|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ЕКСПЕРТНЕ ОПИТУВАННЯЕкспертне опитування опиту вання експерте вдповйно до певних правил з подальшою кіль кісі ою обробкою резу ьганв
ксперти є фахівцями у певній сфері науки або практики Будь яка тюди-на, а експерт тим більше, характеризується двома пластами знання від критим, усвідомленим знанням і знанням прихованим, неусвідомленим Причому завдання експертизи полягає в тому, щоб мобілізувати обидва ці пласти При цьому можливості несвідомою, прихованого пізнання значно перевершу ють результативність усвідомлюваної ініелектуальної діяльності Тому експертиза спирається на ініущію експерта як на психоевристичнии феномен, допомагає експерту зануритися в їлибини несвідомою, відчути стани «осяяння», «прозріння», «інсайту» Експертиза дає змоіу вирішувати три групи традиційних завдань кількісної оцінки об'єктів за певною ознакою, упорядкуван ня об'єктів і їх класифікацію Нетрадиційні завдання експсріизи написання сценаріїв, побудова дерев цілей, визначення імовірносп настання подій, виділення основних характеристик об'єкта Технологічна схема експертизи, що ґрушуєіься на технологи опитування, така підбір експертів - інструктаж опитування експертів аналі і його ре зультатів Побудова проірами експертизи передбачає вирішення питань, властивих для будь якого дослідження визначення мети, завдань, об'єкта, предмет, 11 потез експертизи Після цього проводя і ь формування групи експертів, яке передбачає визна чеиня кількості експерпв, їх складу, вироблення вимог до комплектування групи експертів Формування експертної групи розуміють як проблему вибору з певної множини фахівців (кандидатів у експерти) осіб, наибі іьш компе тенгних з певного кола питань, і формування з них експертної і руни Це зав жди зробиш складно, особливо в примежових сферах науки, де ще не склалося наукова спільнот Починається підбір експертів з виявлення всієї їхньої множини, з якої потім формується експертна група Слід зазначити, що процедуру формування експертної групи найменше розроблено на пракіищ Зазвичай, особ іиву ува іу при цьому приділяюіь компетентності, незалежнос п і креативное ті експер тів Експерт повинні добре зпаїи проблему, мати незалежні думки і відрізнятися творчим підходом до експертизи Організовуючи ірупу, доводиться досяіаіи компромісу між необхідною повнотою групи, з одною боку, і ресурсами, відведеними на експеріизу, здруїоіо Про і є далеко не завжди вдаєіься зробити корекшии висновок про паяв шеть у експертів цих характеристик Тому експертів, як правило, відбираюіь або за службовим становищем, ученим ступенем чи званням, нону іяршстю у своїх колах Нерідко цс робиться досить просі о Кільком провідним фахівцям пропонують скласти списки, в які повинні ввійти найбільш кваліфіковані фахівці Потім ці списки збирають і складають єдиний список Для комнлек-іування експертної і руни використовують методи «сипові лавини», «повто ру прізвищ» тощо Метод «синової лавини» експерт знає кількох фахівців, а кожний з них ще кількох і г д чисельність експерпв наростає подібно сніговій лавині Процес закінчується, коли називаються названі раніше прізвища Досить часто для формування групи експертів застосовують «телефонний ме тод», і навіть «приятельський меюд» Важливою с оцінка компеїешносп експертів Для цьої о вдаються до такої логіки Детально аналізують поняття «компетентність», розклавши иою на окремі характеристики компетентності Список цих характеристик повинен бути істотним і повним При цьому самі характеристики теж вимірюють за відповідними методиками Для вимірювання харакіерисіик використовують такі методи, як самооцінка фахівців, їхня взаємна оцінка, суддівський, доку- Глава 5 Методи емпіричних досліджень 189
Експерт фах їх ць у тій або нши іалуі науки і пракішно дяіьно сі який виконує у ни і ксі ерп зи ментальний, гесговий, бюірафічнии та інші методи Найбільш об'єктивні документальні методи, які даюгь змогу оіримати дані про вік, учений ступінь професійний стаж, кпькість публікацій, винаходів тощо Вироблені в кількіс ній формі результати агрегуюіь і формують заіальну оцінку компетентності експерта Ідеальний експерт характеризуемся цілим комплексом якостей, наива жливіші з яких • креатившеть здатність вирішувати творчі завдання, метод вирі шення яких повністю або частково невідомий, • евристичність - здаїшсть бачити або створювати неочевидні проб леми, • інтуїція - здатність робити висновки про досгиджувапий об'єкт без усвідомлення шляхів руху думки до цього висновку • предикативність здатність иередбачаїи або иередчуваїи майбутні стани об'єкта, • незалежність здатність протисіавляги поширеним думкам вчасні, • всебічність- здагшсіь бачити проблему з різних погтядів [25, с 103] Перед опитуванням визначають чисетьнісіь, взаємостосунки з експертами, методику їх оптування, виплату винагороди за робо і у Нерідко з дуже складних проблем для експертів готується підбірка лиераіури з додатковою інформацією для того, щоб прискорити входження експертів у проблему, найкращим чином підготуватися до експертизи Саме опитування експертів можна проводити за різними схемами Аналі зуючи існуючі процедури, виділяюіь два основні чинники 1) характер взаємодії експерпв у ході опитування, 2) наявнісіь зворотного зв язку - інформування експерпв про попередні ту ри опитування За першим чинником видпяють два види процедур які передбачаю і ь взаємодію і які виключають п За друїим чинником процедхри можуть бути іте рактивш зі зворотним зв'язком і однотурові Отже, процедури можна розділити на чоіири типи 1) однотурові з безпосередньою взаємодією експерпв 2) однотурові без безпосередньої взаємодії, 3) перативні з безпосередньою взаємодією, 4) ітераіивш без безпосередньої взаємодії [292, с 27] Зауважимо, що від обміну інформацією між експеріами можуть бути дале ко не завжди однозначно позиіивні насшдки Оіримання такої інформації мі-стиіь в собі небезпеку в і раї и творчої незалежності в думках У реальній практиці експеріизи зазвичай використовують пять методів отримання інформації апкеїування, інтерв'ювання, дискусію нараду і мозко вий штурм Анкетування - експерти дають відповіді у письмовій формі іи-спв-анкст на запитання Один s наиефекі ивіпших методів анкеїуванпя мс тод Дельфі, який передбачає повну відмову від особисі их контактів експерпв і колекіивних обговорень, бататорівневої процедури опитування, забезпечення експертів інформацією після кожною іуру дослідження і обґрунтовування відповідей експертів за запитом організаторів опитування Інтерв'ю цс бесі да інтерв'юера з експертом, коли відповіді дають усно па запитання, які зазвичай наперед невідомі Дискусія охоплює відносно невелику кількісіь фахівців При цьому учасники дискусії формулюють п запитання, меіу, формують про цедуру і виступають з п тематики Наради використовуються для обміну думками Мозковий штурм спрямований на генерацію нових ідей під час розв'язання проблеми Інструментарій експертизи, як правило, включає опиші лис ти, методичні рекомендації щодо проведення експертизи та інформаційне забезпечення експертів з метою підвищення їхньої компетентності Методи емпіричних досліджень Глава 5
Результати експертного опитування
Анкета експерта істотно відрізняється від анкети для масового опитування. Вона набагато складніша і ґрунтується на кількісних шкалах. Часто запитання анкети мають форму таблиць. Наведемо як приклад разом з коротким аналізом одне із запитань анкети експертного опитування «Реформи в аграрному секторі України», проведеного автором серед 1000 експертів у 2001 році в усіх областях України. Слід зазначити, що рівень оцінки інститутів, порівнянно з іншими характеристиками агропромислового комплексу, досить низький, що фіксує реальну проблему їх недостатньої розвиненості. Усі інститути за рівнем їх розвитку оцінюються як відносно розвинені інститути ринкової інфраструктури виступають майже всі інститути. Але при цьому ряд експертів фіксують дві крайні групи ринкових інститутів: 1. Недостатньо розвинені інститути ринкової інфраструктури: земельний (іпотечний) банк (32 %), страхування (23,4 %), матеріально-технічне постачання (20 %). 2. Відносно високорозвинені інститути ринкової інфраструктури: оподаткування (34,4 %), посередники (33 %). Дещо нижче оцінюється розвиток освіти і підготовки кадрів для сільського господарства (майже ЗО %), сільськогосподарська наука (27 %), сільськогосподарський кредит (24 %). Як видно з таблиці і короткого аналізу, завдання, яке покладається на експерта, виявляється набагато складнішим, ніж на респондента у масовому они- Глава 5 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |