управлінською ланкою закладу, проведення і результативність позакласних заходів, роботу органів учнівського самоврядування, стан ведення учнями зошитів, щоденників, індивідуальну роботу з учнями); щомісячна інформація (відомості про стан шкільної документації, класних журналів, учнівських зошитів, щоденників, особистих справ учнів, статистичних звітів; стан виконання законів, постанов, нормативно-правових документів, раніше прийнятих управлінських рішень; рівень якості знань, вихованості та розвитку учнів; виконання навчальних програм з основ наук; факультативів, предметних гуртків, курсів за вибором, спортивних секцій); семестрова інформація (відомості про якість виконання навчальних планів і програм, річного плану і його складових, роботу методичних об`єднань творчих груп та інших форм науково-методичної роботи педагогічних кадрів; матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу; ведення шкільної документації; якість знань учнів з навчальних предметів; досягнення учнів закладу; стан і якість викладання навчальних предметів). Стратегічну інформацію керівник навчального закладу використовує в процесі розробки стратегій або стратегічного набору щодо його розвитку на майбутнє, а також для визначення специфіки управління різними структурними підрозділами закладу. В основі стратегічного управління лежить орієнтація навального закладу на соціокультурне середовище. Таке управління дає змогу проектувати і реалізувати стратегію ефективної взаємодії закладу з соціумом і позитивно впливати на нього. Це важливо при вирішенні питань тривалого характеру та реалізації головної мети, місії в організації управлінської діяльності. Отже, головними орієнтирами стратегічного управління закладом є врахування впливу соціуму, довгострокове планування для виправдання мети його функціонування. Специфічними відмінностями стратегічної інформації є: орієнтованість не стільки «всередину» організації, скільки на її зовнішнє та проміжне середовище; аналіз інформації в умовах репрезентативної ймовірності; прогностичний характер результатів оброблення інформації; велика ймовірність суб’єктивного тлумачення інформативних показників; між функціональний характер інформації (необхідність інформаційного забезпечення окремих процесів), що приводить до необхідності оперування великими обсягами аналітичної, облікової, статистичної, прогностичної інформації. Стратегічна (підсумкова) інформація містить відомості, що зосереджені в директивних документах державних органів країни, регіональних державних органів, державно-громадських організацій, органів управління освітою. Вони визначають стратегію політичного зовнішнього та внутрішнього курсу держави, її соціально-економічного розвитку системи освіти. До стратегічної інформації також належать відомості, які стосуються певного періоду діяльності навчального закладу за основними параметрами, що характеризують навчально-виховний процес і його результативність. Управлінську інформацію можна класифікувати за об’єктами управління. Об`єктами управління є адміністративно-управлінська ланка, педагогічний колектив, учнівський колектив, обслуговуючий персонал, учитель, учень, класний керівник, вихователь; навчально-виховний процес, процеси навчання, виховання й розвитку учнів, процес підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, самореалізація учнів і вчителів та ін. Така інформація зміщує відомості, які характеризують різновиди діяльності, процеси та їх результативність. За видами діяльності суб’єктів управління навчальним закладом інформація охоплює відомості про організаційну діяльність – формування педагогічного колективу та організацію його діяльності, формування учнівського колективу та організацію навчально-пізнавальної діяльності учнів і її результативність, викладацьку, контрольно-аналітичну, менеджерську, комерційну, прогностичну, координуючу і регулюючу види діяльності та маркетинг освітніх послуг. За суб’єктами управління інформація поділяється за функціонально-посадовими обов’язковими суб’єктів управління та навчально-виховного процесу на інформацію про діяльність директора закладу, заступника директора школи з навчально-виховної роботи, заступника директора з науково-методичної роботи, заступника директора з адміністративно-господарської роботи, завідувача кафедри, голови методичного об`єднання, учителя, класного керівника та її результативність. За ознакою щодо середовища формування інформація поділяється на зовнішню та внутрішню. За хронологією надходження до суб’єктів управління управлінська інформація розрізняється за строками подання – до певної дати (дня), за певний проміжок часу (тиждень, місяць, півріччя, рік). За пріоритетними аспектами управління: диференціація і профілізація навчання, національне, громадянське, інтелектуальне, екологічне, економічне, естетичне та інші види виховання учнів, гуманізація, гуманітаризація, демократизація навчання й виховання учнів, тощо. За часом дії інформація буває короткострокова і довгострокова. За способом роботи управлінську інформацію можливо представляти за способом порівняння, передавання, подання, організації роботи з нею. За якісними показниками управлінська інформація характеризується за аналогією, як і соціально-педагогічна. Рівневаознака дає змогу визначити спрямованість руху інформації: директивна інформація находить від суб’єкта до об’єкта управління й використовується суб’єктами управління закладу з метою ефективного управління. Повідомляюча інформація, на перший погляд, прямо не впливає на поліпшення роботи закладу, але може вплинути опосередковано, непрямо й таким чином може виявитися корисною. Горизонтальна інформація забезпечує інформаційний обмін між суб’єктами управління або суб’єктами навчально-виховного процесу одного рівня. Вертикальна забезпечує інформаційний обмін між суб’єктами різних ієрархічних рівнів системи управління закладом і закладу з соціальними інституціями. За формою подання: первинна, вторинна, зведена, вибіркова інформація. За характером даних щодо змісту процесу управління: директивна, рекомендаційна, описова. За засобом представлення або вираження і фіксації: усна, письмова, документальна, текстова, графічна, знакова, аудіовізуальна. За ступенем стабільності: постійна, змінна, періодична і разова. За ступенем визначеності інформації: детермінована та ймовірна. За формою передачі – вербальна і невербальна. За способом передачі – супутникова, електронна, телефонна, письмова, аудіовізуальна. За напрямом руху інформація поділяється на вихідну – інформаційний потік циркулює від суб’єкта до об’єкта управління, і вхідну – інформаційний потік від об’єкта до суб’єкта управління. За джерелом виникнення – первинна і похідна. За належністю до підсистеми керованої системи: технічна, освітня, фінансова, бухгалтерська, економічна, педагогічна, організаційна, правова тощо. За терміном часу подій: інформація про минулі, поточні й майбутні події. Отже, соціально-педагогічну та управлінську інформацію можна розглядати з різних боків і класифікувати за різними основами. Залежно від вибору основи її класифікації одне й те ж повідомлення можна описати, використовуючи десятки атрибутивних термінів, які свідчать про невичерпність характеристик інформації, що циркулює в загальноосвітньому навчальному закладі. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |