АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів

Читайте также:
  1. IV. Формування навчальних умінь та навичок
  2. N 1243, 31.10.2011, Наказ, Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
  3. V. Формування навчальних умінь та навичок.
  4. Будинки і поруди. Будинки і споруди навчальних закладів
  5. Виховання культури самоосвіти і формування загальнонавчальних умінь – основа розвитку менталітету учнів
  6. Вищих навчальних закладів МНС України
  7. Гігієна лікувально-профілактичних закладів.
  8. Гігієнічна оцінка навчальних меблів
  9. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і приміщень дитячих дошкільних закладів. Оцінка функціональної готовності дітей до вступу у школу
  10. Гігієнічні вимоги до класної дошки, навчальних посібників, підручників.
  11. Гігієнічні вимоги до навчальних приміщень.
  12. Досвід окремих російських вищих навчальних закладів у запровадженні основних елементів Болонського процесу

Крім групових форм роботи, практикуються і індивідуальні: творчий звіт керівника, самоосвіта, управлінське консультування, стажування, атестація, дні управління в школі, наставництво, бесіда, інструктаж.

Індивідуальні форми роботи передбачають реалізацію здатності особистості до безперервної освіти впродовж життя. Особистісно-зорієнтована самоосвіта керівника забезпечує підвищення рівня його компетентності, педагогічної і управлінської майстерності, безперервного саморозвитку та позитивного впливу на колег.

Творчий звіт керівника – організаційно-педагогічна форма діяльності районного відділу освіти, спрямована на пошук, підтримку, пропаганду прогресивного досвіду управлінської діяльності. Узагальнений матеріал повинен включати такі питання: інформація про тему творчого звіту керівника та його суть, змістова частина, рекомендації щодо його впровадження та використання. Для яскравості сприйняття звіт повинен супроводжуватися відео- та аудіо-записами, діаграмами, виставкою друкованої продукції.

Головною метою звіту є стимулювання керівників та педагогічні колективи на пошук інноваційних шляхів реалізації ідей реформування системи освіти, виявлення передового досвіду роботи педагогічних колективів з метою впровадження його в практику роботи інших навчальних закладів.

Дні управління – одна із форм тематичного контролю за діяльністю загальноосвітнього навчального закладу і управлінської компетентності його керівника. Вона дає змогу оперативно перевірити декілька навчальних закладів, виявити досягнення і недоліки їх роботи з визначеного питання, причини їх виникнення, допомогти директору знайти шляхи подолання недоліків, оперативно вплинути на покращення справ.

Дні управління – це планові заходи, тому завчасно визначається зміст, мета та об’єкт контролю. За результатами днів управління працівниками відділу освіти узагальнюються дані, видається наказ або складається довідка, матеріали використовуються для проведення нарад з керівниками шкіл. Висновки і рекомендації за наслідками днів управління фіксуються перевіряючими в контрольно-візитаційній книзі навчального закладу, через певний проміжок часу з керівником проводиться співбесіда з метою з`ясування, які з виявлених недоліків усунуто, над якими адміністрація ще працює, що зроблено директором для покращення роботи з даних проблем.

Бесіда – головний спосіб ділового спілкування, вона може виконувати різні завдання: отримання інформації, мотивації працівника, надання інформації, узгодження спільних дій. Ініціатором бесіди може бути як працівник, так і керівник. Якщо ініціатором бесіди є працівник, керівник повинен чітко з`ясувати, що зумовило звернення працівника, та за допомогою запитань та відповідей на них, спостереження за поведінкою працівника, отримати всю необхідну інформацію для прийняття рішення. У разі необхідності керівник надає працівнику методичну допомогу або рекомендує звернутися до наукової літератури. Ефективною буде бесіда, якщо є спільно прийняте рішення.

Якщо ініціатором бесіди є керівник, то вона повинна бути спланованою та продуманою: яка її мета, ймовірність позитивного завершення, як поставиться до бесіди співрозмовник, який результат сприйме як сприятливий, які прийоми впливу необхідно застосувати в розмові, як поводитися, якщо співрозмовник не відреагує на аргументацію. Важливо, щоб наприкінці бесіди працівник сам визначив, що, коли і як він буде робити.

Інструктаж. Необхідність застосування цього методу управління виникає, якщо в колективі напрацьовано інваріантні способи вирішення певного завдання і ситуація вимагає суворого їх дотримання. Найчастіше така ситуація виникає коли до навчального закладу приходить новий працівник і його необхідно ознайомити з напрацьованими формами роботи. Цей метод управління передбачає, що керівник ознайомлює новопризначеного з метою роботи навчального закладу, висвітлює певні форми та методи діяльності, з`ясовує, чи зрозумів працівник, що і як йому належить зробити, як він ставиться до цієї роботи, чи згоден її виконувати.

Організація самоосвіти. Використання цього методу дає можливість забезпечити підготовку керівників до вирішення колективних та індивідуальних завдань, їх саморозвиток, подолання ускладнень та недоліків у роботі. Найважливішими завданнями керівника з питань організації самоосвіти є:

- створення системи стимулів організації самоосвіти;

- забезпечення необхідних умов для її здійснення;

- вивчення ефективності самоосвіти.

Функцію стимулювання самоосвіти працівників навчального закладу можуть виконувати: атмосфера творчого пошуку, яка панує в педагогічному колективі; об’єктивна оцінка діяльності працівників; пропаганда ефективних педагогічних технологій; наявність можливостей посадового зростання; організація науково-дослідної роботи; особистий приклад керівника.

Ефективність організації самоосвіти залежить від застосування цілісної системи її організаційних форм і передбачає аналіз її стану. Функцію критеріїв оцінки цього напряму діяльності можуть виконувати такі показники:

- динамічний розвиток навчального закладу, здатність колективу вирішувати нові педагогічні завдання;

- висока ефективність навчально-виховного процесу;

- рівень охоплення самоосвітою працівників;

- індивідуальні досягнення працівників;

- активне ставлення педагогів до заходів, пов’язаних із самоосвітою;

- своєчасне виконання планів підвищення кваліфікації педагогів та інших працівників.

Управлінська компетентність керівника навчального закладу є багатофакторним і багатокомпонентним явищем. Вона базується на знаннях різних галузей наук – філософії, соціології освіти, психології управління, культурології, економіки освіти, маркетингу освітніх послуг, досвіду самостійної діяльності, вміннях, навичках.

Поняття «управлінська компетентність керівника загальноосвітнього навчального закладу» визначається як складне індивідуально-професійне утворення, яке інтегрує в собі професійні теоретичні знання, практичні уміння, навички, професійно-особистісні цінності і якості та забезпечує кваліфіковане здійснення управлінської діяльності та свідомий вибір моделей поведінки. Компетентність керівника закладу репрезентує прагнення і здатність реалізувати свій потенціал під час творчої професійної діяльності, усвідомлюючи соціальну значущість та особисту відповідальність за результати цієї діяльності й необхідність її постійно удосконалювати.

Підвищення управлінської компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів в процесі управлінської діяльності формується на основі професійного самовизначення, планування професійного саморозвитку і залежить від спеціальної управлінської підготовки, прагнень керівників у професійній діяльності, об’єктивної самооцінки професійних досягнень, власних управлінських здібностей і сформованих особистісних якостей.

 

Контрольні питання та завдання

Завдання для дискусії:

1. Які теоретичні положення розкривають зміст і структуру управлінської компетентності керівника закладу освіти?

2. Розкрийте поняття моделі компетентності спеціаліста.

3. Охарактеризуйте рівні компетентності керівника загальноосвітнього навчального закладу.

4. Які види компетентностей необхідні суб’єкту управління?

5. Дайте визначення понять «управлінські знання» та «управлінські уміння».

6. Розкрийте масові форми підвищення управлінської компетентності керівника загальноосвітнього навчального закладу.

7. Семінар як групова форма підвищення управлінської компетентності.

8. Проаналізуйте основні форми роботи школи управлінської майстерності.

9. Доберіть матеріал щодо розкриття поняття «презентація».

10. Управлінське консультування як індивідуальна форма підвищення управлінської компетентності.

11. У чому полягають функції керівника під час організації підвищення кваліфікації працівників навчального закладу?

12. У якому випадку організація самоосвіти працівників виконує функцію методу управління?

13. Проаналізуйте управлінську діяльність у вашому колективі та визначте, які з методів організації виконання управлінських рішень виконуються постійно, які – інколи, а які не виконуються.

14 Нарада, вимоги до нарад.

 

Питання для самостійної роботи:

1. Зміст і структура управлінської компетентності керівника загальноосвітнього навчального закладу.

2. Масові форми підвищення управлінської компетентності керівника: наради, конференції, педагогічні виставки, школа резерву педагогічних кадрів, лекції.

3. Педагогічна рада як можливість реалізації методичних завдань

4. Групові форми підвищення управлінської компетентності керівників закладів освіти: семінар, школа управлінської майстерності, школа молодого директора, творчі об`єднання директорів, управлінське консультування, тренінги, презентації, аукціони управлінських ідей, творчі групи.

5. Захист інноваційних проектів як групова форма підвищення управлінської компетентності керівника.

6. Індивідуальні форми підвищення управлінської компетентності керівників.

7. Самоосвіта керівника як умова динамічного розвитку навчального закладу.

 

Теми наукових рефератів (ІНДЗ):

* Управлінська компетентність керівника як педагогічна проблема.

* Сутність і характер управлінської компетентності.

* Масові, групові та індивідуальні форми підвищення управлінської компетентності керівника загальноосвітнього навчального закладу.

* Сутність і структура методів організації виконання управлінських рішень.

* Особливості використання методу організації самоосвіти працівників в управлінні.

* Вибір методів організації виконання управлінських рішень.

 

Список джерел до теми:

1. Василенко В.А. Теорія і практика розробки управлінських рішень: Навч. посіб. – К.: ЦУЛ, 2002. – 420с.

2. Васильєв І.Б. Ідеологія професіоналізму: сучасна та на перспективу // Освіта і управління. – 1997. – Т. 1. - № 3. – С. 57-62.

3. Вдовиченко Р.П. Деякі аспекти діяльності міського управління освіти з підвищення професійної компетентності керівників шкіл // Нова педагогічна наука. – Рівне. – 2002. - № 3-4. – Тематичний спецвипуск. – С. 101-108.

4. Даниленко Л.І. Модернізація змісту, форм та методів управлінської діяльності директора загальноосвітньої школи: Монографія. – К.: Логос, 1998. – 140 с.

5. Калініна Л.М. Моделювання управлінської діяльності керівника школи // Інформаційно-методичний бюлетень. – 1999. – № 2. – С. 21-36.

6. Наука управління загальноосвітнім навчальним закладом: Навч. посіб. / Г.М.Десятов, О.М.Коберник, Б.Л.Тевлін, Н.М.Чепурна. – Х.: Основа, 2003. – 240с.

7. Павлютенков Є.М. Професійна компетентність директора школи // Управління школою. – 2003. - № 7(19). – С. 2-4.

8. Руководство педагогическим коллективом: модели и методы / Пособие для руководителей общеобразовательных учреждений // Под ред. В.С.Лазарева. – М.: Центр социальных и эконом. Исследований, 1995. – 158 с.

9. Чемерис Д., Ліпенцев А. Підвищення кваліфікації управлінців: досвід та проблеми // Вісник ДСУ. – 1997. -№ 1. – С. 72-79.

 

 

ТЕМА 8

СУТНІСТЬ УПРАВЛІНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ КЕРІВНИКА
СУЧАСНОЇ ШКОЛИ

Ключові слова: культура, духовно-матеріальні цінності. управлінська культура. компоненти управлінської культури. феномен культури, фактори впливу на розвиток культури, організаційно-педагогічні умови формування управлінської культури, критерії управлінської культури, рівні та компоненти управлінської культури.

 

Послідовність викладу та засвоєння матеріалу:

1. Аналіз сутності і змістових аспектів поняття «управління школою» та «управлінська культура», компоненти управлінської культури:

- аксіологічний;

- технологічний;

- особистісно-творчий;

- рефлексивно-оцінювальний.

2. Напрями та фактори управлінської культури керівника школи.

3. Критерії сформованості управлінської культури керівника.

4. Модель сформованості управлінської культури директора загальноосвітнього навчального закладу.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)