НАУКОВЕ ПРОГНОЗУВАННЯ

Майбутнє с пі с ис юми со настає нині іе від v >он» теперішніо^го чаг/ ^г,одч яко відбудеться

ІУоибугне те величе я,и/

м і'ерик до жою ми це не пристали

(з ііїкровс^кии^

Прогноз імовірнісне науково обгрунтоване судження про перспекіити можливих (~анах та-о або п ішої о явища в маибут ньому і про а/ь'ернаїиьні шляхи іа терміни їх здійснення Вид; тякгь і юрмативні і ірої пози які визначають шляхи і ^тормни досяі нения можливих Сіаив як мети і пошукові прогнози які визнаюоть можливі г гаї и оисіеми у майбутньому

Наукове передбачення т/д

теоретично! діяльї ос де полягає у чиз. іачспн питанні іих або інших явиш природ/ суспільною жиш психічних станів яких немає або і іевідом тепер але можуь виникну! и або бути вивчені і відкрин у май буїньому

рогноз - цс вислів, що фіксує в термінах якої-небудь мовної системи спостережувану подію, яка згідно з В. А. Лисичкиним відповідає таким умовам:

у момент висловлювання пс можна однозначно визначити його істинність або помилковість;

має містити вказівку на штервальнии час і місце здійснення прогнозова­ної події;

3) цей інтервал повинен бути закритим і кінцевим;

4) у момент висловлювання має існувати спосіб верифікації (можна вказати на такий спосіб або метод прогнозу);

5) має існувати (можна вказати) спосіб апріорної оцінки ймовірності появи прогнозованої події;

6) має бути (можна вказати) спосіб перевірки здійснення прогнозованої по­дії [186, с 87].

Уявлення людей про майбутній час виникли в процесі тривалого розвитку цивілізації і набагато пізніше, ніж їх уявлення про теперішній і минулий час. Уже в первісних суспільствах стали виникати перші методи передбачення майбутнього у вигляді різного роду ворожінь і ритуалів передбачення долі лю­дей. Як інструменти протопередбачень використовувалися зірки, кістки і ну­трощі тварин, віщування шамана тощо. У минулу еру і в перше тисячоліття пової ери склалися дві прогностичні парадигми |275, с 27 -32]:

• індуїстсько-буддистсько-джанністська, згідно з якою розвиток має вигляд постійної зміни циклів народження, створення і загибелі;

• іудаїстсько-християнсько-мусульманська парадигма, відповідно до якої розвиток іде від створення світу Богом, до настання кінця світу і переходу у вічний стан блаженства для праведників та мук для грішників.

Прагнення людей бодай трохи прочинити вікно у майбутнє і роздивитися свою долю, призводило до того, що передбачення набувало іпституційного ха­рактеру. Жодна подія не здійснювалася без поради зі жрецями-провісниками, астрологами, віщунами, чаклунами та іншими прогностиками минулого. У Стародавній Греції був дуже популярний дельфійський оракул, до якого за порадою зверталися вожді й архоши, воїни і звичайні люди перш, ніж ухвали­ти відповідальне, доленосне рішення. Найбільш відомий провісник всіх часів

Глава 4

Теорія методу

Прогностика у і і/рокс ivy
значені ге ер; практика

пре гнозузаі ня у вузькому зі- а чом наука про закон/і но соби розре ^ ієнні рог -юз в О-носне заьдання про і остики розв/іток спеціально! мо о молоп і оог позування з мсоо

1ДВИЩЄННЯ =>ф КГ/1ВІ ОС Г IveiQlB

техн ки розреб юг ня і ро ноз б

і народів с Мппель Нострадамус, який передбачив майже всі події свого часу і подальших столп ь

Сучасні учені діляїь прогнози майбутньою людсіва на чотири типи

1) реалістичні, або пошукові,

2) аналітичні, або соціальні,

3) нормаїивш з визначенням картини маибушьою,

4) прогнози застереження

Методологія проінозів майбутнього людства значною мірою визначається психолопчними характеристиками і ціннісними орієнтаціями дослідників та вчених

Розглядаючи перепек і иву суспільного розвитку, сучасні дослідники акцен тують увагу на десяти основних і рейдах, що визначають розвиток передових країн на найближчі десятиріччя Серед них виділяють переходи

• від індусіріального суспільства до інформаційною, заснованого на виробництві інформації та знань,

• від «високої технологи» до «іумашсіичної технотогп», орієнтованої на людину,

• від національної економіки до взаємозалежної і лоба іьної економіки,

• від короткострокового орієнтованою \ прав ппня до довгострокового планування,

• від централізації до децентралізації в економіці і по піиіц,

• від шетитуцшного забезпечення до «самозабезпечення» і «самозаи нятості»,

• від «репрезентативної демократи» до «демократи участі»,

• від ієрархічних «вертикальних соціально економічних структур» до масових «юризоніальних структур"

• від орієніацп на мешкання у ветиких міс і ах до орієнтації на метпкан ня в малих і середніх містах,

• від двостороннього вибору до баїаюа іьіернативних виборів і рішень

Роть проінозів у суспільстві дуже ветика По суп, проіноіи дають змогу або краще організуваш діяльність з досягнення бажаною маибушьою, або попереджувати настання небажаною майбутнього

Не зважаючи на відносну молодісіь прогностики як науковою напряму і сфери подської діяльності в п арсеналі налічується величезна кількість типів проінозів, з'являються нові и нові різновиди (таблиця 4 8)

ТАБЛИЦЯ 4 8

Функції прогнозів в суспільстві

Теорія методу

Глава 4

Виділимо, передусім, основні види прогнозів, які набули досить широкого застосування. При цьому їх обгрунтована класифікація має спиратися на такі підстави, як сфера (об'єкт) прогнозування, предмет прогнозування, характер відображення об'єкта, період попередження прогнозованої події, призначення прогнозу, характер реалізації, його вплив на суспільство, реалізовувані функ­ції (таблиця 4.9).

ТАБЛИЦЯ 4.9

Поиск по сайту: