Елементи системного аналізу при розв’язанні проблеми економічного прогнозування

Системний підхід має своєю ціллю спростити розв’язок проблеми і виділити найбільш суттєве в складному.

Об’єктом системного аналізу є узагальнені динамічні системи, тобто любі об’єкти або процеси, які розвиваються у часі. Термін “система” охвачує широке коло понять. Під системою розуміють організоване складне ціле: сукупність або комбінацію предметів або частин, які утворюють комплексне єдине ціле.

В реальному житті виділяють і штучні системи. Штучні системи є плодами розуму і рук людини. Вони складаються з матеріальних елементів. Прикладом складних штучних систем є: держава в цілому; наука в цілому; економіка держави в цілому; різні галузі промисловості; машини; механізми і так далі.

На відмінність від природничих систем, які ніким не створені, які описуються диференціальними рівняннями і мають повну визначеність, штучні системи створені людиною, працюють в ім’я деякої цілі.

Системний підхід передбачає об’єднання вивчаємих об’єктів, встановлення властивостей і зв’язків, виділення найбільш важливих факторів для досягнення поставлених цілей, передбачення їх поведінки в майбутньому і направлений на спрощення розв’язку проблеми, виділення найбільш суттєвого в складному.

При вивченні економічних проблем дослідники ставлять своєю ціллю покращити характеристики вивчаємих систем, вибрати шляхи досягнення їх, тобто знайти оптимальне рішення (розв’язок), коли існує багато варіантів досягнення поставленої цілі.

Етапи системного аналізу. Виділяють такі етапи системного аналізу. Постановка задачі. Початкова структуризація проблеми. Побудова математичної моделі і структуризація. Прогноз розвитку вивчаємої системи. Синтез управління.

Класифікація методів прогнозування. На сьогоднішній день існує багато методів прогнозування. Ці методи розрізняються за призначенням, по виду інформації, яка в них використовується, по реалізуємим формальним процедурам отримання чисельних оцінок параметрів прогнозних моделей, по періоду упередження, по типу прогнозуючого об'єкта та інші. Але в основі всіх методів і прийомів передбачення майбутнього лежать два підходи: математичний та евристичний.

До математичних методів відносяться методи екстраполяції і методи моделювання.

Залежно від характеру джерел інформації методи прогнозування поділяються на два класи: евристичні і фактографічні. Для методів першого класу дані отримують за допомогою експертів, або внаслідок якихось логічних чи теоретичних досліджень. Даними для методів другого класу є характеристики об'єкта дослідження, які змінюються в часі.

Аналітичні методи базуються в основному на математичному моделювання і, як правило, застосовуються для нормативного прогнозування. Статистичні методи грунтуються на побудові і аналізі емпіричних часових рядів характеристик об'єктів, а випереджуючі – на обробці інформації, що має відношення безпосередньо до часу упередження.

Методи прогнозування можна поділити на якісні і кількісні. Якісні методи грунтуються переважно на логічному аналізі об'єктів прогнозування і мають на меті окреслити коло довгострокових проблем взагальній формі. Кількісні проводять математичний аналіз статистичного матеріалу, який характеризує розвиток об'єкта прогноза за певний період.

Задача прогнозиста – вибрати такий метод, який би в більшій степені відповідав би задачам і принципам прогнозування даного явища (об’єкта). При відповідності методів прогнозування заданим принципам можна говорити про створення прогнозуючої системи об’єкту.

Інформаційно-прогнозні системи економічного розвитку. Системи прогнозування – сукупність методів, методик прогнозування, баз і банків даних, організаційних міроприємств, технічних засобів, колективів працівників, які займаються прогнозуванням. Ці системи повинні функціонувати як частини систем управління перспективним розвитком і видавати прогнози при заданій цільовій функції розвитку об'єкта прогнозування, при заданому об'ємі прогнозної інформації. Вони виконують дві основні функції: формування множини альтернатив розвитку об'єкту прогнозу; порівняння і вибір найкращої альтернативи.

Призначення інформаційно-прогнозної системи - це підвищення ефективності робіт в області економіки. Вони повинні задовольняти принципу неперервності, тобто забезпечувати неперервну розробку прогнозної інформації.

Поиск по сайту: