 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Зв'язок між підставами, змістом і проблемами прогнозування
| Об'єктивні підстави прогнозу | Зміст прогнозування | Основні проблеми прогнозування |
| Закономірність КІЛЬКІСНИХ ЗМІН | Побудова короткострокових прогнозів за допомогою обґрунтовування монотонності функції кількісних змін на період попередження | Можливість якісних переломів у розвитку процесу |
| Елементи майбутнього в теперішньому часі | Пошук в теперішньому часі елементів майбутнього, які є результатом нерівномірності розвитку | Можливість неправильної оцінки перспективності елементів майбутнього в теперішньому часі |
| Циклічність розвитку | Установлення закономірності циклу, визначення положення точки майбутнього на циклі | Можливість появи чинників, які можуть деформувати циклічний процес |
| Основні етапи розвитку | Визначення положення точки майбутнього на тому або іншому етапі розвитку (виникнення, становлення, стабілізація, падіння, ліквідація) | Можливість скорочення або збільшення тривалості етапів |
| Системність, ЦІЛІСНІСТЬ об'єктів прогнозування | Визначення на підставі взаємозв'язку і взаємообумовленості між структурними і функціональними характеристиками об'єкта однієї зі складових, за визначеною складовою, виявлення іншой характеристики системи | Можливість розриву структурного і функціонального взаємозв'язку на етапах перебудови системи |
Теорія методу
Глава 4
ТАБЛИЦЯ 4 11
Зв'язок між суб'єктивними передумовами, змістом і проблемами прогнозування
| Суб'єктивні передумови прогнозу | Зміст прогнозування | Основні проблеми прогнозування |
| Мета | Постановка мети заради якої роз робляємо прогноз що визначає тип прогнозу застосування методів ЗМІСТ ДІЯЛЬНОСТІ | Неправильна постановка мети призводить до створення помилкових прогнозів |
| Інтелект | Достатність інтелекту прогностиків і ефективне його використання у процесі прогнозування | Недостатність інтелектуального потенціалу прогностиків неефективність його використання призво дить до неякісного про гнозу |
| Інформація | Залучення інформації про об єктивні підстави досягнення досвід по будови прогнозів н накопичення і опрацювання | Брак і суперечність інформації для створе ння коректного прогнозу |
| Організація | Організація роботи дослідницького колективу з проектування прогнозу | Організаційно управ лінські проблеми що створюють небезпеку формування некорект ного прогнозу |
Екстраполяція меюд науково го дослджоння що полягає у по ширенні вионовкв отриманих зі спостережень!? най однією ча стиною явища ю ни у
ристання ними інформації і методів прогнозування, сфскіивносп оріашзацп проектування прогнозів Ішеїральними параметрами, що характеризують прогностиків, є меіа, інтелект, інформація та організація
Нині у спеціальній літературі описано багато різних методів прогнозуван ня, які умовно можна розділити на іри основні і руни експертних оцінок, екстраполяції та математичне моделювання
Методи експертних оцінок найбільш прийнятні для прогнозування напрямів фундаментальних досліджень Вони дають змоіу оіримаїи своєрідну «се рединну» думку авторитетних експертів з конкретної проблеми на основі незалежних думок
Залучення широкою кола фахівців дозволяє врахувати не пльки думку авюригепв, але и розглянути проблему з позицій баїаіьох наукових напря мів та шкіл і оіримаїи у результаті комплексне вираження індивідуальних оцінок
Прогнози будую і ь на екстраполяції, тобто уявному розвитку або розрахунку наявних тенденцій Лопчна основа екстрапотяцп - це припущення про іе, що доведеться мати справу з відомим консерваїизмом складу діючих чинни ків і обмеженою сферою їх активної дії Для визначення темпу динамічної змі ни конкретного показника або параметра, що харакіеризус процес, зазвичай застосовують числовий коефіцієнт, одержуваний па основі екстраполяції ми нулих тенденцій, а для використання інших меіодів прогнозування - чисто вий коефпцєні, виведений па основі експертних оцінок
Звернімо увагу ще на один бік прогнозування прогнозування розвитку самої науки Прої нози іенденціи розвитку науки і техніки мають бути орісн товані на потреби перспективного планування юловпих напрямів науково технічного прогресу
Тепер можна побудувати технологічну схему проіносіичпої діяльності (рисунок 4 3)
Науково-іехшчні проінози, а надалі і вибір напрямів науковою пошуку, можуть базуватися на даних аналізу патентної інформації Це зумовлено тим, що иаіешна інформація дає змоіу не тільки з'ясувати сучасний рівень розвиі-
Глава 4
Теорія методу
|
РИСУНОК 4 3
Поиск по сайту: