ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ЗА НАСЛІДКАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Практика - матеріальна чуттєво наочна дальність людини що мас і вам змістом or воєнна перетворення еоиальних об єктів становить рушійну ^игу загальну основу розвитку людсі ко о е/с пілюна і пнначн¹,

аукове дослідження, як і будь-який вид людської діяльності, характери­зується результатами. Прямий і безпосереднії! результат науки - науко­ве знання, точніше його приріс і після проведення дослідження. Якщо розгля­нути докладніше гносеологічний результат науки, то можна виділити такі його різновиди:

1. нові наукові факти, які отримані й обґрунтувані у процесі дослідження;

2. перевірка гіпотез, яка полягає в їх доведенні або спростуванні;

3. формулювання емпіричних закономірностей, які будуються на узагаль­ненні отриманих або наявних фактів;

4. формулювання понять і категорій, які характеризують об'єкт досліджен­ня;

5. побудова теорії, яка є результатом генералізації, узагальнення і теоретизу­вання знання.

Будь-яке дослідження обов'язково реалізується у більшому або меншому ступені прагматичної функції, тобто повинно мати практичний результат. При цьому може бути кілька варіантів цієї функції.

Процес наукового дослідження

Глава З

Зловживання науковою мовою перетворює в науку о в те що має бути наукою факте

(М Ко шаре t)

Перший варіант прагматичності дослідження передбачає вироблення реко­мендацій щодо можливих напрямів подальших досліджень Це теж практичні рекомендації, але рекомендації для пракіики наукових досліджень Серйоз­ний дослідник після досконалого дослідження майже завжди може дати пора ди стосовно Ю10, що поірібно робити у вивченій сфері іншому вченому, а що робити не варто У нього завжди є досвід проб і помилок, роздумів, рухів перс­пективними і помилковими лініями пошуку тощо Другий варіант прагматич ноі функції передбачає вироблення рекомендацій щодо практичної діяльності з досліджуваним об'єктом При цьому сам об'єкт не змінюється докорінно, збери ає свою самість Найцінніший, проте, третій варіант, орієнтований на пе ретворення, моделювання і впровадження об'єкта в практику У цьому випад ку рекомендації мають інженерний характер Ідеться не тільки про технічну, але й соціальну інженерію

Що стосується конкретної сфери застосування практичного результату, то найчастіше результати дослідження впроваджуються в практику навчання, коли вони трансформуються у навчальні дисципліни, посібники і підручники Цінним є вироблення рекомендацій для виробництва, управління, політики, соціальної сфери і культури

Під час шдюювки рекомендацій варго звертати увагу на їх об'єктивність, достовірність, конкреппсіь, системність, лаконічність і зрозумілість мови ви кладу

Об'єктивність рекомендацій означає, що вони ірунтуютьєя на об'єктив них даних наукової о дослідження, а не на бажаннях ученої о

Достовірність рекомендацій зводиться до достовірності інформації, яка міститься в них

Конкретність рекомендацій означає представлення їх у виїляді конкреї-них винаходів, порад, технологій, алгоритмів поведінки, інноваційних змін то­що При цьому обов'язково визначають, що і як пропонується упровадити, в яку конкретно сферу діяльності і який при цьому передбачається позитивний резулыат

Системність рекомендацій передбачає їх сисіемне розроблення по всьо му простору наукового дослідження При цьому поірібно пам'яіаги що не врахована рекомендація це не реалізована можливісіь оновлення, шдвищен

НЯ ефеКГИВПОСП 1 реЗуЛЬТаїИВНОСІІ В Д1ЯЛЫ10С11 ЛЮДЄИ

Важлива вимога до рекомендацій - їх лаконічність Річ у тім, що рекоменда ції зазвичай пропонують державним діячам, адміністраторам фірм і організацій, керівникам підприємств, які працюють в режимі високих навантажень, жорстко­го регламенту часу Тому текст рекомендацій для першого їх просування має бути не більше 2-3 сторінок Проте в запасі слід мати другий, більшого, обсягу текст, що містить ро зрахунки, обґрунтовування, схеми, таблиці тощо

Рекомендації потрібно підготовити мовою, зрозумілою споживачу, тобто незловживаїи спеціальною іермшолопєю

Глава З

Процес наукового дослідження 117

РЕЗЮМЕ

аукове дослідження є процесом здійснення пізнавальної діяльності суб'єкта щодо об'єк­та. У його структурі виділяються суб'єкт, об'єкт, за­соби, соціальні і гносеологічні умови пізнання, а та­кож пізнавальні та практичні результати.

Наукове дослідження можна представити як процес, що розгортається у декілька етапів. Найпро­стіша модель дослідження включає три етапи. В ре­альному науковому житті трапляються дослідження з великою кількістю етапів, наявність яких визнача­ється природою наукової проблеми, зручністю упра­вління наукою.

Для проведення наукового дослідження заздале­гідь розробляють його узагальнену модель, яка дає змогу бачити основні його етапи, процедури, можли­ві результати і потім проводити на її підставі саме дослідження. Побудова такої моделі отримала назву програмування наукових досліджень, а сама модель - програми наукового дослідження, яка є коротким теоретико-методологічним і організаційно-методич­ним описанням наукового дослідження.

Проблема - це певна потреба, що не задоволь­няється. Це може бути потреба в товарах, послугах, цінностях культури, діяльності, особистій самореалі-зації тощо. Завдання ученого щодо неї полягає в то­му, щоб [іе тільки кваліфікувати проблему, тобто зро­зуміти тип цієї потреби і способи її задоволення, але і в тому, щоб сформулювати її у вигляді, зручному для наукового аналізу.

Мистецтво дослідника стосовно проблеми поля­гає в тому, що він може перевести практичну про­блемну ситуацію в ранг наукової проблеми, інакше кажучи, обгрунтувати наукову проблему, а також у здатності під час завершення наукових досліджень побачити варіанти, засоби, можливості вирішення конкретних практичних проблем за допомогою ви­користання отриманого в результаті дослідження наукового знання.

Об'єкт наукового дослідження є віддзеркален­ням частини реальності, яка виступає носієм якості, що вивчається. Об'єктами досліджень можуть бути об'єкти природи, люди, спільноти, інститути, систе­ми, процеси тощо, тобто все 'іс, що становить сферу застосування науки.

Предмет дослідження відображає найбільш зна­чущі сторони, властивості, особливості об'єкта, які підлягають безпосередньому вивченню. Будь-який об'єкт дослідження містить у собі величезну, майже нескінченну кількість предметів дослідження. Зав­дання ученого полягає в тому, щоб відокремити та­кий предмет, який був би недостатньо вивчений, ві­дображав би суть проблеми і був доступний для вив­чення.

Мета наукового дослідження - вирішення про­блеми за допомогою отримання істини. Декомпози-ція цієї мети на конкретні складові дає змогу сфор­мулювати основні завдання дослідження, вирішен­ня яких забезпечує досягнення мети.

Емпіричну базу становлять не всі можливі фак­ти, а лише ті, які відображають певний об'єкт. При цьому потрібно розглядати всю сукупність фактів, без виключення тих з них, які не вписуються у фор­мовану дослідником концепцію. Емпірична база дослідженням - це проблемозорієнтована система­тизована інформаційна система, призначена для ви­конання дослідних завдань.

Наукове дослідження ґрунтується на отриманні, перевірці, систематизації, узагальненні і теоретизу­ванні фактів, що є подіями, які були встановлені зав­дяки безпосередньому спостереженню, експеримен­ту, або іншими засобами наукового пізнання, і внас­лідок цього достовірність його не викликає сумнівів. Факти відіграють важливу роль у формуванні емпі­ричної бази наукової теорії.

Гіпотеза - це науково обґрунтоване припущення, що служить для пояснення якого-небудь факту, яви­ща, які на основі існуючого знання не можуть бути з'ясовані. Гіпотеза - це ймовірно нове знання (його істинність або помилковість потребує доведення), отримане екстраполяцією старого знання і в той же час таке що, пориває з ним. Наука розвивається за допомогою перевірки гіпотез фактами.

Науковий опис має свій предметний зміст. Його мета - виділення об'єктів пізнання, їх фіксація, поз­начення, що абстрагується, по можливості, від зв'яз­ків і розвитку та розкриває ті або інші їхні властиво­сті. На відміну від пояснення опис не розкриває вла-стивосгі і зв'язку, а тільки фіксує їх.

Ідея є однією з форм га способом пізнання, зна­чення якої полягає в тому, що вона формулює або мі­стить у собі узагальнений теоретичний принцип, який дає змогу пояснити суіь, виділити закон, яко­му підкоряється явище. Ідея є чимось, де в згорнуто­му вигляді міститься розуміння закону.

Наукове відкриття отримання нового об'ектив-по-істинного знання про властивості, закономірні зв'язки і відносини природної і соціальної дійсності, яке принципово нове, обґрунтоване і суспільно зна­чуще.

Суть науки визначається якісними переходами від фактів до теорій. Ці переходи здійснюються за допомогою узагальнення знання, яке є розумовою операцією, що припускає перехід від думки про ін­дивідуальне, укладеної в понятті, думці, нормі, гіпо­тезі, питанні тощо, до думки про загальне.

Процес наукового дослідження

Глава З

1. Розкрийте структуру наукового дослідження.

2. Дайте характеристику основних етапів наукового дослідження.

3. У чому призначення програми наукового дослідження?

4. Охарактеризуйте структуру програми наукового дослідження.

5. У чому особливості проблеми? Яка її роль у пізнанні?

6. Дайте характеристику основних різновидів проблем.

7. Що таке об'єкт і предмет наукового дослідження?

8. Для чого і як формулюються завдання наукового дослідження?

9. Що таке науковий факт і яка його роль у пізнанні?

10. Яка структура наукового доведення?

11. Що таке аргументація?

12. Дайте визначення наукової теорії?

13. Яка роль теорії в науці?

14. Розкрийте процеси формування наукової теорії.

15. Яким мають бути висновки і рекомендації за наслідками досліджень?

1. Структурна різномашшісіь наукових досліджень.

2. Долі наукових ідей.

3. Анатомія наукових відкрите.

4. Верифікація і фальсифікація наукового знання.

5. Теорія корисності і користь від наукового дослідження.

6. Програмування наукових досліджень і випадковість відкриттів.

4.1 ПОНЯТТЯ МЕТОДУ ДОСЛІДЖЕННЯ

4.2 КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

4.3 ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

4.4 АНАЛІЗ І СИНТЕЗ

4.5 ДІАЛЕКТИЧНА І ФОРМАЛЬНА ЛОГІКА

4.6 ІНДУКЦІЯ І ДЕДУКЦІЯ

4.7 ЯКІСНИЙ І КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ

4.8 МОДЕЛЮВАННЯ

4.9 СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ І СИСТЕМНИЙ ПІДХІД

4.10 СИНЕРГЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ

4.11 НАУКОВЕ ПРОГНОЗУВАННЯ Резюме

Запитання для самоконтролю Теми для роздумів

Основні поняття

Метод науковий метод аналіз синтез модель моделювання діалектика діалектична логіка формальна логіка, якісний аналіз кількісний аналіз, система системний аналіз, синергетичний аналіз, прогноз, наукове прогнозування

Теорія методу

Глава 4

Поиск по сайту: