|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Критерії сформованості управлінської культури керівникаУправлінська культура керівника загальноосвітнього навчального закладу – це складна системна властивість особистості керівника. Своєрідність та унікальність управлінської культури керівника визначається особливостями його ставлення до управлінської діяльності, а також особливостями його управлінського досвіду. Ще до початку професійної управлінської діяльності у кожної людини, в тому числі і у майбутнього керівника школи, є певна основа управлінської культури, своєрідність та унікальність якої у кожного керівника визначається особливостями його ставлення до управлінської діяльності. Початок розвитку управлінської культури керівника пов'язаний з початком його професійної управлінської діяльності, коли складаються найбільш суттєві особливості управлінської культури керівника, що зумовлюють певний рівень її розвитку. У своєму розвитку феномен управлінської культури керівника навчального закладу проходить ряд рівнів, кожен наступний із них є більш високий. Умовно їх можна охарактеризувати так: низький, середній, високий: · низький – коли якість ще не стала рисою характеру, обмежено і неефективно виявляється у діях і вчинках керівника; · середній – якщо якість є його рисою характеру, в діях виявляється широко, ефективно, але спостерігаються відхилення, які викликані незнанням вимог до поведінки; · високий – якщо якість є яскраво вираженою рисою характеру, постійно, широко, ефективно виявляється у всіх діях керівника, ґрунтується на знаннях вимог до поведінки. Проаналізуємо процес формування рівнів управлінської культури. Низький рівень управлінської культури керівника загальноосвітнього навчального закладу характерний для такої категорії керівників шкіл, у яких з початком професійної управлінської діяльності не відбувається розвитку управлінської культури. Такий стан справ викликаний багатьма причинами: особистісні особливості керівника: низький рівень загальної культури, слабка професійна підготовленість до управлінської діяльності тощо; особливості «соціальної ситуації» в якій здійснюється управлінська діяльність: загальний стиль, авторитарні традиції управлінської діяльності в освітньому закладі. Розвиток управління до середнього рівня розпочинається з виникнення потреби у керівника у глибокій рефлексії діяльності своєї особистості, визначення її ефективності. Високий рівень управлінської культури керівника школи характеризується усвідомленою професійною управлінською діяльністю. Цей рівень управлінської культури дозволяє керівнику школи збагачувати власну особистість у процесі управлінської діяльності, знаходити можливості для прояву та розвитку свого творчого потенціалу, в складних управлінських ситуаціях спиратися на власні особистісні здібності та ресурси. Перехід з одного рівня розвитку управлінської культури до іншого пов'язаний з якісними змінами, що відбуваються у всіх її компонентах. Ознаками, на основі яких відбувається оцінювання якісних змін, виступають критерії сформованості управлінської культури керівника. Критерій (від грецьк. criterion – ознака) визначається як: ознака, на основі якої відбувається оцінювання, визначення, класифікація або вимір суджень, оцінки; засіб перевірки істинності чи помилковості тверджень; основну ознаку, за якою одне рішення вибирають із множини можливих. Критерієм визначення культури є сама практика. Головними підходами до розробки критеріїв управлінської культури керівника сучасної школи є: · особистісний, в основі якого лежить значимість знань теорії та практики управління для самого керівника; · ситуаційний, який враховує значення пошуку і моделювання управлінських ситуацій, ефективне вирішення яких дає можливість підвищити результативність управління; · інтегративний – розвиток професіоналізму керівника сучасної школи через розуміння природи управлінських процесів, здатність ефективно керувати; знання технології управління і засобів комунікацій, необхідних для здійснення управлінської діяльності; професіоналізму в управлінні, здатності до лідерства і гармонізації взаємин в колективі, делегування повноважень; знання особливостей стосунків між працівниками; здатності планувати, прогнозувати і управляти ресурсами; здатності до самооцінки власної діяльності, уміння робити правильні висновки і підвищувати власну кваліфікацію; · багаторівневий, який визначає рівень управлінської культури керівника сучасної школи; здатність до поєднання знань, умінь і навичок і їх використання з урахуванням вимог, які швидко змінюються; уміння долати невизначеність, аналізувати інформацію; уміння планувати, прогнозувати, моделювати; здатність до ціле покладання, уміння реалізувати плани, здатність до новаторської діяльності; · комплексний, що визначає управлінську культуру керівника сучасної школи через наявність у нього правової, економічної, психологічної, педагогічної, технологічної, інноваційної грамотності. Наявність управлінської культури оцінюється трьома аспектами: у підсумках професійної діяльності керівника школи; у процесі цієї діяльності; в особистості керівника як суб’єкта управлінської діяльності. Аналізуючи особистість керівника як суб’єкта професійної діяльності, визначимо мотиваційний, когнітивно-діяльнісний та рефлексивно-оцінювальний критерії сформованості управлінської культури керівника школи. Мотиваційний критерій включає рівень розвитку: мотивації самовдосконалення і самоосвіти; творчості і самореалізації у професійній діяльності; гуманістичну орієнтацію поглядів на управління школою; усвідомлення і формулювання місії школи. Когнітивно-діяльнісний критерій включає рівень: інтеграції знань і професійного досвіду; удосконалення управлінських знань; оволодіння новою теоретичною проблемою; розробки теоретичної концепції школи; оволодіння керівником новими управлінськими технологіями; запровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність; запровадження у навчально-виховний процес нових педагогічних технологій. Рефлексивно - оцінювальний критерій включає рівень: вміння аналізувати результати своєї діяльності; усвідомлення керівником свого реального рівня професійної підготовки до реалізації функцій управління; усвідомлення потреби самоосвіти і самоудосконалення. Перелічені критерії є основою для оцінки розвитку здатності керівника до управлінської діяльності в сучасній школі, а сукупність професійних якостей, знань та умінь складають якісну характеристику рівнів сформованості управлінської культури.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |