ЗБИРАННЯ МАТЕРІАЛУ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

бирання маїеріалу в науці має мікро і макроаспекти Мікроаспект перед­бачає наїромадження по і рібної о маїеріалу для того, щоб застосувати пев­ний метод дослідження і отримати потім необхідне знання про об'єкт науково го дослідження У цьому випадку нагромадження матеріалу виступає умовою для оіримання додаїкової інформації У макроаспекті збирання матеріалу по­стає як цілісний процес збирання всієї інформації, иоірібіюі для вирішення наукового завдання У цьому разі спостерігається організація кількох потоків потрібної інформації про об'єкт

Матеріал для дослідження може місіиіись у таких джерелах

• звітах наукових досліджень,

• кандидатських та докторських дисертаціях

• монографіях,

• журнальних статтях,

• статтях у наукових збірниках,

• тезах доповідей і повідомленнях наукових конференцій

Як методи збирання інформації можна використовувати

• наукове епос іерсжсння,

• експеримент,

• опитувальш методи (анкетування, бесіди, інтерв'ю іесіування, екс пертне опитування),

• анатіз документів

Для дослідження потрібно збирати

• теоретико методологічний матеріал, який становить теоретико-ме-тодолопчну основу дослідження,

• фактологічний матеріал або формування емпіричної бази дослідження

Для того щоб учений не перетворився на своєрідний інтелектуальний пило­сос, що авюмаїично всмокіус всю наукову інформацію принципово важливо виробити критерії відбору матеріалу На первинному етапі дослідження, коли тільки формується тема і метод як правило, чіткого критерію селекції матеріа­лу не існує Величезну роль тут відіграють консультації з фахівцями, читання лі-іераіури іа ішуїція Але після досяїнення визначеності щодо теми і методу, во ни і стають інструментом відбору інформації Наприклад, підібрані факти ма ють відображати наочне поле дослідження, заповнити ного, а методологічна ін­формація спрямованою на коне іруювання методу дослідження

Ученому необхідно збирати інформацію і визначати п місце у дослідженні - саме в цьому поляїає основна складність збирання матеріалу Цей підхід по требує класифікації інформації за такими рубриками

Апріорна інформація включає відомості про об'єкт і предмет планованою дослідження, які до цьої о часу вже були напрацьовані наукою По суті, завдан ня ученої о у цьому разі зводи і ься до збирання, повіорної перевірки і система

Інформаційні аспекти науки

Глава 6

газації такої інформації Цю роботу виконують на «вході» дослідження Ва­жливо, щоб апріорна інформація про об'ект була якомога повнішою і достовір­нішою Дуже важлива тут критична оцінка отриманої інформації - без цього неможливе подальше виявлення предмета дослідження

Гіпотетична інформація вводиться до гіпотез і припущень різного рівня обґрунюваності стосовно досліджуваних властивостей, закономірностей ро­звитку Нагромадження ціьі інформації та побудова на п базі гіпотез дає змоіу чітко зрозумпи яке знання буде на «виході» процесу дослідження

Методологічна інформація - інформація про метод наукового досліджен ня або доведення гшоїези, вона дас змогу відповісш на запитання «Яким чи ном можна отримати відповідь на запитання гіпотез?» Призначення цієї ін­формації полягає у виробленні моделі, методики процесу дослідження

Апостеріорна інформація це отримані як результат наукового дослі­дження відомості про об'єкт Апостеріорна інформація є результатом творчої діяльності дослідника, складного сишезу попередніх різновидів інформації Вона також погребує перевірки на істиншсіь і введення до гносеолопчноіо простору науки

Існують три джерела збирання матеріалу 1) літературні, документальні у і ому числі штернет—ресурси, 2) об'ект дослідження, акцентований у певно­му наочному баченні, 3) інтелект дослідника або колективний шіелекг

Літературні і доку мені а іьш джерела с відображенням об'єкта Одна з ю-ловних проблем полягає в тому, що мета побудови цих джере л і мета науково-іо дослідження часто не збігаю і ься Тому виникає потреба додаткової роботи з такими джерелами Ідеіься про методи вторинною ана ту інформації

Первинним джерелом інформації с об'єкт дослідження Завдання дослід ника полягає в тому, щоб забезпечити отримання інформації відповідно до на­очного поля об'єкіа і висунутих гіпотез Дослідник організовує процес пізпан ня, визначає способи спостереження, опису і вимірювання фактів які переві­ряються па істинність, та, залежно від результатів цієї перевірки, формують емпіричний базис нової теорії або відкидаються

Збирання матеріалу вимаї ає від ученої о певних навичок робо і и з шформа цією В П Конецька відзначає, що одержувач інформації повинен мати певні уміння, які забезпечують адекватне сприйня і ія, зокрема уміння

• швидко виділяти тематику інформації за ключовими с ювами,

• прави іьно штерпретуваїи почаюк повідомлення і, оіже, передбача ти иоі о розюртання,

• правильно визначати задум висловлювання [154, с 230]

Саме сприйняття інформації мас бути осмисленим, цілісним, мати випер­еджувальний характер Ідеться про ге, що матеріал треба збирати системно і класифікувати Причому, кожному факіу, положенню, висновку має бути визначено цілком певне місце в інформаційній базі

Обробка даних nf с цх

ПСреТВСрЄ 1-Я ДОНкХ 3d 1GBH/V

алгоритмом у фоому іс/ап інформлі % учну для анал іу

Поиск по сайту: