СТРУКТУРА НАУКИ ЯК СИСТЕМИ

Структура впорядкован ст відносин цо зв язують елсмс н и системи і зпбезг е уюгь рвновагу сг >с б ^ріанзац системи тиг зв язк ь

Питома ю ко \ ауки в кропи визнано^стьС5 не- льки ко lie \ s/ доож звн о о бюджету к ь к стіс доелдних ihc итутів а

рєм^с м кр/ озооом ау кових дія в ви отою х науке в j с ольоту

(С f тлев)

ауку можна розглядати як поліструктурне утворення Цс означає мо жливість виділення у ній кількох структур, які перетинаються і взаемо діють одна з одною

Бачення науки як складної системи, шгеїруючої у собі певні підсистеми, досить популярне Найпростіший варіант такого бачення - зведення науки до наукового знання, яке виступає у вигляді емпіричного і теоретичного знання Однак вона не зводиться тільки до наукового знання, а являє собою більш складну систему

Перше, початкове «членування» науки - виділення п в структурі фунда ментальних і прикладних досліджень, фундаментальних і прикладних наук Коротко кажучи, фундаментальні дослідження - це такі дослідження, які від кривають нові явища та закономірності Це дослідження того, що лежить в ос нові природи речей явищ, подій Прикладна наука ставить перед собою зав дання вирішити певну технічну проблему зазвичай у безпосередньому зв'язку з матеріальними інтересами суспільства Але під час проведення фундамен тальною дослідження можна ставити і чисто наукове завдання іконкрешу практичну проблему

Різні автори виділяють різну кількість підсистем Наприклад, відомий ро єіиськии дослідник С Г Кара-Мурза відзначає, що сіруктурування науки на віть як сист еми знань багатовимірне У класичному природознавстві науку по дпяють на дисципліни А іе саме поняття «дисципліна» пов'язано великою мі рою з відтворенням наукових кадрів, з навчанням Поряд з дисциплінарною площиною лежить виділення дослідницької сфери яка оперує таким понят тям, як науковий напрям, наукова спещальнісіь С І Кара-Мурза виділяє три шдсисіеми, або площини соціальну площину, площину системи знань і площи­ну наукової інформації [131, с 25]

На нашу думку наука як складне утворення міс і ить чотири піде иєтеми со ціальну підсистему, яка складається з учених котективів і норм, інформацій­но-комунікативну підсистему, яка включає інформацію, форми комунікації і норми комунікації методологічно-інструментальну підсистему, до якої вхо­дять методологія, методи та інструментарій наукових досліджень гносеологіч­ну, або емпірико-теоретичну підсистему, до якої входять знання факіи, ппо-гези і теорії (рисунок 11)

Соціальна підсистема науки презентує науку як частину суспільства Во на характеризуємся соціальним масштабом науки або часткою наукових пра щвників у професійній структурі суспільства, статусом учених, рівнем фшан сування наукових досліджень Наука з поіляду цієї підсистеми являє собою специфічний соціальний інституї, який займається добуванням знань і їх практичне засюсування

Найближчі сусідні інститути науки оевпа, що «переплавляє» наукові знання у знання професійні, уміння, навички спеціалістів і виробництво, яке застосовує нові технологи, що створюють продукти, котрі задовольняють по греби людей Соціальна підсистема характеризується також баїатоманітними видами діяльності щодо планування, організації та обєлуювування наукових досліджень, втілення їх у практику Цс передбачає також професійну шдютов ку і кадрове забезпечення функціонування науки Окрім спеціалістів у сфері науки, проблемами науки тією або іншою мірою займаються політики, підпри ємці, викладачі

Інформаційно-комунікативна підсистема являє собою наукову інформа­цію і комунікацію людей Вона характеризується проблемами зберігання, пере давання та використання наукової інформації, організації публікацій, реаліза­цією різноманітних форм спілкування учених Сучасна наука розвинена систе ма динамічних потоків інформації Річ у тім, що ефективність науки визначаєі ь

16 Наука та її методологія

Глава 1

РИСУНОК 1 1 Структура науки

ся в кінцевому підсумку швидкістю застосування н технічних досягнень у прак­тику виробництва, що й визначає потребу опгимізацн и інформаційних потоків Інформаційна комунікація забезпечує динаміку науки, швидке поширення знань серед учених і спеціалістів, освоєння створених наукою інновацій

Методологічно-інструментальна підсистема інтегрує у собі методоло­гічні принципи, парадигми науки, визначає розвиток методів та інструментів науки На різних етапах свого розвитку ця підсистема характеризується пану­ванням тих або інших парадигм, методологічними уподобаннями, шструмен тальним забезпеченням

Емпірико-теоретична підсистема відображає головний продукт науки наукове знання, тобто емпіричні бази науки, напрацьовані у ній теорії та дея кі гіпотетичні знання (наприклад, гіпотези, допущення, ідеї, які потребують перевірки) При цьому знання тут представлено за сферами пізнання Зрізом з цієї підсистеми є проблемне і тематичне поля науки

Усі чотири підсистеми науки дуже тісно взаємопов'язані між собою, забез­печують цілісність організму науки і його функціонування

Поиск по сайту: