V. Формування навчальних умінь та навичок

1. Слово вчителя.

— Уявіть собі людину, наставника, який мав одночасно понад дві тисячі учнів і написав близько двох тисяч віршів. У 28 років він став відомим поетом, постригся в ченці й вирушив, усупереч умовлянням та пересторогам рідних, у далеку мандрівку. Він міг би стати багатим, але не став, задовольнившись плащем мандрівника, торбиною з нехитрим харчем, флейтою, записниками та хатинкою з бананового листя. Це — Мацуо Басьо. Басьо — псевдонім поета, який означає «бананова пальма», «бананове дерево» або «бананова хижа». (запис в зошит)

До віршів у японців особливе ставлення. Ними вони висловлюють свої думки, почуття. Вірші в Японії можна побачити скрізь: на серветках і рушниках, на ширмах і на стінах, на посуді й на аркушиках, прикріплених до дзвіночків біля вхідних дверей. Ще з давніх часів що січня влаштовуються поетичні змагання: десятки тисяч японців читають вірші. Найкращі з виконавців виступають на урочистій церемонії в присутності імператора. Однією з улюблених форм поезії сучасних японців є хоку. Кожен японець знає кілька десятків хоку, і найчастіше це — твори Мацуо Басьо. (запис в зошит)

2. Виразне читання хоку вчителем.

Змалку Мацуо Басьо віддано любив природу, милувався засніженими гірськими вершинами, слухав шум водоспадів, вдивлявся у морську далечінь, дихав ароматом квітів, дивувався нескінченній фантазії солов’їв.

Задивиться поет на маленьку співучу цяточку в небесній блакиті — і з’являється чарівний тривіршик:

І цілого дня твоїм пісням не вистачає, Жайворонку!

Замилується квіткою, що так і проситься прикрасити нею одяг, але

не порушить краси природи: хай вона чарує ароматом інших людей.

Поет краще уславить її в ось такому хоку:

Гірська троянда!

Її гілочки так і просяться

прикрасою на капелюх.

Або такому:

Перед вродою квітів

соромно стало місяцю?

Сховався за хмаркою.

А може, в цьому:

Вийшов на гірську стежину,

і так приємно защемило в грудях…

Та навкруги ж — фіалки.

Віршам Мацуо Басьо вже понад триста років, але вони не старіють, дивують світ щирістю й таємничістю, проникливістю й добротою, відвертістю і спостережливістю.

Хоку в письменника бувають і захопленими:

Під час квітування сакур

горам краси не додасть

навіть ранкова зоря.

і здивованими:

Шеретує бабуся рис.

Старезна, а все ж радіє,

що хризантеми розквітли!

і веселими:

Перед цією розквітлою сливою,

здається, й бик би замукав

першу пісню весни.

і сумними:

Квіти зів’яли.

Вкриває землю печаль —

насіння трав.

Але вони ніколи не бувають байдужими ні до природи, ні до людей. Видатний японський письменник вважав, що природа — натхнення, природа — незрівнянна ні з чим краса, це — сама досконалість. Треба вчитися в неї, треба прислухатися до її звуків, вдивлятися в її картини, розуміти її порухи, і, головне, намагатися жити в гармонії з нею, берегти оточуючий нас світ.

3. Обмін враженнями про прочитане.

Записи до літературознавчих словничків

Хоку — жанр японської лірики, що складається з трьох рядків без рими. (запис в зошит)

В оригіналі вірша в першому і третьому рядках обов’язково по 5 складів, а в другому — сім. У перекладі така формула може й не зберегтися.

4. Актуальна бесіда.

Яким темам присвячені хоку М. Басьо? (Природа, стосунки людини і природи, різні прояви життя)

Чому переклад одного й того самого хоку різними перекладачами так відрізняється? (Тому що японська мова багатозначна й особлива, складається з ієрогліфів-слів.)

Яке хоку вам найбільше сподобалося й чому?

Поиск по сайту: