Підвищення якості наукового дослідження

Глава 8

Новизна наукова - наукові резулыспи оцінювані за іа кимим рівнями угерие огри мане вдосконалене набуло розвитку

ДОЛЯ НОЬОІ іСГИНИ tqkq

помажу свої,) існуванні; ^: зоьжли щаопся еро. ,<о

наміки. Ефективність розвитку науки зрештою визначається інтелектуальним потенціалом нового знання і швидкістю його освоєння та впровадження в практику. Тому імператив новизни пред'являється до дисертаційних дослі­джень, науково-технічних розробок, конференцій, всіх складових процесу функціонування і розвитку науки.

Важливо зауважити, що у науці немає однозначного розуміння нового. При цьому можна виділити кілька смислових ліній:

• Нове розглядається в тимчасовому зрізі як щось таке, що настає за іншим; у цьому значенні під ним мають на увазі те, чого не було ра­ніше.

• Воно ототожнюється з принципово іншою якістю речей: нове - це інше.

• Нове уявляється як інші структура і функції системи. Тому нове зна­ходить не тільки зовнішню відмінність, але і структурно-функціо­нальну визначеність. Нове - це не тільки явище, але і його зміст.

• Є і просторовий аспект нового, під яким мають на увазі певне явище, яке не має аналогів у межах спільноти, країни, планети. Очевидно, таке розуміння нового було одним з перших його освоєнь первісною людиною, коли новим було все незвичне за межами роду і племені.

Новизна - це поняття, що виражає також суб'єктивні й об'єктивні момен­ти і, врешті-решт, ставлення людини (суспільства) до результату (продукту діяльності).

Стосовно «творця» новизна класифікується за такими різновидами:

1. Індивідуальна новизна. Результат діяльності для суспільства не є новим. Таке нове є суб'єктивним, індивідуальним, психологічно новим.

2. Локально нова (групова) новизна. Результат творчої діяльності є новим для групи або колективу людей.

3. Національне нове. Новизна поширюється або обмежується рамками окремої країни, держави або певного регіону.

4. Об'єктивне нове (всесвітня новизна). Новизна визначена для всього людства, цілого світу.

Наукова новизна розглядається на третьому і четвертому рівнях. Третій рі­вень наукової новизни означає те, що результати певного дослідження отри­мано вперше в певній країні, хоча вони могли бути отримані раніше і в інших країнах. Четвертий рівень нового означає, що нове знання вперше отримано в певному дослідженні.

Наукові результати оцінюють за такими рівнями новизни: вперше отрима­но, вдосконалено, отримало подальший розвиток. Як правило, всі ці рівні но­визни є в кожній роботі. Річ у тім, що досліднику доводиться не тільки відкри­вати принципово нове, але і доробляти ту роботу, яку не зробили його попе­редники через цілу низку причин (брак фінансування, необхідних технічних засобів експериментування тощо).

В. Ф. Янксвич серед основних параметрів, що характеризують новизну, ви­діляє такі: питому частку нових ознак в розробленій системі знань про дослі­джуваний об'єкт або в розробленій технічній (організаційній) системі, а також широту нових можливостей для наукового (прикладного) використання роз­робленої системи знань або використання (розвитку) розробленої технічної (організаційної) системи [402, с. 8|.

Новизна в науці породжує кілька проблем. Найважливішою є проблема здоб­ування нового знання, що відрізняється тим або іншим ступенем новизни. Вирі­шення цієї проблеми зрештою пов'язано з талантом і працьовитістю учених, а також з використанням науково-технічного прогнозування і планування, пра­вильного визначення пріоритетів наукових досліджень, достатнього фінансу­вання, інструментального й інформаційного забезпечення науки. Отримання наукової новизни нерідко довго не усвідомлюється дослідниками, бо цілком ре-

Глава 8

Підвищення якості наукового дослідження 263

Інноващна діяльність - процес розроблення і реалізації новов ведень

альною є її первинна ідентифікація, коли учений починає не тільки розуміти, що він створив щось нове, але і може дати коректне описання цього нового.

Другою проблемою є проблема діагностики ступеня новизни, що робить от­риманий інтелектуальний продукт знаним, створює умови для його викори­стання у самій науці, освіті або виробничій діяльності людей. Цю проблему зазвичай вирішують за допомогою захисту наукового продукту у спеціальній інституції або ознайомлення з ним наукової спільноти. Тут можуть виникати упереджене ставлення до продукту із тієї причини, що новизна не відповідає поглядам і досягненням тих шкіл, які проводять експертизу, а, отже, підриває їхній статус. Відомчі інтереси в науці дуже сильні. Завдяки ним визнання і освоєння нововведень може відкладатися на досить тривалий термін.

Швидкій і об'єктивній експертизі нововведень сприяє її матеріальне сти­мулювання, формування спеціалізованих експертних порад, кампаній, поси­лення незалежності експертизи.

Третьою проблемою є проблема масового визнання нового, його освоєння. Головними перешкодами тут є консерватизм, небажання кардинально зміню­вати сферу своєї життєдіяльності, одержувати від нового «непотрібний голов­ний біль». Нічого іншого, крім терплячого роз'яснення суті нового і користі, яку можна від нього отримати, людство не придумало.

Поиск по сайту: