II. Тестові завдання

Тема: СУДИМІСТЬ

I. Питання для з’ясування

1. Поняття і правове значення судимості

2. Виникнення і припинення судимості

3. Погашення судимості

4. Дострокове зняття судимості

II. Тестові завдання

1. Такими, що мають судимість, визнаються:

1) особи, віддані до суду;

2) усі засуджені;

3) лише засуджені до покарання;

4) лише засуджені за вчинення умисного злочину;

5) лише засуджені за вчинення тяжкого злочину;

6) лише засуджені до покарання у виді позбавлення волі;

7) лише засуджені до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 і більше роки;

8) лише засуджені до покарання у виді позбавлення волі і виправних робіт;

9) лише засуджені до покарання, яке належить відбувати реально;

10) лише засуджені до покарання, від відбування якого вони остаточно не звільняються;

11) лише засуджені, які вчинили злочин після досягнення ними повноліття;

12) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

2. Судимість не виникає в осіб:

1) засуджених за злочини невеликої тяжкості;

2) засуджених за необережні злочини;

3) засуджених без призначення покарання;

4) звільнених від відбування покарання з випробуванням;

5) засуджених до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі;

6) остаточно звільнених від відбування призначеного покарання;

7) засуджених неповнолітніх;

8) засуджених вагітних жінок і жінок, які мають дітей у віці до трьох років;

9) засуджених за злочини, які не є тяжкими;

10) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

3. Особа визнається такою, що має судимість:

1) з дня винесення постанови про призначення справи до судового розгляду;

2) з дня проголошення обвинувального вироку суду щодо неї;

3) з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї;

4) з часу звернення обвинувального вироку суду щодо неї до виконання;

5) з дня, коли вона фактично почала відбувати призначене їй покарання;

6) після відбуття нею покарання.

4. Строк погашення судимості обчислюється:

1) з дня проголошення обвинувального вироку суду;

2) з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду;

3) з дня звернення обвинувального вироку суду до виконання;

4) з початку фактичного відбування засудженим призначеного йому покарання;

5) після відбуття засудженим основного покарання;

6) з дня відбуття засудженим основного та додаткового покарання.

5. Якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється:

1) з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового);

2) з дня спливу невідбутої частини покарання;

3) з дня спливу іспитового строку;

4) у такої особи судимість погашається одночасно із звільненням її від відбування покарання;

5) це питання КК не врегульоване;

6) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

6. Якщо невідбуту частину покарання було замінено більш м¢яким покаранням, то строк погашення судимості обчислюється:

1) з дня відбуття більш м¢якого покарання (основного та додаткового);

2) з дня заміни невідбутої частини покарання більш м¢яким покаранням;

3) з дня, коли вважалося б відбутим призначене засудженому за вироком покарання;

4) у такої особи одночасно із заміною невідбутої частини покарання погашається і судимість;

5) це питання КК не врегульоване;

6) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

7. Строк погашення судимості обчислюється виходячи з:

1) виду призначеного засудженому за вироком основного покарання;

2) виду і розміру призначеного засудженому за вироком основного покарання;

3) виду призначеного засудженому за вироком основного та додаткового покарання;

4) виду і розміру призначеного засудженому за вироком основного та додаткового покарання;

5) суми строків (розмірів) призначеного засудженому за вироком основного та додаткового покарання;

6) виду фактично відбутого засудженим основного покарання;

7) виду і розміру фактично відбутого засудженим основного покарання;

8) виду фактично відбутого засудженим основного та додаткового покарання;

9) виду і розміру фактично відбутого засудженим основного та додаткового покарання;

10) суми строків (розмірів) фактично відбутого засудженим основного та додаткового покарання;

11) ступеня тяжкості вчиненого злочину;

12) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

8. У випадку заміни невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням строк погашення судимості обчислюється:

1) виходячи з відбутого строку (розміру) призначеного за вироком покарання з моменту відбуття більш м’якого покарання (основного та додаткового);

2) виходячи з призначеного за вироком строку (розміру) покарання з моменту відбуття більш м’якого покарання (основного та додаткового);

3) виходячи з більш м’якого покарання з моменту його відбуття;

4) виходячи з суми строків (розмірів) відбутого з призначеного за вироком покарання і більш м’якого покарання з моменту відбуття більш м’якого покарання (основного та додаткового);

5) виходячи з відбутого строку (розміру) призначеного за вироком покарання з моменту заміни його невідбутої частини більш м’яким покаранням;

6) виходячи з призначеного за вироком строку (розміру) покарання з моменту заміни його невідбутої частини більш м’яким покаранням;

7) виходячи з виду відбутого основного більш суворого покарання з дня відбуття більш м¢якого покарання (осоновного та додаткового);

8) виходячи з ступеня тяжкості (виду) вчиненого злочину з дня відбуття більш м¢якого покарання (осоновного та додаткового);

9) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

9. У випадку дострокового звільнення від відбування покарання строк погашення судимості обчислюється:

1) виходячи з фактично відбутого покарання з моменту звільнення від відбування покарання (основного та додаткового);

2) виходячи з фактично відбутого покарання з моменту спливу невідбутої частини покарання;

3) виходячи з призначеного за вироком покарання з моменту звільнення від відбування покарання (основного та додаткового);

4) виходячи з призначеного за вироком покарання з моменту спливу невідбутої частини покарання;

5) виходячи з невідбутої частини покарання, якщо її строк більший, ніж фактично відбуте покарання, з моменту звільнення від відбування покарання (основного та додаткового);

6) виходячи з невідбутої частини покарання, якщо її строк більший, ніж фактично відбуте покарання, з моменту спливу невідбутої частини покарання;

7) виходячи з ступеня тяжкості (виду) вчиненого злочину з дня звільнення від відбування покарання (основного та додаткового);

8) виходячи з виду відбутого основного покарання з дня звільнення від відбування покарання (основного та додаткового);

9) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

10. Строк погашення судимості в особи, до якої було застосовано амністію, обчислюється:

1) виходячи з виду і розміру призначеного їй покарання;

2) виходячи з виду і розміру фактично відбутого нею покарання;

3) виходячи з виду фактично відбутого нею основного покарання;

4) виходячи з ступеня тяжкості (виду) вчиненого нею злочину;

5) виходячи з виду фактично відбутого нею основного та додаткового покарання;

6) у такої особи одночасно із застосуванням амністії погашається і судимість;

7) це питання чинним законодавством не врегульоване;

8) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

11. У помилуваної особи судимість погашається:

1) на загальних підставах;

2) на загальних підставах, якщо в акті помилування не встановлені інші правила її погашення;

3) за умов, встановлених Положенням про порядок здійснення помилування;

4) одночасно з набранням чинності актом помилування;

5) виходячи з виду і розміру призначеного їй за вироком покарання;

6) виходячи з виду і розміру відбутого нею основного та додаткового покарання;

7) виходячи з виду і розміру відбутого нею основного покарання;

8) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

12. Судимість погашається одночасно з відбуттям такого покарання (таких покарань) як:

1) позбавлення волі;

2) виправні роботи;

3) позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

4) штраф;

5) громадські роботи;

6) тримання в дисциплінарному батальйоні;

7) конфіскація майна;

8) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу;

9) службові обмеження для військовослужбовців;

10) арешт;

11) обмеження волі;

12) погашення судимості одночасно з відбуттям покарання КК не передбачає.

13. Особа, звільнена від відбування покарання з випробуванням, визнається такою, що не має судимості:

1) у такої особи судимість взагалі не виникає;

2) одночасно з спливом іспитового строку;

3) якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і рішення про звільнення її від відбування покарання з випробуванням не буде скасовано з інших підстав, передбачених законом;

4) якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового умисного злочину;

5) якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового тяжкого злочину;

6) якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового особливо тяжкого злочину;

7) якщо протягом іспитового строку вона не вчинить нового злочину і якщо після закінчення цього строку не буде прийняте рішення про направлення її для відбування покарання, призначеного за вироком суду;

8) якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, за який згідно з законом може бути призначено покарання у виді позбавлення волі;

9) якщо вона протягом 1 року після спливу іспитового строку не вчинить нового злочину;

10) якщо вона протягом 1 року після спливу іспитового строку не вчинить нового умисного злочину;

11) якщо вона протягом 1 року після спливу іспитового строку не вчинить нового тяжкого злочину;

12) якщо вона протягом 1 року після спливу іспитового строку не вчинить нового злочину, за який згідно з законом може бути призначено покарання у виді позбавлення волі;

13) якщо вона після спливу іспитового строку протягом строку, рівного іспитовому строку, не вчинить нового злочину;

14) якщо вона після спливу іспитового строку протягом строку, рівного іспитовому строку, не вчинить нового умисного злочину;

15) якщо вона після спливу іспитового строку протягом строку, рівного іспитовому строку, не вчинить нового тяжкого злочину;

16) якщо вона після спливу іспитового строку протягом строку, рівного іспитовому строку, не вчинить нового злочину, за який згідно з законом може бути призначено покарання у виді позбавлення волі;

17) якщо вона протягом 3 років після спливу іспитового строку не вчинить нового злочину;

18) якщо вона протягом 3 років після спливу іспитового строку не вчинить нового умисного злочину;

19) якщо вона протягом 3 років після спливу іспитового строку не вчинить нового тяжкого злочину;

20) якщо вона протягом 3 років після спливу іспитового строку не вчинить нового злочину, за який згідно з законом може бути призначено покарання у виді позбавлення волі.

14. Якщо у випадку звільнення особи від відбування покарання з випробуванням строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, вона визнається такою, що не має судимості:

1) після відбуття цього додаткового покарання;

2) після спливу іспитового строку;

3) через 1 рік після спливу іспитового строку;

4) з моменту звільнення особи від призначеного їй покарання;

5) в особи, звільненої від відбування покарання з випробуванням, судимість взагалі не виникає;

6) через 1 рік після відбуття додаткового покарання;

7) через 3 роки після відбуття додаткового покарання;

8) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

15. Особа, що відбула покарання за діяння, злочинність і караність якого усунута законом, визнається такою, що не має судимості:

1) з часу набрання чинності законом, що усуває злочинність і караність вчиненого особою діяння;

2) з дня відбуття покарання;

3) з моменту звільнення її від відбування покарання;

4) з часу зняття з неї судимості судом;

5) на загальних підставах;

6) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

16. Якщо вирок не було виконано, судимість погашається:

1) по закінченні строків давності виконання вироку;

2) на загальних підставах;

3) після спливу строку її погашення, обчислюваного виходячи з призначеного особі за вироком виду і розміру покарання;

4) через 1 рік після закінчення строків давності виконання вироку;

5) через 3 роки після закінчення строків давності виконання вироку;

6) якщо особа протягом 2 років після закінчення строків давності виконання вироку не вчинить нового злочину;

7) якщо особа протягом 2 років після закінчення строків давності виконання вироку не вчинить нового умисного злочину;

8) якщо особа протягом 2 років після закінчення строків давності виконання вироку не вчинить нового тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

17. Судимість в особи, засудженої без призначення покарання, погашається:

1) у такої особи судимість взагалі не виникає;

2) після спливу строку її погашення, обчислюваного виходячи з найбільш суворого за видом і розміром покарання, передбаченого за вчинений нею злочин;

3) після спливу строку її погашення, обчислюваного виходячи з найменш суворого за видом і розміром покарання, передбаченого за вчинений нею злочин;

4) якщо вона протягом 1 року з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї не вчинить нового злочину;

5) якщо вона протягом 2 років з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї не вчинить нового злочину;

6) якщо вона протягом 3 років з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї не вчинить нового злочину

18. Звільнені від відбування покарання з випробуванням вагітні жінки визнаються такими, що не мають судимості:

1) якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину;

2) якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового умисного злочину;

3) якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового тяжкого або особливо тяжкого злочину;

4) якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо після закінчення цього строку не буде прийняте рішення про направлення їх для відбування покарання, призначеного за вироком суду;

5) якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового умисного злочину і якщо після закінчення цього строку не буде прийняте рішення про направлення їх для відбування покарання, призначеного за вироком суду;

6) якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового тяжкого або особливо тяжкого злочину і якщо після закінчення цього строку не буде прийняте рішення про направлення їх для відбування покарання, призначеного за вироком суду;

7) у таких осіб судимість взагалі не виникає;

8) одночасно з спливом іспитового строку;

9) якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і звільнення їх від відбування покарання з випробуванням не буде скасовано з інших підстав, передбачених законом;

10) якщо вони протягом іспитового строку не вчинять нового злочину, за який згідно з законом може бути призначено покарання у виді позбавлення волі;

11) якщо вони протягом 1 року після спливу іспитового строку не вчинять нового злочину;

12) якщо вони протягом 1 року після спливу іспитового строку не вчинять нового умисного злочину;

13) якщо вони протягом 1 року після спливу іспитового строку не вчинять нового тяжкого злочину;

14) якщо вони протягом 1 року після спливу іспитового строку не вчинять нового злочину, за який згідно з законом може бути призначено покарання у виді позбавлення волі;

15) якщо вони після спливу іспитового строку протягом строку, рівного іспитовому строку, не вчинять нового злочину;

16) якщо вони після спливу іспитового строку протягом строку, рівного іспитовому строку, не вчинять нового умисного злочину;

17) якщо вони після спливу іспитового строку протягом строку, рівного іспитовому строку, не вчинять нового тяжкого злочину;

18) якщо вони після спливу іспитового строку протягом строку, рівного іспитовому строку, не вчинять нового злочину, за який згідно з законом може бути призначено покарання у виді позбавлення волі;

19) якщо вони протягом 3 років після спливу іспитового строку не вчинять нового злочину;

20) якщо вони протягом 3 років після спливу іспитового строку не вчинять нового умисного злочину;

21) якщо вони протягом 3 років після спливу іспитового строку не вчинять нового тяжкого злочину;

22) якщо вони протягом 3 років після спливу іспитового строку не вчинять нового злочину, за який згідно з законом може бути призначено покарання у виді позбавлення волі.

19. Якщо звільнена від відбування покарання з випробуванням вагітна жінка не була звільнена від додаткового покарання і його строк перевищує тривалість іспитового строку, то вона визнається такою, що не має судимості:

1) у неї судимість взагалі не виникає;

2) одночасно з спливом іспитового строку;

3) після відбуття цього додаткового покарання;

4) якщо вона протягом 1 року після відбуття додаткового покарання не вчинить нового злочину;

5) якщо вона протягом 2 років після відбуття додаткового покарання не вчинить нового злочину;

6) якщо вона протягом 3 років після відбуття додаткового покарання не вчинить нового злочину;

7) це питання КК не врегульоване;

8) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

20. Звільнені від відбування покарання з випробуванням жінки, які мають дітей віком до 7 років, визнаються такими, що не мають судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 18.

21. Якщо звільнена від відбування покарання з випробуванням жінка, яка має дітей віком до 7 років, не була звільнена від додаткового покарання і його строк перевищує тривалість іспитового строку, то вона визнається такою, що не має судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 19.

22. Особа, засуджена до громадських робіт, визнається такою, що не має судимості:

1) одночасно з відбуттям покарання;

2) одночасно з відбуттям покарання, якщо вона під час його відбування не вчинить нового злочину;

3) одночасно з відбуттям покарання, якщо вона під час його відбування не вчинить нового умисного злочину;

4) одночасно з відбуттям покарання, якщо вона під час його відбування не вчинить нового тяжкого злочину;

5) одночасно з відбуттям покарання, якщо вона під час його відбування не вчинить нового злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі;

6) якщо вона протягом 6 місяців з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину;

7) якщо вона протягом 6 місяців з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового умисного злочину;

8) якщо вона протягом 6 місяців з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового тяжкого злочину;

9) якщо вона протягом 6 місяців з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі;

10) якщо вона протягом 1 року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину;

11) якщо вона протягом 1 року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового умисного злочину;

12) якщо вона протягом 1 року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового тяжкого злочину;

13) якщо вона протягом 1 року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі;

14) якщо вона протягом 2 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину;

15) якщо вона протягом 2 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового умисного злочину;

16) якщо вона протягом 2 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового тяжкого злочину;

17) якщо вона протягом 2 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі;

18) якщо вона протягом 3 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину;

19) якщо вона протягом 3 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового умисного злочину;

20) якщо вона протягом 3 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового тяжкого злочину;

21) якщо вона протягом 3 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

23. Особа, засуджена до штрафу, визнається такою, що не має судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 22.

24. Особа, засуджена до позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, визнається такою, що не має судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 22.

25. Особа, засуджена до виправних робіт, визнається такою, що не має судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 22.

26. Особа, засуджена до 1 року виправних робіт, визнається такою, що не має судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 22.

27. Особа, яка відбула покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, визнається такою, що не має судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 22.

28. Особа, яка відбула покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, визнається такою, що не має судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 22.

29. Особа, засуджена до арешту, визнається такою, що не має судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 22.

30. Особа, засуджена до обмеження волі, визнається такою, що не має судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 22.

31. Особа, засуджена за злочин невеликої тяжкості до позбавлення волі, визнається такою, що не має судимості:

1) якщо вона протягом 1 року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину;

2) якщо вона протягом 1 року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового умисного злочину;

3) якщо вона протягом 1 року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового тяжкого злочину;

4) якщо вона протягом 1 року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі;

5) якщо вона протягом 2 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину;

6) якщо вона протягом 2 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового умисного злочину;

7) якщо вона протягом 2 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового тяжкого злочину;

8) якщо вона протягом 2 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі;

9) якщо вона протягом 3 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину;

10) якщо вона протягом 3 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового умисного злочину;

11) якщо вона протягом 3 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового тяжкого злочину;

12) якщо вона протягом 3 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі;

13) якщо вона протягом 4 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину;

14) якщо вона протягом 4 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового умисного злочину;

15) якщо вона протягом 4 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового тяжкого злочину;

16) якщо вона протягом 4 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі;

17) якщо вона протягом 5 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину;

18) якщо вона протягом 5 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового умисного злочину;

19) якщо вона протягом 5 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового тяжкого злочину;

20) якщо вона протягом 5 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі;

21) якщо вона протягом 6 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину;

22) якщо вона протягом 6 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового умисного злочину;

23) якщо вона протягом 6 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового тяжкого злочину;

24) якщо вона протягом 6 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі;

25) якщо вона протягом 7 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину;

26) якщо вона протягом 7 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового умисного злочину;

27) якщо вона протягом 7 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового тяжкого злочину;

28) якщо вона протягом 7 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі;

29) якщо вона протягом 8 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину;

30) якщо вона протягом 8 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового умисного злочину;

31) якщо вона протягом 8 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового тяжкого злочину;

32) якщо вона протягом 8 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі;

33) якщо вона протягом 10 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину;

34) якщо вона протягом 10 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового умисного злочину;

35) якщо вона протягом 10 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового тяжкого злочину;

36) якщо вона протягом 10 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі;

37) якщо вона протягом 15 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину;

38) якщо вона протягом 15 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового умисного злочину;

39) якщо вона протягом 15 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового тяжкого злочину;

40) якщо вона протягом 15 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

32. Особа, засуджена до позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, визнається такою, що не має судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 31.

33. Особа, засуджена до позбавлення волі за тяжкий злочин, визнається такою, що не має судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 31.

34. Особа, засуджена до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, визнається такою, що не має судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 31.

35. Особа, засуджена до позбавлення волі на строк 6 років, визнається такою, що не має судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 31.

36. Особа, засуджена до позбавлення волі на строк 5 років і 6 місяців, визнається такою, що не має судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 31.

37. Особа, засуджена до позбавлення волі на строк 7 років, визнається такою, що не має судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 31.

38. Особа, засуджена до позбавлення волі на строк 14 років, визнається такою, що не має судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 31.

39. Особа, засуджена до позбавлення волі на строк 8 років, визнається такою, що не має судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 31.

40. Особа, засуджена до позбавлення волі на строк 10 років і 6 місяців, визнається такою, що не має судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 31.

41. Особа, засуджена до позбавлення волі на строк 9 років, визнається такою, що не має судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 31.

42. Особа, засуджена до позбавлення волі на строк 10 років, визнається такою, що не має судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 31.

43. Особа, засуджена до позбавлення волі на строк понад 5 років, але не більше 10 років, визнається такою, що не має судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 31.

44. Особа, засуджена до позбавлення волі на строк 11 років, визнається такою, що не має судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 31.

45. Особа, засуджена до позбавлення волі на строк 12 років, визнається такою, що не має судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 31.

46. Особа, засуджена до позбавлення волі на строк 15 років, визнається такою, що не має судимості:

відповіді вказані у тестовому завданні 31.

47. Перебіг строку погашення судимості переривається, якщо:

1) особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, за який її засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк більше 2 років;

2) засуджений після набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього знову вчинить злочин;

3) засуджений після набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього знову вчинить умисний злочин;

4) засуджений після набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього знову вчинить тяжкий злочин;

5) засуджений після набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього знову вчинить злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі;

6) засуджений після набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього знову вчинить злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше 2 років;

7) особа після набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї знову вчинить злочин, за який вона засуджена до покарання;

8) особа після набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї знову вчинить злочин, за який вона засуджена до покарання у виді позбавлення волі;

9) особа після набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї знову вчинить злочин, за який вона засуджена до покарання у виді позбавлення волі на строк більше 2 років;

10) особа після набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї знову вчинить злочин, за який вона засуджена до покарання, яке належить відбувати реально;

11) особа після набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї знову вчинить злочин, за який вона засуджена до покарання без остаточного звільнення від його відбування;

12) особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин;

13) особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить умисний злочин;

14) особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить тяжкий злочин;

15) особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі;

16) особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше 2 років;

17) особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, за який її засуджено до покарання у виді позбавлення волі;

18) особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, за який її засуджено до покарання;

19) особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, за який її засуджено до покарання, яке належить відбувати реально;

20) особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, за який її засуджено до покарання без остаточного звільнення від його відбування.

48. При перериванні перебігу строку, що погашає судимість, строк погашення судимості по першому злочину (по попередніх злочинах):

1) обчислюється заново з моменту вчинення останнього злочину;

2) обчислюється заново з дня проголошення обвинувального вироку суду за останній злочин;

3) обчислюється заново з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду за останній злочин;

4) обчислюється заново з дня звернення обвинувального вироку суду за останній злочин до виконання;

5) обчислюється заново з початку фактичного відбування покарання за останній злочин;

6) обчислюється заново після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за найбільш тяжкий злочин;

7) обчислюється заново після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин;

8) продовжує обчислюватися після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин.

49. У випадку переривання перебігу строку погашення судимості, особа вважається судимою за обидва (усі) злочини:

1) до закінчення строку погашення судимості за найбільш тяжкий з них;

2) до закінчення суми строків погашення судимості за обидва (усі) злочини;

3) до закінчення строку погашення судимості за останній злочин;

4) судимість за кожний злочин погашається окремо (самостійно);

5) до зняття з неї судимості судом;

6) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

50. У разі переривання перебігу строку погашення судимості:

1) строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин;

2) строк погашення судимості за перший злочин продовжує, а за другий злочин починає обчислюватися після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин;

3) строк погашення судимості складається з суми строків погашення судимості за обидва (усі) злочини і обчислюється після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин;

4) строк погашення судимості за обидва (усі) злочини дорівнює строку погашення судимості за найбільш тяжкий з них і обчислюється після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин;

5) строк погашення судимості за обидва (усі) злочини дорівнює строку погашення судимості за останній злочин і обчислюється після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за цей делікт;

6) правил обчилення строків погашення судимості у розглядуваному випадку КК не визначає.

51. Судимість може бути знята достроково:

1) судом;

2) лише апеляційним судом;

3) лише Верховним Судом України;

4) Конституційним Судом України;

5) Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини;

6) Вищою радою юстиції;

7) Міністром юстиції;

8) обласним управлінням юстиції;

9) прокурором;

10) органом внутрішніх справ;

11) законом про амністію;

12) актом про помилування;

13) актом Верховної Ради України.

52. Судимість може бути знята судом достроково з осіб, які:

1) відбули будь-яке покарання;

2) відбули покарання у виді позбавлення волі;

3) відбули покарання у виді арешту;

4) відбули покарання у виді обмеження волі;

5) відбули покарання у виді штрафу;

6) відбули покарання у виді виправних робіт;

7) відбули покарання, не пов’язане з позбавленням волі;

8) були звільнені від відбування покарання з випробуванням;

9) відбули покарання за вчинення необережних злочинів;

10) відбули покарання за вчинення злочинів, що не є тяжкими;

11) відбули покарання за вчинення злочинів невеликої тяжкості;

12) відбули покарання за злочин, вчинений ними у віці до вісімнадцяти років;

13) відбули покарання за вчинення будь-якого злочину;

14) досягли пенсійного віку або стали непрацездатними;

15) нагороджені державними нагородами України.

53. Судимість знімається судом достроково за:

1) клопотанням засудженого;

2) клопотанням адміністрації підприємства, установи чи організації, де працює засуджений;

3) клопотанням трудового колективу або громадської організації;

4) поданням органу внутрішніх справ за місцем проживання засудженого;

5) поданням прокурора;

6) поданням органу, що відає виконанням покарання, яке відбув засуджений;

7) поданням органу місцевого самоврядування;

8) поданням місцевої державної адміністрації.

54. Судимість може бути знята судом достроково:

1) зразу ж після відбуття особою основного покарання;

2) зразу ж після відбуття особою основного та додаткового покарання;

3) не раніше як через 1 рік після відбуття засудженим покарання (основного та додаткового);

4) не раніше як через 2 роки після відбуття засудженим покарання (основного та додаткового);

5) не раніше як через 3 роки після відбуття засудженим покарання (основного та додаткового);

6) після спливу не менш як половини встановленого КК строку її погашення;

7) після спливу не менш як однієї третини встановленого КК строку її погашення;

8) після спливу не менш як двох третин встановленого КК строку її погашення;

9) питання про строк, після закінчення якого судимість з особи може бути знята достроково, у кожному конкретному випадку вирішується судом;

10) питання щодо строку, після закінчення якого судимість з особи може бути знята достроково, чинним КК не врегульоване.

55. Судимість може бути знята судом достроково за наявності таких умов (такої умови):

1) відбуття особою основного покарання;

2) відбуття особою покарання (основного та додаткового);

3) клопотання засудженого;

4) клопотання адміністрації підприємства, організації чи установи, де працює засуджений;

5) клопотання трудового колективу або громадської організації;

6) подання прокурора;

7) подання органу внутрішніх справ за місцем проживання засудженого;

8) подання органу, що відає виконанням покарання, яке відбув засуджений;

9) спливу після відбуття особою покарання (основного та додаткового) не менше 1 року;

10) спливу після відбуття особою покарання (основного та додаткового) не менше 2 років;

11) спливу після відбуття особою покарання (основного та додаткового) не менше 3 років;

12) спливу після відбуття особою покарання (основного та додаткового) не менше половини встановленого КК строку її погашення;

13) спливу після відбуття особою покарання (основного та додаткового) не менше однієї третини встановленого КК строку її погашення;

14) спливу після відбуття особою покарання (основного та додаткового) не менше двох третин встановленого КК строку її погашення

15) невчинення засудженим після відбуття покарання нового злочину;

16) невчинення засудженим після відбуття покарання нового умисного злочину;

17) невчинення засудженим після відбуття покарання нового тяжкого злочину;

18) засуджений після відбуття ним покарання зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення;

19) умови дострокового зняття судимості судом КК не визначені;

20) умови дострокового зняття судимості у кожному конкретному випадку встановлює суд.

Поиск по сайту: