IV. Формування навчальних умінь та навичок

Хід уроку

I. Організаційний момент.

— Доброго дня всім. Сідайте, будь ласка.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання. Учні читають вірші про природу напам’ять.

III. Презентація теми та мети уроку

Слово вчителя

Мабуть, немає у світі людини, яка була б байдужою до природи, не відчувала себе її частиною та не розуміла свою залежність від неї.

Природа допомагає кожній творчій особистості краще осмислити себе, свої почуття.

У всі часи найкращі поети були в захваті від її неповторної краси та гармонії.

Сьогодні у нас є можливість звернутись до особистості та творчості великого знавця і співця природи, відомого російського поета Федора Івановича Тютчева.

IV. Формування навчальних умінь та навичок

Учитель. Пропоную вам здійснити віртуальну 45-хвилинну подорож у світ поета на “Літературному трамваї”. Як і на справжньому трамваї, подорожуємо від зупинки до зупинки.

Зупинка “Біографічна”

Один із учнів отримав випереджальне індивідуальне завдання і від 1 особи розповідає.

Ф.І Тютчев. Я народився у старовинній дворянській сім’ї, в Орловській губернії. У 1821 році блискуче закінчив словесний факультет Московського університету. Наступного року виїхав за кордон, одержавши посаду в російському посольстві в Мюнхені - тодішній столиці Баварського королівства. Служив також у Турині (Сардинія).

У чужих краях я прожив 22 роки, але не втрачав зв’язку з батьківщиною і зрідка відвідував її. Вірші писати почав ще підлітком, але друкувався дуже рідко. Справжній дебют відбувся у 1836 році, коли зошит із моїми поезіями потрапив до Пушкіна і той, вражений їх красою, опублікував вірші у журналі “Современник”.

Зупинка “Поетична”

Учитель. Ф.І.Тютчев - поет романтичного складу і надзвичайно тонкий майстер віршованих пейзажів. У його поезії немає різкої грані між людиною і природою, вони майже тотожні. Пропоную прослухати вірш Тютчева “Я знаю в праосені пору…” в оригіналі та в перекладі.

Учні читають вірш по бажанню.

Бесіда за прослуханим.

- Які враження викликала у вас картина природи, створена Тютчевим?

V. Словникова робота (переклад українською мовою незрозумілих слів і пояснення їхнього значення)

Первоначальная осень – рання осінь(праосінь);

Лучезарный – осяйний, променистий;

Праздный – тут: порожній;

Борозда – борозна (довга, рівна заглибина в землі, проведена плугом);

Боле(скорочена форма російського слова «более») – більше;

Лазурь – яскраво-синій колір (блакить).

Зупинка “ Літературознавча”

Виразне читання учнями вірша Тютчева “Я знаю в праосені пору…” своєму сусідові по парті, оцінювання читання і висловлення побажань щодо читання.

Аналіз вірша.

-Використовуючи текст вірша, доведіть, що поет милується осінньою природою.

-Як поет передає гармонійну єдність природи і людини?

-Завдяки чому поету вдається досягти високої майстерності поетичного вислову?

Матеріал для аналізу:

У вірші зображено ранню осінь – «золоту». Ця пора дійсно коротка,її ще називають «бабине літо». Її прикметні ознаки: ясні дні,павутинки, що іноді пролітають, і по-особливому блакитне глибоке небо. Ці образи, які властиві золотій осені завжди, є в тексті вірша, але вони майстерно вплетені в ту неповторну картину, яку побачив поет саме 22 серпня 1857 року (дата написання вірша): пора коротка і ясна; повітря чисте; день прозорий; усюди простір; пусто на стерні; блиск павутинки; марна борозна тощо.

Для Тютчева характерно зображати рух у природі,тому він згадує і дні,що минули («де серп гуляв і падало колосся») і ті, що настануть («далеко ще до перших сніжних хуртовин»), і це обрамлення дійсно підкреслює, що пора «така коротка». Погляд автора охоплює то дуже широкий,то звужений простір, рухаючись при цьому від неба до землі, від прозорої блакиті до тонкої волосинки павутиння. Така зосередженість «на небесах», «на високому» характерна для Тютчева, оскільки він поет, який каже не про буденне, а про вічне, і навіть побутові деталі, конкретні речі, зображені у віршах, - сходинки до високого.

У поезії «Я знаю в праосені пору…» Тютчев зобразив пору, коли після наполегливої й тяжкої праці настає час спокою й відпочинку. Природа відпочиває. Цим його вірш суголосний поезіям Алкмана, Гете, Лермонтова. Мабуть, саме ці почуття – глибокої тиші й незворушного спокою – панувала в душі Тютчева, після відвідин батьківщини.

Повторення знань з теорії літератури.

- Що називають тропами? (тропи — це слова, вжиті в переносному значенні)

- Які види тропів вам відомі? (Існують такі види тропів: порівняння, епітет, метафора, алегорія,іронія, гіпербола, уособлення тощо)

- Яка головна властивість тропів? (яскраво характеризувати одне явище через інше на основі їх подібності. Завдяки цій ознаці їх часто називають ще образними (художніми) засобами, які допомагають письменникам відтворити певні реалії життя, збудити думку читача, схвилювати його душу)

Зупинка “Образотворча”

Учитель. Подорож “Літературним трамваєм” триває. Наша наступна зупинка “Образотворча”. Там ми розглянемо репродукцію картини І.Левітана “Золота осінь”.

Російський художник І.Левітан захоплювався пейзажем. Природа хвилювала його до сліз, він сприймав її, як живу істоту.

Художник знав напам’ять майже всю російську пейзажну лірику, досить часто читав своїм знайомим вірші Пушкіна, Некрасова, Фета і свого улюбленого поета Тютчева.

Запитання до аналізу картини І.Левітана “Золота осінь”.

- Що таке пейзаж? (жанр в образотворчому мистецтві, в якому об'єктом зображення є природа)

- Які фарби використовує він для зображення цієї пори року? (Коричневий, жовтий, золотий, оранжевий)

- Які враження викликала у вас картина?

“Посиденьки на сходинках”

Учитель. Ви подорожуєте «Літературним трамваєм». На часі наші посиденьки на сходинках. На них уже зручно примостилися ваші однокласники, котрі приготували усну розповідь на тему “Осінь”. Давайте приєднаємось до них і уважно послухаємо, як вони вміють словесно малювати осінь.

1 учень. Осінь - моя улюблена пора року. Вона красива та чарівна. Я завжди милуюсь різнокольоровим вбранням дерев. Люблю ходити по м’якому килиму з опалого листя та дивитись на чисте і прозоре небо.

2 учень. У мене слово “осінь” асоціюється зі словом ”урожай”. І це не випадково, бо мої односельці в цей час збирають урожай у полі, в садах і городах. Цього року він був щедрим, земля добре віддячила людей за їхню невтомну працю.

3 учень. А я люблю осінь за те, що з її приходом починається новий навчальний рік. Саме 1 вересня ми урочисто святкуємо День Знань і наша школа перетворюється на бджолиний вулик. Повсюди чутно гомін та дитячий сміх. І так протягом усього року. У школі я встигаю і знань набути, і цікаво поспілкуватись з однокласниками, і добре відпочити.

Учитель. Ось такою виявилась наша мандрівка. На горизонті вже з’явилось депо. Настав час завершити подорож.

Поиск по сайту: