ІНТЕРНЕТ-ПРОСТІР ТА ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ НАУКИ

птернет - всесвітня комп'ютерна мережа, яка зв'язує між собою користува­чів як великих, так і малих (локальних) комп'ютерних мереж. На кінець 2004 року у світі існувало понад 130 мільйонів комп'ютерів і понад 80 % з них об'єднані в різні інформаційно-обчислювальні мережі - від малих локальних мереж в офісах до глобальних мереж па зразок Іптернет.

Інтсрнет-простір розвивається як особлива сфера віртуальної науки, як найважливіший її ресурс і унікальний спосіб наукової комунікації. Інтерпет є розвинутим соціальним інститутом багатофункціонального призначення. Стосовно науки він викопує багатоманітні функції, які стрімко розвиваються (таблиця 6.8).

ТАБЛИЦЯ 6.8

Функції Інтернету стосовно науки

Віртуальна реальність і ь

"л, ,і ■ "і р~>, <«/;,і*

of?ки с '. ті н / ^! і і ^v к

nv і ы «, • ь ..к к,

' ИХ С I Vf

Комунікація через Інгернет - один із найшвидших і зручних способів ко­мунікації. Основною її проблемою є нерівномірність участі різних країн. У ба­гатьох країнах Інтернет - це один зі звичних і практичних засобів комунікації, тоді як для інших він уявляється лише як дивовижна іірашка. Недостатньо розвинута і нормативна база ініерпет-комунікації, що обумовлено значною різноманітністю суб'єкіів комунікації, їхніх ціннісних систем.

Спостерігається також когпітивна проблема, яка виражається в тому, що іптернет-комунікація харакіеризується різним рівнем комунікативної компе-

Глава 6

Інформаційні аспекти науки

Ми ЧОЬИИ.» CfvWVlPO ЛИЬ/11 "' Я Ч зОЬЮО І чГЧИЙ Ь 1С 1 -О ЯКІ () д/а_м

юс^тосування не чн(,иіі/п немы (vrKipciipr ооч/V/юію і.на

і охі' «а і< мі ]и0»' мі ому і \ v wh м нофоіо суопільс во вона 'пвжд/і Ьугс сіухкч/ -кд б^о о людини

_ЧЧ V і.y.yn'V

тентності її учасників. В. II. Конецька серед найістотніших характеристик ко­мунікативної компетентності виділяє:

1) здатність до узагальнення і систематизації багатовимірного сприйняття оточуючого, що обумовлено соціальним досвідом та об'єктивними мо­жливостями індивіда;

2) здатність до адекватної оцінки «статусу мови», її «соціального престижу» (в умовах білінгвізму) і відповідності конкретним соціальним умовам ко­мунікації, що може вимагати певної адаптації до партнера і самокорекції;

3) здатність до інтерпретуючої діяльності - розуміння смислової та оцінної інформації у конкретній соціальнії! ситуації [ 154, с 43].

З погляду інформаційно-довідкової функції Інтернст принципово нова вір­туальна інформаційпо-довідкова система, яка вигідно відрізняється від такої старої інформаційио-довідкової системи, як, наприклад, наукові бібліотеки з їх­німи громіздкими каталогами. Ця система відрізняється високою швидкістю, величезними масштабами. Проте вона погано зв'язана із старою системою. Ме­режа Іптернет сильно забруднена неякісною інформацією. Проблема інформа­ційної екології для всесвітньої павутини надзвичайно гостра. І досі не має спо­собів створення бар'єрів для інформаційних шумів, недостовірної інформації.

Навчальна функція Інтернетудля своєї ефективної реалізації погребує змі­ни менталітету викладачів, більшої відкритості, переходу до інтерактивних методів навчання, відмови від викладацького трансляціонізму і переходу до інтелектуального партнерства зі студентами та учнями.

Нарешті, Інтернет перетворюється на складний об'єкт і потужний засіб нау­кових досліджень. На сьогодні поки що немає концепції розвитку мережі, яка, очевидно, поєднуватиме в собі стихію з елементами організованості, інтелек­туальну демократію з цільовим управлінням. Потрібні досконалі дослідження мережі як системи, інституту, способу комунікації в економічному, політико-правовому, соціальному, психологічному і ментальному аспектах. Ефектив­ність Інтсрнету як інструменту в науці обумовлена ступенем розвитку інфор-маційно-попіукових і аналітичних систем, методів контент-аналізу, які ще й досі дорогі, через що їх не застосовують у звичайних наукових установах.

Поиск по сайту: