 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Вироблення управлінських рішень за результатами
зовнішньо го незалежного оцінювання.
Головна функція зовнішнього незалежного оцінювання – створення рівних умов доступу до вищої освіти усім, хто бажає її отримати. Важливим результатом зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) є те, що керівники загальноосвітніх навчальних закладів отримали унікальні аналітичні та статистичні матеріали, які є предметом грунтовного аналізу та базою для прийняття важливих управлінських рішень.
Адміністрацією навчального закладу в серпні кожного року необхідно проводити аналіз результатів ЗНО та моніторинг подальшого навчання випускників у навчальних закладах різних рівнів акредитації. Результати цього аналізу будуть свідчити про існування такої проблеми, як необ’єктивне оцінювання деякими випускниками своїх знань. Як наслідок, визначається певна розбіжність сподівань абітурієнтів з фактичними результатами ЗНО. Це явище повторюється щороку і має низку об’єктивних і суб’єктивних проблем:
· низький загальний рівень результативності навчання з деяких предметів;
· низький рівень підготовки учнів до самоосвітньої діяльності;
· недостатній рівень психологічної готовності випускників до проходження ЗНО;
· недостатність роз’яснювальної роботи серед випускників та їх батьків щодо реальної спроможності показати належні результати при проходженні ЗНО з того чи іншого предмету.
З метою поліпшення підготовки до ЗНО необхідно проводити інформаційно-роз’яснювальну та інструктивно-методичну роботу:
I. Інформаційно-роз'яснювальна та інструктивно-методична робота:
■ вивчення нормативних документів та проведення інструктивно-методичних нарад, семінарів, консультацій для вчителів з метою аналізу та підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання;
■ аналіз результатів зовнішнього незалежного оцінювання на засіданнях методичних об’єднань учителів;
■ створення груп учителів-предметників для розробки рекомендацій щодо підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання;
■ створення постійно діючого інформаційного куточка «Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання»;
■ випуск інформаційного вісника зовнішнього незалежного оцінювання;
■ проведення батьківських зборів, консультацій для батьків, учнів, учителів;
■ отримання інформації через Інтернет, засоби масової інформації, «Вісник ТІМО», ознайомлення з правилами вступу до вищих навчальних закладів, правилами реєстрації учасників зовнішнього незалежного оцінювання, вибору предметів;
■ призначення відповідального за реєстрацію учасників зовнішнього незалежного оцінювання, роз'яснення правил реєстрації, участі та проходження зовнішнього незалежного оцінювання;
■ роз'яснення правил проходження зовнішнього незалежного оцінювання на класних виховних годинах.
II. Консультативна, підготовчо-тренувальна, мотиваційно- розвивальна робота з учнями:
■ оформлення куточків ЗНО в кожному предметному кабінеті;
■ використання тестових технологій на уроках;
■ створення шкільного банку тестових завдань;
■ використання тестів у початкових класах, заняття за збірником «Вісник ТІМО»;
■ ознайомлення учнів з літературою та комп'ютерними засобами підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання, дистанційна освіта, інтернет-консультації;
■ відвідування міжшкільних консультаційних пунктів;
■ використання матеріалів зовнішнього незалежного оцінювання минулих років під час тестових контрольних та самостійних робіт;
■ детальний аналіз і корекція помилок контрольних тематичних робіт, моніторингових робіт, створення методичних рекомендацій щодо роботи над помилками;
■ удосконалення грамотності учнів через використання тестових технологій та кейс-методу, орфографічного практикуму та самоосвіти;
■ ознайомлення учнів із структурою тестів, творчої роботи, критеріями оцінювання робіт;
■ ознайомлення учнів з процедурою проходження ЗНО через перегляд фільму;
■ пробне тестування;
■ додаткові групові та індивідуальні заняття з предметів з використанням матеріалів минулорічних тестувань.
III. Психологічна робота:
■ добір методики визначення професійних нахилів учнів та їх енергостійкості;
■ проведення глибокого психологічного дослідження випускників з метою виявлення напрямків надання психологічної допомоги у виборі професії та підготовці до проходження зовнішнього незалежного оцінювання;
■ засідання творчої групи вчителів з теми «Шляхи подолання передекзаменаційного стресу»;
■ проведення психологічних тренінгів та ситуаційних вправ з учнями;
■ індивідуальні консультації учнів, учителів-предметників, батьків;
■ вироблення програми підготовки до тестування та створення рекомендацій (бюлетня) щодо прийомів запам'ятовування, контролю за емоційним станом тощо.
IV. Управлінська діяльність, внутрішньошкільний контроль:
■ аналіз результатів зовнішнього незалежного оцінювання попередніх років, виявлення чинників впливу на результативність, порівняння з результатами державної підсумкової атестації;
■ розробка плану заходів з підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання та підвищення якості освіти в цілому;
■ організація постійно діючих семінарів для вчителів, які готують учнів до ЗНО, донесення аналітичної та інструктивно-методичної інформації до відома педколективу на нарадах;
■ внутрішньошкільний контроль за роботою вчителів випускних класів (відвідування уроків, перевірка календарного та поурочного планів, співбесіди з учителями, у яких є учні з низькими результатами попереднього ЗНО);
■ урахування результативності зовнішнього незалежного оцінювання під час атестації педагогічних кадрів;
■ розгляд на нарадах виконання плану заходів з підготовки до ЗНО та участі у ньому.
Тільки за умови конструктивної взаємодії всіх ланок упровадження зовнішнє незалежне оцінювання стає дієвим інструментом системи освіти.
4. Педагогічна рада як колегіальна форма управління закладом.
В управлінні навчальним закладом особливу роль відіграють колегіальні органи – педагогічні, вчені, науково-методичні, навчально-методичні ради, ради школи, загальні збори трудового колективу, конференції колективу. Всі ці органи виконують дорадчу функцію – функцію громадського самоврядування, так як їхні рішення набирають сили після затвердження керівником навчального закладу.
Зміст та мета педагогічної ради:
Наш час - час змін і перетворень у різних сферах життя, зокрема й в навчально-виховному процесі. Сучасний світ не стоїть на місці, і першими будуть ті, хто володіє знаннями. Жодна реформа не зможе змінити будь-що в системі освіти, якщо вчитель сам не зміниться, і тим самим не змінить підходи до організації навчально-виховного процесу.
Школа отримала можливість самостійно обирати орієнтири і цільові установки власної діяльності. В умовах демократизації шкільного життя, переходу до громадсько-державної моделі управління навчальними закладами, що зумовлено Національною доктриною розвитку освіти, значно зросла роль колективних форм управління і в першу чергу - педагогічної ради.
Педагогічна рада - це орган управління школою, головним завданням якого є створення дружнього, працездатного педагогічного колективу.
Педагогічна рада здійснює свою діяльність на підставі «Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад» (п.п. 61, 62), в якому визначено, що робота педради проводиться відповідно до потреб навчального закладу. Кількість засідань педради визначається їх доцільністю, але не може бути менше чотирьох разів на рік. Головою педради є керівник навально-виховного закладу.
Мета педагогічної ради - найбільш раціонально й ефективно вирішувати актуальні питання навчально-виховного характеру, сприяти розвитку творчої думки педагогічного колективу. Педрада спрямована на підвищення науково-теоретичного рівня знань учителів та вдосконалення їх педагогічної майстерності. У цьому випадку вона виступає як важлива форма підвищення кваліфікації.
Педагогічна рада повинна забезпечити дві функції: організаційно-педагогічну (затвердження плану роботи навчального закладу, розгляд підсумків роботи за певний період, випуск і переведення учнів, аналіз педагогічного процесу тощо); науково-методичну (обговорення шляхів реалізації науково-педагогічних проблем, над якими працює заклад, підсумків наукових досліджень, апробації передового досвіду, результатів упровадження педагогічних інновацій тощо).
Педагогічна рада розглядає такі питання:
- удосконалення науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу;
- планування та режим роботи навчального закладу;
- переведення учнів до наступних класів і їх випуск, видача документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні;
- підвищення кваліфікації педагогічних працівників, питання розвитку їх творчої ініціативи, упровадження в навчально-виховний процес досягнень науки та передового педагогічного досвіду;
- моральне та матеріальне стимулювання учнів (вихованців) та працівників закладу;
- притягнення до дисциплінарної відповідальності учнів за невиконання ними своїх обов'язків.
Зміст роботи педагогічної ради визначається основними нормативними та законодавчими актами в галузі освіти, напрямами реформування освітньої галузі.
У процесі реалізації завдань реформування кожний освітній заклад враховує стан навчально-виховної роботи та її результативність, тобто рівень освітніх досягнень учнів, їх розвиток та вихованість, умови роботи навчального закладу.
Ефективність діяльності педагогічної ради значною мірою залежності від чіткості та конкретності планування тематики її засідань, що повинна бути спрямована на розв'язання проблем навчально-виховного характеру, які вирішуються в поточному році, та завдань, які з них випливають: враховувати рівень досягнень психолого-педагогічної науки, стан роботи в закладі, ступінь вирішення педагогічним колективом певних проблем.
Основними вимогами до тематики засідань педради є актуальність, науковість, педагогічна доцільність, наступність і перспективність. Питання про стан викладання предметів, освітніх досягнень учнів, рівень їх вихованості та розвитку планується так, щоб розглядати кожен із предметів не рідше одного разу на п'ять років.
Розробка тематики педрад передбачає також визначення кількості питань на одне засідання, обсяг інформації, тривалості засідання, відповідальних за її підготовку. Оптимальна кількість питань, які можуть розглядатися на педраді, -два. Одне з них - основне, що розглядає актуальні аспекти діяльності педагогічного і учнівського колективів, друге - інформаційного характеру. Тематика педрад розробляється з урахуванням особливостей та потреб конкретного навчального закладу і спрямована на глибоке розкриття питання та максимального залучення вчителів до участі в його обговоренні. Тематика засідань педради, як правило, визначається в кінці навчального року, виходячи з проблем навчального закладу, потреб педагогічного колективу, аналізу стану навчально-виховного процесу, бесід із керівниками проблемних груп, активом учителів, батьківським колективом і учнівськими організаціями.
Перше засідання педради проводиться до початку навчального року (в кінці серпня) і присвячується, як правило, аналізу роботи закладу за минулий навчальний рік та обговоренню завдань на наступний. На першому засіданні потрібно затвердити навчальний план роботи навчального закладу, варіанти програм, підручників, особливості роботи окремих педагогів (робота з авторськими програмами, апробація педагогічних інновацій тощо).
Засідання педради, на якому розглядається питання про допуск до екзаменів, переведення в наступні класи та випуск учнів зі школи, може проводитися в декілька етапів.
Позачергове (позапланове) засідання педради може бути присвячене підсумкам атестації роботи освітнього закладу. На таких засіданнях обов'язково заслуховується доповідь керівника навчального закладу чи голови атестаційної комісії, а також представника відповідного органу освіти.
Позапланове засідання педради - одне з найважчих, оскільки багато чого запрограмувати та передбачити неможливо. Тому тут важливі об'єктивність в оцінці роботи закладу в цілому та конкретно кожного вчителя і класу з боку тих, хто очолював перевірку: правильна позиція керівництва й адекватна реакція педагогічного колективу на наявність недоліків у роботі. Процес підготовки засідання педагогічної ради включає: узгодження його теми, ознайомлення з літературою щодо визначеного питання, вивчення документації закладу, розробку плану підготовки педагогічної ради, створення комісії (робочої чи творчої групи) для її підготовки.
Найскладнішим під час підготовки до педагогічної ради є визначення питань, які розкривають сутність теми, їх визначення допомагає зосередити увагу на найбільш суттєвому. Важлива роль під час підготовки до педагогічної ради надається діяльності методичного активу вчителів, котрі глибоко вивчають теорію питання, наявний педагогічний досвід, результативність самоосвіти, організують взаємовідвідування уроків, готують тематичні виставки тощо. Доцільно підготувати невеличку виставку методичних матеріалів, вивісити список літератури тощо.
Успішність роботи засідання педагогічної ради значною мірою залежить від своєчасного та систематичного контролю з боку керівника навчального закладу. Важливим фактором підвищення ефективності засідання педради є якість доповіді. Доповідь має містити в собі аналіз діяльності педагогічного колективу в цілому та окремих його членів щодо питання, яке розглядається, досягнень і недоліків у роботі учасників навчально-виховного процесу, матеріали спостережень і досліджень, об'єктивні та достовірні факти з життя навчального закладу, порівняльні дані, обґрунтовані висновки та судження, які викликають позитивну реакцію колективу, забезпечують необхідний зворотній зв'язок зі слухачами.
На результативність педагогічної ради також впливає оптимальність прийнятого рішення, в якому стисло викладається теоретична основа теми обговорення, дається її обґрунтування, чітко і точно формуються завдання, які ставляться перед учителями й адміністрацією навчального закладу, перераховуються шляхи і методи реалізації завдань із визначенням відповідальних осіб і строків виконання.
Рішення педради фіксується в спеціальному протоколі, сторінки та кількість яких нумеруються упродовж календарного року. У протоколі вказують такі реквізити: рішення педради (назва виду документа), дата проведення педради, заголовок до тексту, текст, підписи голови і секретаря засідання.
У вступній частині називаються прізвища й ініціали голови і секретаря засідання, кількість присутніх і відсутніх на засіданні, порядок денний засідання з переліком питань, які підлягають розгляду, із зазначенням доповідачів по кожному з них.
Основний текст протоколу викладається за розділами: «Слухали», «Виступили», «Ухвалили». Підписи голови та секретаря на протоколі є обов'язковим.
Методика та вимоги до проведення педагогічної ради.
Для того, щоб рішення педагогічної ради було оптимальним, воно повинно відповідати таким вимогам: бути науково обгрунтованим, своєчасно прийнятим; природно випливати із ситуації, що склалася; відповідати таким принципам: повага до особистості вчителя, учня, гуманізм, віра в людину, опора на її позитивні риси; бути результатом усвідомленого наукового аналізу ситуації і водночас оригінальним, нешаблонним; забезпечувати аргументованість, без якої рішення не має педагогічної цінності; висвітлювати суть питання, яке розглядається; мати оптимальну кількість пунктів (5-7); бути чітким, лаконічним, конкретним; адресувати кожний пункт рішення конкретно вчителеві чи групі вчителів із вказівкою, що і коли їм необхідно зробити; передбачити терміни виконання не більше 1,5-2 місяці, тобто до чергового засідання (у випадку, коли розглядаються стратегічні завдання, які вимагають довгострокового виконання); бути конструктивним, відображати єдині вимоги, розраховані на певний позитивний результат; забезпечувати розуміння необхідності рішення всіма виконавцями; враховувати індивідуальні можливості виконавців, особисті якості, здібності, досвід як основу для реального його виконання; чітко визначати організацію проміжного і підсумкового контролю за виконанням рішення; забезпечувати зняття з контролю виконаних рішень.
Розглянемо послідовність підготовки засідань, проведення та реалізації рішень педагогічної ради:
Алгоритм підготовки педагогічної ради:
1. Планування тематики педагогічної ради на рік.
2. Видача наказу або розпорядження про підготовку до педагогічної ради.
3. Засідання методичної ради з питання підготовки педради.
4. Створення робочої групи з підготовки засідання педагогічної ради.
5. Формування творчих груп з підготовки окремих питань роботи педради.
6. Складання плану підготовки і проведення педагогічної ради.
7. Складання списку рекомендованої літератури. Вивчення вчителями теоретичних основ питань і проблем, винесених на педраду.
8. Визначення об'єктів вивчення (вчителі, стан викладання навчальних предметів, аспекти діяльності класних керівників, виховання учнів).
9. Оформлення стенду в методичному кабінеті «Готується педагогічна рада».
10. Збір, обробка, аналіз та узагальнення необхідної інформації про об'єкти вивчення.
11. Визначення питань, винесених на педраду. Використання результатів внутрішньошкільного контролю.
12. Робота з учителями та запрошеними, що мають виступити на педагогічній раді.
13. Підготовка методичної виставки, ілюстративного матеріалу.
14. Розробка проекту рішення.
Алгоритм проведення педагогічної ради:
1. Починати засідання необхідно у зазначений час.
2. Доповісти про кількість членів педагогічної ради, присутніх та відсутніх, причини їх відсутності.
3. Оголосити порядок денний та затвердити його відкритим голосуванням.
4. Затвердити регламент роботи педагогічної ради та дотримуватися його.
5. Проінформувати про виконання рішень попередніх педагогічних рад (виступ члена комісії щодо перевірки виконання рішень педагогічної ради).
6. Надати слово доповідачу, співдоповідачу, виступаючим з основного питання, винесеного на педагогічну раду.
7. Провести обговорення (активна форма: продуктивна гра, проблемний стіл, актуальний мікрофон тощо), запропонувати виступаючим висувати конструктивні ідеї, корисні для всіх і реальні для виконання.
8. Проаналізувати роботу експертної групи.
9. Ознайомити членів педагогічного колективу з проектом рішення педагогічної ради і після внесення змін, доповнень, уточнень затвердити його відкритим голосуванням.
10. Оголосити закінчення роботи педради.
11. Надати можливість учасникам засідання виступити з довідками, зауваженнями щодо ведення засідання педагогічної ради.
Алгоритм реалізації рішень педагогічної ради:
1. Наказ про затвердження рішень педагогічної ради з метою постановки рішення на контроль.
2. Розробка шляхів реалізації рішення: планування педагогічних заходів, складання графіків відвідування уроків, виховних заходів, проведення теоретичних семінарів, навчально-методичних тренінгів, вивчення та впровадження кращого досвіду роботи й апробація різних педагогічних інновацій, проведення моніторингових досліджень, робота в методичних об'єднаннях, спрямована на виконання рішень педагогічної ради.
3. Організація проміжних форм контролю, діагностика позитивних змін.
4. Вивчення досвіду розв'язання проблем, поставлених педагогічною радою.
5. Аналіз стану реалізації рішень: інформація про виконання рішень на наступних засіданнях педагогічної ради.
6. Пошук нових підходів до проблеми.
7. Зняття питання з контролю, відмітка в книзі контролю за реалізацією рішень педагогічної ради.
Орієнтований перелік питань для обговорення
на засідання педагогічної ради:
- про роботу педагогічного колективу з реалізації стратегічних цілей освіти в Україні;
- концепція і програма розвитку навчального закладу та завдань педагогічного колективу з їх реалізації;
- психолого-педагогічний аналіз режиму роботи навчального закладу та прогнозування його ефективності;
- система роботи педагогічного колективу з реалізації концепції національного виховання;
- робота педагогічного колективу щодо виконання Закону України «Про мови»;
- система роботи педагогічного колективу щодо переходу на особистісно-орієнтовані педагогічні технології;
- система внутрішнього контролю у навчальному закладі.
Книга контролю за реалізацією рішень педагогічної ради:
Перевірку реалізації рішень педагогічної ради здійснюють члени комісії з перевірки виконання рішень педради, яку щороку в складі трьох осіб обирають на серпневому засіданні. Результати перевірки фіксують у спеціальній книзі за такими пунктами:
1. № п/п.
2. Тема педагогічної ради.
3. Дата проведення.
4. Зміст рішення, що контролюється.
5. Терміни виконання.
6. Відповідальний за виконання рішення.
7. Інформація про виконання, яких заходів вжито.
8. Дата зняття з контролю.
9. П.І.П. відповідального за перевірку.
10. Підпис.
Систематичний і своєчасний контроль за виконанням рішень педагогічної ради, причому не з боку адміністрації школи, а з боку колег по роботі, яким колектив доручив цю справу, об'єктивна й вичерпна інформація про стан їх виконання на кожному засіданні педагогічної ради дисциплінує колектив, сприяє дієвості й результативності педагогічної ради, підвищує її авторитет, формує причетність до виконання рішень у більшості членів педагогічного колективу школи, цим самим підноситься роль педагогічної ради як колективного органу управління діяльністю навчального закладу.
Нові форми проведення педагогічних рад.
На зміну традиційним приходять нові форми проведення педрад: педрада з елементами тренінгу, педрада — «круглий стіл», педагогічний аукціон, методична панорама, педрада — ділова гра, педагогічна дискусія, багатоступенева та багатоетапна педрада, педагогічно-методичний фестиваль, психолого-педагогічний ринг тощо.
Саме ці форми перетворюють педраду в орган, який об'єднує вчителів, батьків, учнів спільною турботою про сьогодення і майбутнє шкільного життя, дозволяє відстоювати свою позицію, створює умови для підвищення педагогічної майстерності, змушує шукати ефективні форми роботи з дітьми, надихає на творчу співпрацю на підставі особистісно-орієнтованого навчання і виховання підростаючого покоління, дає можливість почувати себе Вчителем — і знову сумніватися, шукати, апробувати, творити...
Нетрадиційні форми проведення педрад досягають своєї мети, якщо в колективі панує доброзичлива обстановка, вчитель з радістю йде на роботу, адміністрація розуміє проблеми вчителя, завжди допомагає їх розв'язанню, бачить у кожному педагогові та учневі творчу особистість, створює оптимальні умови для плідної роботи.
Саме нетрадиційна педрада знаходить виходи, здавалося б, із безвихідних ситуацій, докопується до самої суті, до справжніх причин, приймає іноді несподівані, часом ризиковані рішення, які ведуть до позитивного результату.
Педагогічні інновації пов'язані сьогодні із застосуванням інтерактивних (англ. іпter — взаємний, асі — діяти) методів у навчальній та виховній діяльності вчителя, в управлінській діяльності керівника навчального закладу. «Інтерактивний» означає здатність взаємодіяти в процесі бесіди або діалогу з чимось (комп'ютером) або кимось (людиною).
Найбільш відомі форми інтерактивних методів — «Велике коло», «Дзиґа», «Акваріум», «Дебати», «Мозковий штурм», «Джигсоу».
За методом «Велике коло» група учасників процесу розмішується у великому колі. Ведучий формулює проблему, після чого протягом 10 хвилин кожен індивідуально записує свої пропозиції для її розв'язання. Учасники по колу зачитують свої пропозиції, група уважно вислуховує (не критикуючи) і голосує за кожним пунктом: включити чи не включити його в загальне рішення, фіксоване на дошці. Цю методику доцільно використовувати, якщо необхідно швидко визначити шляхи розв'язання певної проблеми.
Метод «Акваріум» — форма діалогу, коли групі пропонують обговорити проблему «перед очима глядачів». Кожна мала група обирає того, кому вона може довірити вести діалог. Це може бути й кілька бажаючих. Усі інші виступатимуть у ролі глядачів. Цей метод дає можливість побачити кожного «збоку», зрозуміти, як відбувається спілкування, яка реакція на чужу думку, як аргументовано кожну тезу, як улагоджують конфлікт, що може назрівати в процесі дискусії. Кожен глядач має можливість порівняти почуте з особистою думкою та зробити певні висновки.
Метод «Джигсоу» використовують для навчання або обговорювання в групах, склад яких змінюється в процесі роботи. Його специфіка полягає в тому, що кожен член первинної групи стає експертом одного з аспектів теми, яку вивчають в експертних групах. Після опрацювання своїх частин теми кожен учасник навчає інших, повернувшись до первинної групи, тобто учасники процесу вчать одне одного. Головна мета полягає в тому, щоб усі члени колективу однаково повно вивчили всі аспекти заданої провідної теми. Після того, як повністю завершився процес навчання та контролю в навчальних групах, здійснюється індивідуальна оцінка знань всіх учнів або формулюється загальне рішення.
Для ведення педагогічної ради доречним вбачається обрання найбільш доступної та ефективної форми — індивідуальної, парної та групової роботи. Наведу приклад використання методів, що значною мірою підвищують ефективність проведення педагогічної ради.
Індивідуальна робота за методом «вільного письма» полягає в тому, що автор протягом 5—7 хвилин викладає на папері свої думки з проблеми, щоб з'ясувати, усвідомити, обміркувати певні ідеї або інформацію. Оскільки, за умовами даної методики, не слід звертати увагу на такі елементи письма, як граматика та орфографія, увага кожного зосереджується на вільному потоці думок, в ході якого суттєво активізується процес мислення. Не менш важливим елементом, з психолого-педагогічної точки зору, є вміння учасників взяти на себе відповідальність за висловлювання особистого погляду, бути впевненими у сприйнятті аудиторією своїх думок.
Результати індивідуальної роботи за методом «Вільного письма» обговорюють у парах протягом певного часу. У ході обговорення доцільно кілька разів змінити склад творчих пар з метою подальшого обміну інформацією та розширенням її змісту.
Об'єднавшись, пари утворюють групи, які складають спільний заключний проект, використовуючи напрацьовані в парах тексти. Група обирає спікера, який презентує результати її роботи.
Таким чином, педагогічна рада - це орган управління школою, головним завданням якого є створення дружного, працездатного педагогічного колективу. Основна місія педагогічної ради - забезпечення розвитку та функціонування закладу. Головні функції педради: організаційно-педагогічна та науково-методична. Розрізняють традиційні та нетрадиційні форми проведення педрад. Серед нетрадиційних розрізняють: педрада з елементами тренінгу, педрада — «круглий стіл», педагогічний аукціон, методична панорама, педрада —- ділова гра, педагогічна дискусія, багатоступенева та багатоетапна педрада, педагогічно-методичний фестиваль, психолого-педагогічний ринг тощо. Нові форми педрад, без перебільшення, перетворили їх на «мозковий центр», штаб передової думки, лабораторію майстерності педагогів.
Завдання директора — знайти найбільш раціональну форму проведення педради відповідно до специфіки теми та умов роботи школи.
У будь-якому випадку директору треба твердо пам'ятати, що педрада — це не вистава. Ретельність підготовки до неї не означає, що виступати повинні тільки ті, кого визначили. Це привело б до зниження наукової вагомості педради і нівелювання будь-якої дискусії та критики. Це, перш за все, - рада! Зібрання однодумців! Потрібно вислухати різні точки зору, всебічно висвітлити питання, означити та обговорити те, що турбує всіх вчителів.
Відтак педагогічні ради можуть і повинні стати дієвою школою педагогічної майстерності для всіх вчителів.
Контрольні питання та завдання
Завдання для дискусії:
1. В яких управлінських ситуаціях використовують наказ, в яких – розпорядження, а в яких – пам`ятку?
2. Сформулюйте вимоги до підготовки наказу.
3. Наведіть тематику наказів, які пов’язані з підвищенням ефективності навчально-виховного процесу навчального закладу.
4. Визначте та охарактеризуйте етапи підготовки наказу.
5. Сформулюйте основні вимоги до наказу.
6. Розкрийте специфіку укладання і оформлення наказу.
7. Підготуйте проекти наказів з особового складу.
8. Перелічіть особливості наради.
9. Визначте основні вимоги до проведення нарад.
10. Яких правил необхідно дотримуватися при проведенні нарад?
11. Розкрийте етапи здійснення аналізу проведення наради та її наслідків.
12. Установіть відповідність етапів розробки управлінського рішення та складових етапів:
а) аналітичний етап (збирання інформації);
б) моделюючий етап (підготовка рішення);
в) затверджуючий етап (прийняття рішення).
13. Розкрийте зміст та мету педагогічної ради.
14. Визначте орієнтовний перелік питань для обговорення на педагогічній раді.
15. В чому полягає алгоритм підготовки та ведення засідань педагогічної ради?
16. Сформулюйте нові форми проведення педагогічних рад.
17. Визначте класифікацію педагогічних рад.
18. Складіть алгоритм підготовки до педагогічної ради.
19. Визначте алгоритм проведення педагогічної ради.
20. В чому полягають етапи реалізації рішень педагогічної ради?
21. Розкрийте особливості нових форм проведення педагогічних рад.
Питання для самостійної роботи:
1. Розпорядження, його тематика та зміст.
2. Пам`ятка як вид управлінського рішення.
3. Положення та його структурні складові.
4. Накази з організаційних та кадрових питань.
5. Специфіка укладання та оформлення наказів.
6. Педагогічна рада – етапи підготовки, проведення та реалізація рішень.
7. Ведення книги контролю за реалізацією рішень педагогічної ради.
Теми наукових рефератів (ІНДЗ):
* Педагогічна рада як орган управління школою.
* Методика та вимоги до проведення педагогічної ради.
* Нові форми проведення педагогічних рад.
* Організація і проведення ділових нарад.
* Наказ як управлінське рішення та етапи його розробки.
Список джерел до теми:
1. Василенко В.А. Теорія і практика розробки управлінських рішень: Навч. посіб. - К.: ЦУЛ, 2002. – 420с.
2. Даниленко Л.І. Модернізація змісту, форм і методів управлінської діяльності директора школи: монографія / Л.І.Даниленко. – К.: Логос, 1998. – 140 с.
3. Десятов Т.М., Коберник О.М., Тевлін Б.Л., Чепурна Н.М. Наука управління загальноосвітнім навчальним закладом. – Х.: Основа, 2003. – 240 с.
4. Ковпаків В.М. Теорія і практика прийняття управлінських рішень. – К.: МАУП, 2000. – 203 с.
5. Лунячек В.Е. Алгоритм управління школою / В.Е.Лунячек. – Х.: Основа, 2005. – 176 с.
6.Маслов В.І. Наукові основи та функції процесу управління загальноосвітнім навчальним закладом: Навч. посіб. / В.І.Маслов. – Тернопіль, Астон, 2007. – 150 с.
7. Рачок Т.М. Все про педагогічну раду / Т.М.Рачок // управління школою (Основа). – 2006. - № 16-18. – С.12-22.
8. Управління навчальним закладом: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / С.Г.Немченко, О.Б.Голік, О.А.Кривильова, О.В.Лебідь. – Донецьк: ЛАНДОН-ХХІ, 2012. – 516 с.
Т Е М А 12
Поиск по сайту: