Управлінської компетентності. Підвищенню управлінської компетентності керівників сприяють групові організаційно-педагогічні форми діяльності: семінари

Підвищенню управлінської компетентності керівників сприяють групові організаційно-педагогічні форми діяльності: семінари, школа управлінської майстерності, школа молодого директора, творчі об`єднання директорів, управлінське консультування, захисти інноваційних проектів, тренінги, презентації управлінського досвіду, аукціони управлінських ідей, організація діяльності творчих груп.

Семінар – форма групових навчально-теоретичних або практичних занять членів наукових гуртків, слухачів курсів; вид групових занять з наукової або навчальної проблеми, обговорення учасниками заздалегідь підготовлених повідомлень, доповідей за певною проблематикою.

Основою будь-якого семінару є процес навчання: що знають директори про предмет розгляду; який досвід у цій галузі мають; про що їм необхідно дізнатися; що вони самі бажають знати; які практичні труднощі, проблеми виклики виявлені в управлінській діяльності керівника із зазначеної проблеми; чому це важливо знати для них? Відповіді на ці питання можуть бути розв’язані шляхом усного чи письмового опитування, тестування, спостереження за роботою директорів, спілкування з ними. Спочатку встановлюються компетенції учасників, їхні можливості, інтереси, бажання і прагнення, що впливає на визначення змісту, організацію та результативність роботи семінару.

Головною метою семінару будь-якої форми має бути проведення двостороннього діалогу, що дає змогу постійно підтримувати професійний інтерес та увагу учасників. Такий зв'язок забезпечується шляхом використання різноманітних методів роботи. Головне завдання семінару – поглиблення професійних знань та розвиток компетентності учасників.

Потреба в проведенні семінару та визначення тематики здійснюється на основі діагностики керівників закладів освіти. До роботи в семінарі залучаються керівники з різним рівнем управлінської компетентності. Керівник семінару – спеціаліст відділу освіти, досвідчений директор, методист, науковець, який найкраще обізнаний з даною проблемою, має належні організаторські здібності та повноваження.

Технологією проведення семінару є: вибір теми, складання плану проведення семінару, добір літератури, визначення і вивчення проблем; оформлення матеріалів та проведення семінару: написання тез, рефератів, повідомлень, підготовка відеоматеріалів, наочності, презентацій, виклад змісту повідомлень, формулювання рекомендацій; підбиття підсумків. Для того, щоб забезпечити реалізацію мети роботи, семінар повинен бути постійно діючим. Періодичність проведення занять залежить від мети роботи, її складності, новизни, рівня готовності керівників до її реалізації. З мето зацікавлення та залучення до активної участі учасників семінару доцільно використовувати екскурсії, відкриті заняття, розробку методичних рекомендацій, організацію роботи творчих груп,.

Зворотнім зв’язком є використання учасниками рекомендацій, творче їх осмислення та впровадження в практику роботи.

Школа управлінської майстерності – одна із форм підвищення управлінської компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Така школа працює з постійним складом слухачів за певним планом і встановленою періодичністю. План роботи складає її керівник. Робота школи спрямована на удосконалення управлінської компетентності кожного учасника. Основними формами роботи школи управлінської майстерності є: опрацювання наукової та методичної літератури з визначених тем управлінської діяльності; ознайомлення з прогресивним досвідом роботи із зазначених проблем; практичні заняття з апробацією прогресивного досвіду та здійснення моніторингу; семінарські заняття; співбесіди; дискусії; розробки та захист проектів з управлінської діяльності; вироблення рекомендацій. Методичне керівництво школою управлінської майстерності та визначення результативності її роботи здійснює керівник, спеціалісти відділу освіти та науково методичного центру. Ефективною формою є цикл управлінських тренінгів, метою яких передбачено:

* активізувати знання керівників з теоретичних основ менеджменту щодо внутрішньошкільного управління;

* розширити та поглибити знання про практичне втілення інтерактивних технологій в управлінську діяльність та навчально-виховний процес;

* створити умови для генерування та розвитку творчих ідей щодо застосування інтерактивних технологій;

* сформувати управлінські навички та поповнити інструментарій практичної діяльності.

Тренінг – це експериментальний майданчик, організований за спеціальною програмою та підпорядкований певним законам і правилам. Метою тренінгів є набуття досвіду ефективної поведінки на шляху розв’язання найскладніших завдань та прийняття оптимальних рішень. Тренінг – це спеціальний тренувальний режим, який допомагає учасникам усвідомити власні позитивні або негативні риси, створити умови для ефективної співпраці нормативний психологічний клімат, краще засвоїти певну інформацію. Тренінги спонукають учасників до управлінської рефлексії. Рефлексія – вид пізнання, у процесі якого особистість сама стає об’єктом свого спостереження. Учасник осмислює умови, закономірності та механізми особистої діяльності, своєї поведінки, аналізує їх, залучається до процесу свідомого самопізнання та самооцінки.

Презентація (від лат. praesentatio – представлення) – офіційне ознайомлення, публічне представлення нового, нещодавно створеного, опублікованого. Правилами презентації є: надання достовірної інформації відвідувачам; спонукання до обміну ідеями, думками, запрошення до співпраці; точність суджень і висловлювань; чітке визначення зони інтересів відвідувачів. З метою привернути увагу колег використовується аудіо-, мультивідеотехніка з яскравими відеорядами і презентаціями діяльності закладу та його керівника.

Поиск по сайту: