Інформаційні аспекти науки. Генералізація- мотое пізнання iKv-л дає змогу на підстав

Глава 6

Генералізація - мотое пізнання iKv-л дає змогу на підстав

ЬИД'ЛГНЧЯ МНОЖИНИ НЛОМЄН>ІП

mo vKK>r^L омн'іги ' <у харак [Рригт^ку і вибору ол/ни, аналну вивчиїи масови ил

єломонв

4. Етап перевірки якості даних і корекції помилок. Уведена в комп'ютер і відповідним чином структурована інформація у багатьох випадках може містити суттєві помилки, тож необхідно виявити і виправити їх відразу після введення даних у комп'ютер, і зробити цс ще до етапу аналізу інформації.

5. Етап створення змінних. Зібрана інформація досить часто прямо не від­повідає на запитання, що потребують відповідей у ході дослідження. Це пов'язано з тим, що часто дуже складно безпосередньо виміряти ту або ін­шу характеристику. Для її отримання може виникнути потреба виконали чимало перетворень даних. Тому створення змінних с процедурою, у пев­ному розумінні оберненою до процедури операціопалізації понять, де змінні - показники, вивченню яких, власне, і присвячено дослідження.

6. Етап статистичного аналізу інформації. За своею значущістю цей етап ключовий у процесі аналізу даних. У ході статистичного аналізу вия­вляють шукані статистичні закономірності та залежності. Дослідники, ви­користовуючи широкий діапазон різних методів математичної статисти­ки, можуть достатньо повно і всебічно проаналізувати зібрану інформа­цію. Застосування сучасних комп'ютерів, оснащених відповідними про­грамами математико-статистичної обробки інформації, - неодмінна умо­ва оперативного і якісного аналізу даних.

7. Етап створення електронних і фізичних архівів. Головна проблема, я ка розв'язується у цьому разі, полягає в тому, щоб створити архіви, які дали б змогу зберігати і легко знаходити в разі потреби необхідну інформацію. Важливо пам'ятати, що наявність добрих архівів може допомогти під час повторних досліджень.

8. Етап підготовки звіту за результатами проведеного дослідження завершальний етап. Результати аналізу отриманої інформації відобража­ють у звіті про проведене дослідження, який містить висновки і рекомен­дації. Структура такого звіту найчастіше відповідає логіці операціоналіза-ції основних понять, але вчений, готуючи цей документ, іде шляхом індук­ції, поступово зводячи дані до показників. Кількість розділів у звіті зазви­чай відповідає кількості гіпотез, сформульованих у програмі досліджен­ня. Спочатку дається відповідь на головну гіпотезу. Зазвичай перший роз­діл звіту містить коротке обґрунтування актуальності проблеми, характе­ристику параметрів дослідження (вибірки, методів збирання інформації, кількості учасників дослідження, термінів проведення роботи тощо). У другому розділі наводяться характеристика об'єкта дослідження і вирі­шення наукових завдань.

Розділи (глави) звіту в разі потреби можна розбивати па параграфи. У до­датку до звіту містяться методологічні та методичні документи дослідження: програма, план, інструментарій, інструкції тощо. Крім того, у додаток найча­стіше виносять таблиці, графіки, індивідуальні думки, відповіді на запитання, які не ввійшли до звіту. Цс потрібно тому, що такі документ можна викори­стовувати під час підготовки нроірами нового соціологічного дослідження.

Звіт включає опис усіх основних етапів дослідження:

У вступі дається розгорнута характеристика проблемної ситуації, опису­ється об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження. Теоретичний розділ звіту включає аналіз публікацій з цієї проблеми, теоретичний аналіз основних по­нять дослідження, теоретичну і робочу модель з належними обґрунтуванням і викладенням. Процедурно-методичний розділ включає обґрунтування вибору методу дослідження, макети інструментів, розрахунок і обґрунтування вибір­ки, а також коротке описання процедур відбору одиниць спостереження. Ана­літичний розділ містить результати аналізу отриманих даних. У заключному розділі підбивають підсумки дослідження і дають рекомендації або технології управління процесом, який вивчається, відповідно до мсти дослідження.

Глава 6

Поиск по сайту: