В) Істеричні особистості

Люди з істеричною структурою особистості характеризуються високим рівнем тривоги, напруження і реактивності – особливо в міжособистісному плані. Це сердечні, “енергійні” і інтуїтивно гуманні люди, схильні попадати в ситуації драми та ризику. Іноді вони настільки потребують хвилювань, що переходять від однієї кризи до іншої. Через високий рівень тривоги і конфліктів, від яких вони страждають, їх емоційність може здаватись оточуючим поверхневою, штучною і перебільшеною. Їх почуття міняються дуже різко (“істерична нестійкість афектів”). Людям з істеричною структурою подобаються професії, які кидаються в очі.

З. Фрейд і інші аналітики висунули ідею про подвійну фіксацію при істерії – на оральних і едіпальних проблемах. В спрощеному вигляді це можна сформулювати наступним чином: дуже чутлива і голодна маленька дівчинка потребує ніжну материнську турботу. Вона розчарована в своїй матері, якій не вдається зробити так, щоб дівчинка відчувала себе адекватно захищеною, ситою і цінною. По ступеню наближення до едіпової фази, вона досягає відділення від мами через її знецінення і звертає свою любов на батька, як на найбільш привабливий об’єкт, в особливості тому, що її незадоволені оральні потреби об’єднюються з більш пізніми генітальними інтересами і помітно посилюють едіпальну динаміку. Але як дівчинка може досягнути нормального розв’язання едіпового конфлікту, ідентифікуючись з мамою і одночасно змагаючись з нею? Вона все ще потребує маму, проте вже знецінила її. Через те, що дівчинка вважає силу вродженим чоловічим атрибутом, вона дивиться на чоловіків “знизу вгору”, проте також – більшою чатиною безсвідомо – ненавидить і завидує їм. Вона намагається посилити свої почуття адекватності і самоповаги, прив’язуючись до чоловіків, і в той же час карає їх за можливі переваги. Вона використовує свою сексуальність разом з ідеалізацією і жіночою хитрістю – стратегію слабих – для того, щоб досягнути чоловічої сили. Тому вона використовує секс як захист, а не як самовираз, боїться чоловіків, їх зловживання владою, вона з трудом досягає насолоди від інтимної близькості і може страждати від фізичних еквівалентів страху і відкинутості.

Захисні і адаптивні процеси. Люди з істеричною структурою особистості використовують витіснення (репресію), сексуалізацію і регресію. Їм властиві протифобічні відреагування назовні (acting out), як правило, пов’язані із стурбованістю надуманою владою і небезпекою, які породжені протилежною статтю. Вони використовують дисоціативні захисти в широкому змісті.

Приклад: конверсія, сексуальність, первинна-вторинна вигода.

Об’єктні стосунки. Сім’я: маленька дівчинка хворобливо усвідомлює, що один або двоє батьків значно більше люблять брата або відчуває, що батьки хотіли, щоб вона була хлопчиком. Або ж вона може побачити, що батько і інші члени сім’ї чоловічого роду мають значно більше влади, ніж мама, вона сама, сестри.

Коли дитині приділяють увагу, вона поширюється на зовнішні атрибути, зовнішній вигляд, гарну поведінку, на її інфантильні риси. Чим старшою стає дівчинка, тим більше вона зауважує, що батько сторониться її і здається невдоволеним її сексуальністю, яка розвивається. Вона відчуває себе глибоко відкинутою через свою стать і в той же час відчуває, що жіночість має дивну владу над чоловіками. Часто відзначалось, що батьки багатьох театральних жінок були одночасно особистостями і навіюючими страх, і привабливими. Батько створює конфлікт притяжіння-відштовхування.

Істеричне власне “Я”. Головне відчуття себе при істерії — відчуття маленької, лякливої і дефектної дитини, яка долає труднощі так добре, як тільки і можна чекати в світі, де домінують сильні і чужі інші. Хоча люди з істеричним складом нерідко виступають як контролюючі і маніпулюючі, їх суб’єктивний психологічний стан абсолютно протилежний. Маніпулювання, яке здійснюється індивідами з істеричною структурою, знаходяться в глибокому контрасті з маніпуляціями соціопатів і безумовно вторинне по відношенню до їх основного прагнення до безпеки і прийняття. Їх управління іншими – це намагання досягнути безпеки серед лякаючого світу, зробити стійким почуття самоповаги, оволодіти ситуацією, яка турбує, виразити безсвідому ворожість або деяку комбінацію цих мотивів. Вони не шукають мотивів когось подолати. Люди з істеричною структурою не є внутрішньо індиферентні і пусті; вони зачаровують людей, так як бояться вторгнення, експлуатації і відкидання. Істерично організовані індивіди мають тенденцію відчувати себе кастрованими. Виставляючи своє тіло наперед, вони можуть переформувати пасивне відчуття тілесної неповноцінності в активне почуття сили в області тілесності.

Перенос і контрперенос. Залежить від статі терапевта і пацієнта. Клієнти-жінки відчувають себе збудженими, наляканими і такими, що захищаються з чоловіком-терапевтом. З жінкою-терапевтом вони ворожі і конкурентні. З обома — нагадують дітей. Мають місце сильні переносні реакції.

Контрперенос: захисне дистанціювання і інфантилізація.

Поиск по сайту: