Структурування якостей особистості

Вивчаючи досвід управлінської діяльності керівників закладів освіти виділимо три рівня компетентності керівників:

Перший рівень компетентності визначається здатністю особистості: управління підлеглими, конфліктами, здійснення впливу на ведення переговорів, формування команди.

Середній рівень компетентності визначається на базі першого, до якого додаються такі здібності як творче мислення, планування та оцінки, орієнтація на споживача послуг; уміння здійснювати контроль та інтеграцію, уміння розпоряджатися фінансами та управління технологіями.

Вищий рівень компетентності є поєднанням перших двох разом із загальним баченням та поінформованістю про зовнішнє оточення. Усі рівні компетентності базуються на здібностях керівника щодо усних та письмових комунікацій, розв’язання проблем, лідерства, навичок міжособистісних стосунків, самоуправління, гнучкості, рішучості та технічної компетентності.

За видами компетентності, які необхідні керівнику, представимо так:

· психологічна (здатність до використання психічних властивостей учасників навчального процесу для вирішення ситуацій);

· цілевизначальна (здатність до виділення пріоритетів у діяльності з метою формулювання поставлених цілей, завдань);

· мотиваційна (здатність до спонукання себе та інших до діяльності для досягнення особистих цілей або закладу);

· технологічна (здатність до поєднання кваліфікаційних навичок, інших знань, необхідних для отримання бажання перетворень в інформації або людях);

· предметна (здатність до виділення за формою та змістом тих явищ, що мають перетворюватися в діях, діяльності);

· продуктивно-результативна (здатність до отримання продукту, який очікується);

· аналітико-синтетична ситуативна (здатність до врахування ситуативних факторів у процесі досягнення цілей закладу);

· аналітико-синтетична прогнозна (здатність виявляти суттєві фактори і пропонувати засоби реагування на зовнішні виклики).

Перелічені види компетентності мають місце в індивідуальній професійній діяльності, а для управлінської необхідно додати такі: планувальна – здатність до розробки реальних планів, програм, проектів діяльності; організаційна – здатність до свідомої координації дій для досягнення цілей; контрольна – здатність бачити досягнення цілей шляхом встановлення стандартів, вимірювання фактично досягнутих результатів і корекції дії; комунікаційна – здатність до ефективного обміну інформацією, її смислових значень між людьми; спрямованість на ефективні рішення – здатність до вибору ефективних реальних альтернатив, щоб виконати посадові обов’язки з найбільшою ефективністю та адекватною відповідальністю; керівна – здатність впливу на окремих працівників та групи для досягнення ефективної та результативної діяльності.

Традиційна модель освіти була спрямована на передачу майбутньому спеціалістові необхідних знань, умінь, навичок і втратила нині свою перспективність. У сучасних умовах особливого значення набувають особистісні якості людини, цінності та інші чинники, що не тільки визначають її професійні характеристики, а й спосіб мислення, рівень культури, інтелектуальний, моральний, соціальний, творчий розвиток і саморозвиток.

Підвищення управлінської компетентності керівника загальноосвітнього навчального закладу відбувається одночасно з його особистісним розвитком. Тому однією з складових структури моделі в процесі цієї роботи виокремлено особистісну.

Структура особистості характеризується п’ятьма потенціалами: гносеологічним, аксіологічним, творчим, комунікативним, художнім, які є важливими для визначення змісту і структури управлінської компетентності керівника закладу. Для визначення особистісного компонента в моделі враховано той факт, що у професійній діяльності директора школи продовжується формування не окремих властивостей особистості, а і специфічних управлінських умінь. Це досягається в професійній управлінській діяльності і процесі професійного зростання через формування мотивів: діяльнісно-процесуального, діяльнісно-результативного, професійного спілкування, розвитку і самореалізації.

Самореалізація особистості можлива в тій сфері трудової діяльності, в якій людина повинна бути професійно компетентною.

Групи знань для опанування керівником