АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Читайте также:
  1. I. Вивчення нового матеріалу
  2. I. Вивчення нового матеріалу
  3. I. Сприйняття нового матеріалу.
  4. II. Закріплення вивченого матеріалу
  5. II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ, ВИВЧЕННЯ НОВОГО
  6. II. Сприйняття нового матеріалу
  7. III. Вивчення нового матеріалу
  8. III. Вивчення нового матеріалу
  9. IV. Вивчення нового матеріалу.
  10. IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
  11. V. Закріплення вивченого матеріалу

Лекція 1

Тема: Основні поняття, закони й теорії хімії.

Мета: Повторити основні поняття хімії: хімічний елемент, атом, молекула, кількість речовини. Повторити закони збереження маси речовини, ста­лості складу, об'ємних відносин, закон Авогадро і його наслідки для газів.

Обладнання й матеріали: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

Базові поняття й терміни: Хімічний елемент, атом, прості та складні речовини, моль, молярна маса, маса речовини, молярний об'єм речовини, нормальні умови, хімічний склад речовини.

Тип уроку: Евристична бесіда.

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Хімія – це наука, яка вивчає склад, будову, властивості та перетворення речовин.

Неможливо уявити собі жодну галузь, де б не використовувалися поняття та закони хімії.

Сьогодні ми з вами і повторимо основні поняття і закони хімії.

Вперше визначення хімії як науки дав М.В.Ломоносов. І саме він вперше запропонував використовувати в хімії атомно-молекулярне вчення. В подальшому положення, висловлені Ломоносовим, неодноразово повторювалися і доповнювалися, і лише в 19 столітті АМУ затвердилося безперечно. Були прийняті поняття молекула та атом.

Атом найменша хімічно неподільна електронейтральна частинка матерії, що складається з позитивно зарядженого ядра й негативно заряджених електронів і є носієм хімічних властивостей елемента.

Молекула – найменша частинка речовини, яка має сталий склад і зберігає її хімічні властивості.

З точки зору АМУ кожен окремий вид атомів називається хімічним елементом.

Ознакою, яка відрізняє один атом від іншого, є заряд ядра атома. Саме тому більш повне визначення хімічного елементу буде таке:

Хімічний елемент – це різновид атомів з однаковим протонним числом (заряд ядра атома).

Маси атомів надзвичайно малі, і використовувати ці числа при розрахунках дуже незручно. Тому використовують відносні значення мас атомів. За одиницю відносної атомної маси прийнята а.о.м, яка дорівнює 1/12 частини маси атома ізотопу Карбону 12С.

Відносна атомна (молекулярна) маса Ar (Mr) – значення маси атома (молекули), виражене в атомних одиницях маси. 1 атомна одиниця маси /а.о.м./ дорівнює 1/12 частини маси атома ізотопу Карбону 12С і становить 1,66 · 10–24 г.

Відносна атомна маса показує, в скільки разів маса атома даного елементу більше за 1/12 частини маси атома ізотопу Карбону 12С.

Значення Ar наводяться в періодичній системі Д.І. Мендєлєєва.

Чому в періодичній системі наводяться дробні вирази відносних атомних мас?

Ізотопи – це різновид атомів з одноковим протонним числом, але різною відносною атомною масою.

наприклад:

Ar (Х) = Σ (0р1 + 0n1)

8O16 8O17 8O18

Ізотопи всіх елементів не відрізняються між собою за властивостями. Винятком є ізотопи Гідрогену: 1Н1 1Д2 1Т3

Властивості елементів, утворених цими сполуками, відрізняються між собою. Наприклад, проста вода має температуру замерзання 0 оС, важка вода (з дейтерієм) - –3 оС, відповідно температури кипіння цих сполук складають 100 оС та 103 оС.

Молекулярна маса конкретної речовини дорівнює сумі відносних атомних мас атомів усіх елементів, що входять до складу молекули, з урахуванням їх індексів.

Мr (Н2О)=2Ar (Н) + Ar(О)

Моль – це одиниця кількості речовини (входять до системи СІ) – це така кількість речовини, що містить 6,02 · 1023 структурних одиниць (атомів, молекул, йонів, електронів і т. ін.).

Число 6,02 · 1023 називають сталою Авогадро.

Na=6,02 · 1023 моль –1

Маса 1 моль даної речовини називається її молярною масою. Вона вимірюється в г/моль і позначається буквою «М». Молярну масу знаходять, як відношення маси речовини до її кількості:

, г/моль.

Молярна маса дорівнює чисельно відносній молекулярній масі речовини.

Наприклад, молярна маса сульфатної кислоти М(Н2SO4) = 98 г/моль.

Об’єм 1 моль газоподібної речовини називається молярним об’ємом.

Хімічні елементи взаємодіють один з одним в певних співвідношеннях. Наприклад, один моль атомів Гідрогену (1,0079 г) може взаємодіяти лише з одним молем атомів Хлору (35,453 г). ці масові кількості рівноцінні або еквівалентні між собою.

Еквівалент (Е) – масова кількість речовини, що взаємодіє з одним атомом чи йоном Гідрогену чи заміщає таку його кількість у хімічних реакціях. Еквівалент речовини залежить від того, в якій конкретно реакції бере участь ця речовина.

Масу 1 моль еквівалентів речовини називають молярною масою еквівалентів речовини (М1/z).

NaOH + H2SO4 → NaHSO4 + H2O

2NaOH + H2SO4 → Na2SO4 + 2H2O

 

Молярні маси еквівалентів простих речовин розраховують за формулою:

М1/z = , (г/моль), де В – валентність елемента за формулою.

Наприклад: М1/z2) = 1 г/моль, М1/z2) = 8 г/моль.


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)