ЕКСПЕРТНЕ ОПИТУВАННЯ

Експертне опитування опиту вання експерте вдповйно до певних правил з подальшою кіль кісі ою обробкою резу ьганв

ксперти є фахівцями у певній сфері науки або практики Будь яка тюди-на, а експерт тим більше, характеризується двома пластами знання від критим, усвідомленим знанням і знанням прихованим, неусвідомленим При­чому завдання експертизи полягає в тому, щоб мобілізувати обидва ці пласти При цьому можливості несвідомою, прихованого пізнання значно перевершу ють результативність усвідомлюваної ініелектуальної діяльності Тому екс­пертиза спирається на ініущію експерта як на психоевристичнии феномен, допомагає експерту зануритися в їлибини несвідомою, відчути стани «осяян­ня», «прозріння», «інсайту» Експертиза дає змоіу вирішувати три групи тра­диційних завдань кількісної оцінки об'єктів за певною ознакою, упорядкуван ня об'єктів і їх класифікацію Нетрадиційні завдання експсріизи написання сценаріїв, побудова дерев цілей, визначення імовірносп настання подій, виді­лення основних характеристик об'єкта

Технологічна схема експертизи, що ґрушуєіься на технологи опитування, така підбір експертів - інструктаж опитування експертів аналі і його ре зультатів

Побудова проірами експертизи передбачає вирішення питань, властивих для будь якого дослідження визначення мети, завдань, об'єкта, предмет, 11 потез експертизи

Після цього проводя і ь формування групи експертів, яке передбачає визна чеиня кількості експерпв, їх складу, вироблення вимог до комплектування групи експертів Формування експертної групи розуміють як проблему вибо­ру з певної множини фахівців (кандидатів у експерти) осіб, наибі іьш компе тенгних з певного кола питань, і формування з них експертної і руни Це зав жди зробиш складно, особливо в примежових сферах науки, де ще не склало­ся наукова спільнот

Починається підбір експертів з виявлення всієї їхньої множини, з якої по­тім формується експертна група Слід зазначити, що процедуру формування експертної групи найменше розроблено на пракіищ Зазвичай, особ іиву ува іу при цьому приділяюіь компетентності, незалежнос п і креативное ті експер тів Експерт повинні добре зпаїи проблему, мати незалежні думки і відрізня­тися творчим підходом до експертизи

Організовуючи ірупу, доводиться досяіаіи компромісу між необхідною повнотою групи, з одною боку, і ресурсами, відведеними на експеріизу, здруїоіо

Про і є далеко не завжди вдаєіься зробити корекшии висновок про паяв шеть у експертів цих характеристик Тому експертів, як правило, відбираюіь або за службовим становищем, ученим ступенем чи званням, нону іяршстю у своїх колах Нерідко цс робиться досить просі о Кільком провідним фахів­цям пропонують скласти списки, в які повинні ввійти найбільш кваліфіковані фахівці Потім ці списки збирають і складають єдиний список Для комнлек-іування експертної і руни використовують методи «сипові лавини», «повто ру прізвищ» тощо Метод «синової лавини» експерт знає кількох фахівців, а кожний з них ще кількох і г д чисельність експерпв наростає подібно сні­говій лавині Процес закінчується, коли називаються названі раніше прізвища Досить часто для формування групи експертів застосовують «телефонний ме тод», і навіть «приятельський меюд»

Важливою с оцінка компеїешносп експертів Для цьої о вдаються до такої логіки Детально аналізують поняття «компетентність», розклавши иою на окремі характеристики компетентності Список цих характеристик повинен бути істотним і повним При цьому самі характеристики теж вимірюють за відповідними методиками Для вимірювання харакіерисіик використовують такі методи, як самооцінка фахівців, їхня взаємна оцінка, суддівський, доку-

Глава 5

Методи емпіричних досліджень 189

Експерт фах їх ць у тій або нши іалуі науки і пракішно дяіьно сі який виконує у ни і ксі ерп зи

ментальний, гесговий, бюірафічнии та інші методи Найбільш об'єктивні до­кументальні методи, які даюгь змогу оіримати дані про вік, учений ступінь професійний стаж, кпькість публікацій, винаходів тощо Вироблені в кількіс ній формі результати агрегуюіь і формують заіальну оцінку компетентності експерта

Ідеальний експерт характеризуемся цілим комплексом якостей, наива жливіші з яких

• креатившеть здатність вирішувати творчі завдання, метод вирі шення яких повністю або частково невідомий,

• евристичність - здаїшсть бачити або створювати неочевидні проб леми,

• інтуїція - здатність робити висновки про досгиджувапий об'єкт без усвідомлення шляхів руху думки до цього висновку

• предикативність здатність иередбачаїи або иередчуваїи майбутні стани об'єкта,

• незалежність здатність протисіавляги поширеним думкам вчасні,

• всебічність- здагшсіь бачити проблему з різних погтядів [25, с 103]

Перед опитуванням визначають чисетьнісіь, взаємостосунки з експертами, методику їх оптування, виплату винагороди за робо і у Нерідко з дуже склад­них проблем для експертів готується підбірка лиераіури з додатковою інфор­мацією для того, щоб прискорити входження експертів у проблему, найкра­щим чином підготуватися до експертизи

Саме опитування експертів можна проводити за різними схемами Аналі зуючи існуючі процедури, виділяюіь два основні чинники

1) характер взаємодії експерпв у ході опитування,

2) наявнісіь зворотного зв язку - інформування експерпв про попередні ту ри опитування

За першим чинником видпяють два види процедур які передбачаю і ь взає­модію і які виключають п За друїим чинником процедхри можуть бути іте рактивш зі зворотним зв'язком і однотурові Отже, процедури можна розділи­ти на чоіири типи 1) однотурові з безпосередньою взаємодією експерпв 2) однотурові без безпосередньої взаємодії, 3) перативні з безпосередньою взаємодією, 4) ітераіивш без безпосередньої взаємодії [292, с 27]

Зауважимо, що від обміну інформацією між експеріами можуть бути дале ко не завжди однозначно позиіивні насшдки Оіримання такої інформації мі-стиіь в собі небезпеку в і раї и творчої незалежності в думках

У реальній практиці експеріизи зазвичай використовують пять методів отримання інформації апкеїування, інтерв'ювання, дискусію нараду і мозко вий штурм Анкетування - експерти дають відповіді у письмовій формі іи-спв-анкст на запитання Один s наиефекі ивіпших методів анкеїуванпя мс тод Дельфі, який передбачає повну відмову від особисі их контактів експерпв і колекіивних обговорень, бататорівневої процедури опитування, забезпечен­ня експертів інформацією після кожною іуру дослідження і обґрунтовування відповідей експертів за запитом організаторів опитування Інтерв'ю цс бесі да інтерв'юера з експертом, коли відповіді дають усно па запитання, які зазви­чай наперед невідомі Дискусія охоплює відносно невелику кількісіь фахівців При цьому учасники дискусії формулюють п запитання, меіу, формують про цедуру і виступають з п тематики Наради використовуються для обміну дум­ками Мозковий штурм спрямований на генерацію нових ідей під час розв'язання проблеми

Інструментарій експертизи, як правило, включає опиші лис ти, методичні рекомендації щодо проведення експертизи та інформаційне забезпечення екс­пертів з метою підвищення їхньої компетентності

Методи емпіричних досліджень

Глава 5

Результати

експертного

опитування

Анкета експерта істотно відрізняється від анкети для масового опитування. Вона набагато складніша і ґрунтується на кількісних шкалах. Часто запитання анкети мають форму таблиць. Наведемо як приклад разом з коротким аналі­зом одне із запитань анкети експертного опитування «Реформи в аграрному секторі України», проведеного автором серед 1000 експертів у 2001 році в усіх областях України.

Слід зазначити, що рівень оцінки інститутів, порівнянно з іншими характе­ристиками агропромислового комплексу, досить низький, що фіксує реальну проблему їх недостатньої розвиненості.

Усі інститути за рівнем їх розвитку оцінюються як відносно розвинені ін­ститути ринкової інфраструктури виступають майже всі інститути.

Але при цьому ряд експертів фіксують дві крайні групи ринкових інститутів:

1. Недостатньо розвинені інститути ринкової інфраструктури: земельний (іпотечний) банк (32 %), страхування (23,4 %), матеріально-технічне по­стачання (20 %).

2. Відносно високорозвинені інститути ринкової інфраструктури: оподатку­вання (34,4 %), посередники (33 %). Дещо нижче оцінюється розвиток ос­віти і підготовки кадрів для сільського господарства (майже ЗО %), сільсь­когосподарська наука (27 %), сільськогосподарський кредит (24 %).

Як видно з таблиці і короткого аналізу, завдання, яке покладається на екс­перта, виявляється набагато складнішим, ніж на респондента у масовому они-

Глава 5

Поиск по сайту: