Керівник школи як підприємець

Четвертий критерій ефективності може бути виражений за допомогою терміна «продовження» і поєднується з гнучким ставленням та спрямованістю на зміни. Адаптація школи до навколишнього середовища, що змінюється, відіграє важливу роль. Школа спрямована на зовнішній розвиток і намагається володіти ресурсами та допоміжними засобами з огляду на майбутній розвиток.

Діяльність керівника такої школи спрямована на пошук стратегічних можливостей для розвитку та вдосконалення закладу. Прикладом такої діяльності є початок проведення консультацій з іншими школами, збереження контакту із зовнішнім середовищем. Керівник такої підприємницької школи намагається аналізувати можливості і загрози зовнішнього середовища, обирати стратегію, яка б забезпечила сталий розвиток закладу. Це також передбачає, що керівник розробляє певні ідеї, які лежать в основі стратегічних і операційних планів, він активно долучається до розвитку гарних стосунків між школою і середовищем. Керівника такої школи можна вважати підприємцем, який фокусується на її сталому розвиткові.

Керівник громадсько-активної школи

ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ КЕРІВНИКІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Перш ніж вимагати від керівника закладу освіти зважених наукових рішень, необхідно надати йому спеціальні знання, забезпечивши формування відповідних професійних якостей у процесі підготовки резерву керівних кадрів, магістерської підготовки.

Для системи освіти особливого значення набуває проблема професійного становлення менеджерів навчальних закладів. Нові запити суспільства вимагають наукового аналізу особистісних і професійних якостей керівника навчального закладу, мотивів управлінської діяльності тощо. Варто зазначити, що рівень професійної компетентності керівника значною мірою впливає на підвищення конкурентоспроможності та привабливості освітніх послуг. Зважаючи на це, пріоритетними завданнями перед сферою освіти, як зазначається у Національній доктрині розвитку освіти та Законі України «Про загальну середню освіту» є розвиток людського потенціалу, забезпечення нового рівня якості підготовки спеціалістів, формування високоосвіченої особистості. Специфіка управління школою, на відміну від інших підприємств і установ, зумовлює визначення пріоритетного завдання: формування особистісних і професійних якостей менеджерів навчального закладу, розширення можливостей цього процесу за рахунок підсилення його цілісності, педагогічного аналізу функцій та особливостей їхнього професійного становлення.

Зростанню рівня професійної компетентності менеджерів усіх ланок і підвищенню управлінської культури присвячено багато досліджень як вітчизняних учених А. Алексюка, І. Беха, В. Галузинського, В. Григори, Л. Даниленко, В. Демчука, М. Євтуха, Г. Єльникової, І. Зязюна, О. Касьянової, О. Мармази, Н. Ничкало, В. Паламарчук та ін., так і зарубіжних Г. Емерсона, А. Файоля, Ф. Герцберга, А. Маслоу, Д. Мак-Грегора, Ф. Тейлора та ін. Поняття «культура управлінської праці» містить такі різновиди культури: загальна, або загальнолюдська культура, культура політична, правова, естетична, педагогічна з її багатьма відтінками залежно від типу та специфіки навчального закладу. Вчені виділяють сучасні вимоги до керівника навчального закладу, його професійних знань і вмінь, позитивного досвіду педагогічної діяльності, його професійних і особистісних якостей: організованість, комунікативна обізнаність, переконливість, наполегливість, відповідальність, впевненість у власних діях, винахідливість, висока моральність, толерантність, чуйність, гуманність, доброта, справедливість, відповідальність, комунікабельність, оптимізм, прагнення самовдосконалення тощо.

Можна виділити такі необхідні професійні знання: знання сучасних теорій та моделей освітнього менеджменту, інноваційних технологій, стилів управління, методів підвищення ефективності керівництва та якості освітніх послуг, основних принципів менеджменту в освітніх організаціях тощо. Професійними уміннями, у даному випадку, виступають: установлення ділових контактів, організація та планування діяльності навчального закладу, управління конфліктами, делегування повноважень, створення спеціальних умов для повноцінного розвитку педагогічного персоналу й учнівського колективу, прийняття управлінських рішень тощо. Важливим є взаємозв'язок професійних і особистісних якостей керівника навчального закладу.

Ключовими у цій схемі є професійні й особистісні якості керівника, які визначають його здатність оптимально використовувати свої знання і вміння, що реалізуються у функціях професійної діяльності. Зазначимо, що під функціями професійної діяльності керівника навчального закладу ми розуміємо відокремлені напрями керівництва, які повинні бути забезпечені управлінськими діями. Основними функціями вважаємо: організацію, планування, координацію, прогнозування, прийняття та виконання управлінських рішень, регулювання та коригування роботи закладу, активізацію та мотивацію педагогічної діяльності, контроль і корекцію навчально-виховного процесу.

Реалізація функціональних обов'язків менеджера навчального закладу передбачає застосування спеціальних прийомів та способів керівництва, які у процесі здійснення професійної діяльності стають неповторним та індивідуальним стилем кожного керівника. У свою чергу, саме стиль керівництва, дії керівника, його культура спілкування визначають ефективність професійної діяльності менеджера, та, як наслідок – якість освітніх послуг.

Професійна діяльність керівника школи вимагає спеціальної підготовки, певних професійно значущих якостей, професійної компетентності, управлінської культури. Така діяльність збагачує особистість, розширює її можливості, вводить у сферу соціально-економічної та духовної взаємодії з колективом, формує її мотиваційну сферу, змінює ціннісні орієнтації. Управлінська компетентність як основа професійної діяльності керівника школи характеризується особливостями усвідомлення поведінки та діяльності людей в організації і є часткою сфери культури праці, культури професійної управлінської діяльності. В особистісному плані управління визначається певними особливостями, якостями та стилем діяльності керівника, що безпосередньо впливають на організацію співробітництва працівників у досягненні загальної мети організації.

С пеціальна підготовка керівного складу освіти є сьогодні проблемою актуальною. Керівники навчальних закладів, працівники органів управління освітою здебільшого не мають відповідної професійної підготовки до управління, хоча вони є висококваліфікованими фахівцями з різних учительських спеціальностей, а тому причини невідповідності реального рівня управлінської культури керівників навчальних закладів необхідному для ефективного управління криються саме у відсутності професійної освіти. У закладах освіти практично ще немає менеджерів. Є формальні управлінські одиниці в особі керівника, його заступників і педагогів. Але проблема зміни командно-адміністративного менталітету в освіті на менеджерський уже є актуальною. Для керівника школи та педагога така трансформація може здійснюватися в межах спеціальної підготовки в умовах післядипломної освіти.

Сьогодні дуже важливо, щоб підготовка високопрофесійних керівних кадрів відповідала інтеграційному критерію, в основі якого знаходяться: педагогічна й менеджерська майстерність, комунікативна компетентність та нові технології. Саме ці критерії є для нас орієнтиром у підготовці майбутнього керівника навчального закладу, оскільки освіті потрібний керівник нової генерації: лідер, менеджер, експерт. Одним із компонентів структури науково-методичної є робота Школи підготовки керівних кадрів закладів освіти, діяльність якої спрямована на відбір та підготовку талановитих педагогів, спроможних і бажаючих побудувати професійну кар’єру. Очікуваний результат роботи: оволодіння педагогічними працівниками основами освітнього менеджменту, забезпечення системи освіти міста резервом висококваліфікованих конкурентоспроможних керівних кадрів.

Навчання в школі повинно здійснюватися за принципом наступності, а значить його ефективність забезпечуватиметься не окремими фрагментарними заходами, а якісно організованою функціонально-завершеною роботою, яка дає можливість визначати змістові пріоритетні лінії при плануванні й розташовувати навчальний матеріал так, щоб структурні компоненти плану мали відносну автономність. Крім того, це створює підґрунтя для можливості коригування планів, не порушуючи єдності змісту. Слід зазначити, що така організація навчання дає змогу надавати пріоритет індивідуально-творчій, самоосвітній роботі керівників, враховувати їх особистісні потреби.

Навчальним планом передбачені ключові питання щодо здійснення управлінської діяльності навчально-виховним процесом; організації і стимулювання професійної діяльності педагогічних працівників; вивчення попиту на освітні послуги; оволодіння фінансовим менеджментом, а саме:

- нормативно правове поле освіти в умовах переходу на новий зміст, структуру і термін навчання;

- державні стандарти загальноосвітньої середньої школи;

- сучасні концепції змісту освіти;

- психолого-педагогічні засади створення сприятливого мікроклімату в освітньому закладі;

- основи фінансово-господарської діяльності навчального закладу;

- стратегічне планування: управлінський аспект забезпечення рівня доступу до якісної освіти;

- ведення ділової документації загальноосвітнього навчального закладу;

- новий зміст освіти (типові, авторські, експериментальні програми і підручники);

- педагогіка співпраці;

- управління якістю освіти;

- мета і зміст моніторингу якості освіти;

- формування професійної компетентності та компетентнісної культури педагогів;

- особливості організації науково-методичної роботи в закладах освіти;

- володіння інноваційними педагогічними технологіями навчання та виховання;

- моделювання освітніх програм;

- організація позакласної та позашкільної роботи.

Саме такий підхід до організації змісту роботи дає змогу здійснити комплексну стратегію професійного зростання керівних кадрів. В основу навчання покладено діяльнісний та особистісно-зорієнтований підходи. Це вимагає особливої уваги до практичної спрямованості навчання. Метою практичної складової є залучення слухачів до поглибленої діяльності в процесі розгляду різних педагогічних проблем, стимулювання до здійснення аналізу, оцінювання рівня професіоналізму. В ході занять необхідно здійснювати практичний показ алгоритму дій директора в управлінні закладом освіти; ознайомлення із шкільною документацією, моделювання плану школи; моделювання структури методичної роботи; опрацювання нормативної бази; складання розкладу. При цьому необхідно використовувати різні форми навчання. Цікавою формою роботи є ділова гра «Портрет професіонала», бо професіоналізм − це показник якості професіонала, який визначається рівнем оволодіння ним змістом праці й засобами вирішення професійних завдань. Професійна ж компетентність розглядається як сукупність знань і вмінь, які визначають результативність праці. А далі, використовуючи інтерактивні форми роботи, виділяються професійно важливі риси педагогів і керівників у рамках особистісно-зорієнтованого навчання; напрацювання та «захист» образів-концепцій професійної діяльності педагогів; визначення «портрету професіонала» тощо.

Цікавою формою роботи є запровадження проектно-цільового підходу до організації науково-методичної роботи, коли керівниками здійснюється захист проектів «Школа моєї мрії». Завчасно отримані завдання і, в умовах концептуально обумовленої та технологічно забезпеченої діяльності, створюється образ бажаної системи навчання та виховання. При цьому майбутні керівники повинні осмислити вид і характер вихідного матеріалу, засоби досягнення основної мети.

Важливим напрямком науково-методичної роботи, зокрема і з резервом керівників, є інформатизація навчального процесу. З цією метою використовуються інформаційні технології при розкритті кожної теми, що сприяє формуванню інформаційної культури учасників освітнього процесу. Важливою особливістю роботи керівника є організація самоосвітньої діяльності. З цією метою можна запропонувати домашні завдання:

- скласти тезаурус з актуальних питань управлінської діяльності;

- розробити алгоритм дій директора в умовах утвердження державно-громадської форми управління освітнім закладом;

- розробити один із розділів плану із урахуванням типу навчального закладу;

- підготувати реферат на тему: «Безпечні умови праці для учасників навчально-виховного процесу»;

- опрацювати праці В.Сухомлинського «Розмова з молодим директором школи» тощо.

Такий зміст роботи стимулює самостійну роботу, сприяє їх професійному зростанню керівника.

В Україні підготовку магістрів з питань управління навчальними закладами здійснюють вищі навчальні заклади педагогічного спрямування, які озброюють майбутніх управлінців спеціальними знаннями та уміннями, необхідними для виконання професійних завдань інноваційного характеру, спрямовані на підготовку висококультурного керівника загальноосвітньої школи, здатного транслювати систему загальнолюдських і професійних цінностей.

Термін «магістерська підготовка» складається з двох понять: «магістратура» і «підготовка». Зупинимося на розкритті означених понять. Зазначимо, що згідно Закону України «Про вищу освіту» «магістратура» - це другий ступінь триступеневої системи вищої освіти. За освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра проводиться навчання випускників бакалаврських програм і дипломованих спеціалістів. У змісті поняття «підготовка» визначається не як набуття нової, а як процес набуття додаткових знань і вмінь під час навчання керівника загальноосвітнього навчального закладу в магістратурі. Директор навчального закладу цю підготовку проходить не як викладач конкретної навчальної дисципліни, а як керівник закладу освіти.

Визначальною особливістю магістерської підготовки є глибока орієнтація на фундаментальні та професійні знання, спрямованість на розвиток самостійного здійснення наукових досліджень, прийняття обгрунтованих управлінських рішень в умовах стратегічних змін у суспільстві та освіті, адаптації до вимог життя і праці. Отримана професійна підготовка має стати головним особистим капіталом. Ці завдання ставлять перед процесом магістерської підготовки майбутніх керівників загальноосвітньої школи необхідність грунтовного вивчення і усвідомлення наукових підходів до управління школою, всебічного наукового аналізу діяльності школи, необхідності професійного зростання, підвищення управлінської кваліфікації та якісного оволодіння новітніми знаннями в галузі педагогіки, психології, соціології, права, фінансів, менеджменту, а також практичного засвоєння нових форм і методів управлінської діяльності у сфері шкільної освіти.

Зрозуміло, що директор школи – людина високої педагогічної культури, яка вміє згуртувати колектив і повести його за собою, це ініціативний генератор впровадження позитивного досвіду в практику роботи школи. Нинішній управлінець має володіти якісно новим рівнем компетентності, підготовки до керівної посади, сформованою професійною управлінською культурою. Загальноприйнята аксіома, що управління – це наука, діяльність і мистецтво. Однак, щоб робити щось якісно, треба знати, що і як робити, а вже потім можна моделювати, творити. Саме магістерська підготовка вимагає активних форм навчання, переносу акцентів на самостійну роботу студентів, що сприяє творчому розвитку особистості та вимагає уміння ставити перед собою задачі та успішно їх розв’язувати. Комплекс запропонованих для вивчення курсів з питань підготовки керівника навчального закладу: «Правові аспекти управління навчальним закладом», «Керівник навчального закладу», «Техніка управлінської діяльності», «Управління змістом робіт», «Інноваційний менеджмент в освіті», «Психологія управління», «Методологія та організація наукового дослідження, її роль у діяльності менеджера освіти» та інші розвивають теоретичні, практичні й особистісні здібності магістрів у галузі управління закладом освіти.

Особлива увага відводиться системі тренінгів та практикумів з питань розвитку лідерських якостей, формування корпоративної культури, підготовки та прийняття управлінського рішення. У процесі практичної діяльності магістранти зіставляють свої можливості, особистісні риси з виробленими колективно основними обов’язками сучасного менеджера:

- знати основи сучасного менеджменту;

- досконало знати систему;

- контролювати й управляти;

- уміти організовувати;

- розвивати;

- впроваджувати нові технології;

- впроваджувати інновації;

- керувати;

- забезпечувати, співпрацювати,

а також із якостями керівника, такими як:

далекоглядність, уміння мислити стратегічно, уміння швидко й ефективно виправляти власні помилки, ділова етика, чесність, уміння приймати ризиковані рішення і керувати змінами, здатність до міжнародного співробітництва, високий інтелект, уміння працювати в команді, почуття гумору.

Результатом магістерської підготовки майбутнього керівника закладу освіти має стати готовність до управлінської діяльності, що включає такі компоненти:

- цілемотивований – забезпечує спрямованість на особистісно-професійні зміни;

- змістовний – передбачає розробку системи особисто набутих знань щодо механізмів професійної діяльності та саморозвитку, засвоєння системи понять, концепцій, технологій;

- аксіологічний – містить вміння формувати загальнолюдські цінності;

- світоглядний – передбачає вміння створювати власну педагогічну концепцію;

- інтегративний – передбачає вміння проектувати програму власного самовдосконалення;

- операційний – передбачає систему шляхів, способів, прийомів здійснення професійнох, науково-дослідницької та самоудосконалення.

Через розвиток особистісних і професійних якостей, через набуття спеціальних знань і вмінь, придбання позитивного педагогічного й управлінського досвіду, виконання спеціальних завдань, формування індивідуального стилю керівництва, розвиток організаційної культури відбувається процес професійного становлення менеджера навчального закладу.

Поиск по сайту: