Розвиток менеджера як особистості

Для оцінки особистісних характеристик керівників використовують різні психодіагностичні методи. Вони мають свої переваги й недоліки. Так, наприклад, спостереження, як складова частина психологічної оцінки, передбачає стандартність, наукову обґрунтованість схеми проведення й обробки отриманих даних, співвіднесення результатів з нормативною базою.

Перевага спостереження, яке лежить в основі індивідуальної або колективної оцінки, - його відносна безперервність (різноманітність ситуацій).

На практиці широко використовують особистісні методи дослідження.

«Тест - стандартизоване дослідження різних, насамперед особистісних характеристик людини, що передбачає виконання ними певних завдань (відповідей на питання, розв’язання задач, виконання прямувань, дій)». Тести дозволяють з певною ймовірністю визначити актуальний рівень розвитку в керівника необхідних навичок, здатностей, особистісних характеристик. У роботі психологів у будівництві зустрічаються тести, спрямовані на діагностику емоційної стійкості, властивостей темпераменту, рівня домагань і т.п.

Досить часто використовується 16-факторний особистісний опитник Кеттелла, що дозволяє діагностувати емоційну стабільність, радикалізм, схильність до ризику й т.п. У дослідників відсутня одностайна думка з приводу внеска кожного з особистісних факторів в успішність управлінської діяльності. Відзначається стійкий позитивний вплив на результати діяльності лише трьох факторів: товариськості, абстрактності мислення, радикалізму.

Для діагностики особливостей взаємин особистості з іншими людьми (лідерство, авторитарність), мотивів і шляхів що ведуть до їхньої реалізації, засобів уникнення внутрішніх і зовнішніх конфліктів і т. п. використовують проективні методики, які характеризуються неструктурованістю й невизначеністю тестового матеріалу (ТАТ, Тест чорнильних плям Г. Роршаха й ін.).

Один з видів психологічної оцінки управлінських кадрів у практичній роботі будівництва представлений структурно-функціональною моделлю управлінської діяльності, що використовується з метою діагностики управлінських здібностей і є одночасно імітаційною моделлю діяльності й батареєю тестових методик. Розглянемо її докладніше.

Структурно-функціональна модель складається з шести завдань. У завданні «Інформаційний пошук» керівники ознайомлюються зі стандартними інструкціями, які мають елемент невизначеності, і оцінювані керівники змушені збирати додаткову інформацію. Реєструється час, потрібний випробуваним для повного з'ясування інструкції. За допомогою контрольних питань психолог перевіряє розуміння завдання й готовність діяти.

Завдання «Прогноз» є неструктурованим виробничим завданням. Випробувані повинні проаналізувати виробничу ситуацію, запропоновану у вигляді діаграми ходу цегельної кладки на будівництві навчального корпуса (або таблиць рішення), і умов, що включають причини невиконання денної норми й кількість працюючих мулярів для кожного дня. Вивчивши виробничі показники підрозділу за 15 робочих днів і зрозумівши загальні тенденції у діяльності будівельної організації, випробуваний повинен спрогнозувати її роботу на наступні 7 днів. Прогноз здійснюється або в процентному вираженні співвідношення виконаного обсягу робіт до планового, або в натуральних.

За допомогою вступних умов регулюється ступінь невизначеності завдання для випробуваного. Прогнозування виконання виробничих завдань на три дні із семи здійснюється в умовах підвищеної невизначеності. Випробуваний також оціню єступінь упевненості в точності свого прогнозу.

Виконуючи завдання «Подання», випробувані вирішують завдання на побудову додаткових частин до об'ємних тіл. Надається ізометрична проекція неповного куба (4х4х4). Завдання випробуваного полягає у спробі подумки добудувати куб. Потім фігуру, що доповнила куб, подумки перетворити на основу. Побудова отриманої фігури здійснюється з кубиків, реєструються час розв’язання завдань і зроблені помилки. Аналіз отриманих даних дозволяє оцінити особливості образного мислення.

Завдання «Прийняття рішень» складається з чотирьох завдань. Кожне завдання включає три складних судження (логічних умов), що містять кон’юнкції. Кожне судження складається із двох простих суджень з відносинами. Як ресурси в завданнях розглядаються: матеріали, техніка, люди. Розподілу підлягають умовні одиниці певних ресурсів. У логічні умови входить директивна інформація про строки проведення робіт. Завданням випробуваного є розподіл ресурсів по об'єктах будівництва на основі трьох логічних умов. Перше завдання має логічне рішення і єдину правильну відповідь. Три завдання, у яких зберігається формальна рівність об'єктів будівництва, не мають одного правильного рішення. Випробуваному пропонується наступна інструкція: «Ви є начальником будівельного управління й керуєте будівництвом декількох об'єктів одночасно. Ви повинні, відповідно до умов завдання, розподілити ресурси між будівельними об'єктами».

Реєструються час, потрібний випробуваним для розв’язання кожного із завдань, і характер розподілу.

У завданні «Реалізація рішень» використовують неструктуроване виробниче завданн, надане у вигляді таблиць рішень [Т. К. Кравченко, 1974]. У лівій частині таблиці приведений перелік характеристик роботи будівельної організації й перелік дій щодо реалізації управлінського рішення за певного конкретного сполучення умов. У правій частині таблиці подані правила розв’язання, які показують, які дії з числа перерахованих виконують у кожній реальній ситуації, обумовленої конкретним сполученням показників. Таблиці, якими скористалися, мають змішаний вхід умов, тобто вхід, що сполучає «так» і «ні» з числовими показниками. Перелік характеристик складається з семи найменувань (виконання плану, перебої з доставкою розчину й цегли, відсутність електроенергії й т.д.), дій - з шести; правила розв’язання містять двадцять два умовних дні. У перелік включені контрольні дії різного характеру: «активні» (провести оперативну нараду на об'єкті будівництва, побувати на об'єкті) і «пасивні» (віддати вказівку відповідному відділу або посадовій особі, з'ясувати стан справ по телефону, повідомити вищу організацію).

Інструкція містить вимогу заповнити таблицю розв’язання й оцінити ймовірність виправлення стану у випадку вибору «активних» контрольних дій, виходячи з п'ятибальної шкали.

Реєструються загальний час виконання завдання, кількість і характер дій, оцінка ймовірності виправлення стану.

Завдання «Суб'єктивне шкалювання» припускає оцінку випробуваним важливості для досягнення цілей керівника 18 елементів управлінської діяльності (докладне інструктування й детальний контроль, отримання докладної інформації стосовно роботи на особливо важливих об'єктах, прийняття рішень відповідно найбільшої кількості проблем і т.д.).

Для виробництва дуже важливе усвідомлення керівником своєї відповідальності за виконання тієї роботи, що йому доручили, обов'язків, обіцянок і його прагнення до розширення відповідальності. У формуванні цих характеристик в управлінських кадрів істотну роль виконує організаційне середовище.

Експериментальні дослідження свідчать, проте, якщо відповідальність чітко не визначена, то навіть дуже відповідальні люди цю особистісну характеристику не проявляють. Якщо відповідальність за виконання виробничого завдання покладена на двох людей, то поведінка кожної з них більш активна (відповідальна), ніж якщо вона покладена на трьох людей, а на трьох - більш відповідальна, ніж, якщо за нього відповідають 6 чоловік.

Найнебезпечніша невизначеність в обов'язках на початку управлінського шляху, тому що формується ставлення, пов'язане з можливістю перекласти відповідальність на інших або на обставини.

Сьогодні передбачається, що керівник повинен передбачати зміни у виробничій і соціальній сфері, виступати їхнім ініціатором. Ставиться завдання навчити керівника управляти змінами, корінними перетвореннями.

Поиск по сайту: