Інформаційні аспекти науки

Теорія інформації ■ розділ

кібернетики, що вивчає за кономірності отримання, збе­рігання, обробки і передачі

інформації.

4) вона виступає носієм усіх форм і проявів культури.

З розвитком суспільства спостерігається зростання у ньому ролі інформа­ційних ресурсів, у яких узагальнюються і концентруються всі наявні відо­мості з різних галузей діяльності людини.

У науці існує два концептуальні трактування інформації.

Згідно з першим трактуванням інформація є невід'ємною внутрішньою властивістю кожного матеріального об'єкта без винятку. Інформація тут осми­слюється через категорію «різноманітність», осмислену в працях У. Ешбі, який бачив природу інформації в різноманітності, а кількість інформації -у вираженні міри різноманітності.

У другій концепції головною властивістю інформації визнається її нероз­ривний взаємозв'язок з управлінням, з функціонуванням систем, що самороз-виваються розвиваються, і самокерованих систем. Тому ця концепція отрима­ла назву функціональної або функціонально-кібернетичпої. Відповідно до ці­єї концепції інформація є не атрибутом всієї матерії, а лите властивістю людського відображення дійсності, тобто управлінською діяльністю людей.

Інформація виконує в діяльності людей кілька найважливіших функцій (таблиця 6.1).

ТАБЛИЦЯ 6.1

Функції інформації в суспільстві та їхні проблеми

В управлінні інформація виконує основні та допоміжні ролі. Основна її роль полягає в тому, що нею забезпечується головний «технологічний процес» управління - розроблення, прийняття та реалізація управлінських рішень. Допоміжні ролі інформації зводяться до того, що в ході управлінської діяльно­сті відбувається постійний моніторинг об'єкта управління і навколишнього середовища, які мають допоміжний характер, забезпечуючи умови для реалі­зації управлінських рішень.

У ході історичного розвитку суспільства, переходу його в інформаційну цивілізацію відбуваються кардинальні зміни ролі інформації як у суспільстві

Інформаційні аспекти науки

Глава 6

Інформатика -слузь знання і прак'ичної діяльності п.о зан мається процесами слриман ця обробк/ ансгизу іб^рн інні

І ПОРСИ 14^і ІНфОрМПИ'і

в цілому, так і в продуктивній діяльності та особливо в управлінні. Ці зміни можна сформулювати у вигляді таких тез:

1. Інформація поступово перетворюється на основний вид ресурсу суспільства.

2. У суспільстві формується інформаційна інфраструктура, яка включає нормативно-правові основи інформаційної діяльності, систем пошуку, об­робки і зберігання науково-технічної інформації, аналітичних і мозкових центрів тощо.

3. Збільшується частка населення, яка працює в інформаційній сфері, чи­сельність користувачів комп'ютерів та Інтернету. Відбувається комп'юте­ризація та інтернетизація основних сфер діяльносіі людини, зокрема -й управління.

4. Під впливом швидкого збільшення обсягів інформації, її соціально-еко­номічного значення відбуваються кардинальні зміни в усіх сферах життє­діяльності людини. Ці зміни якісно перетворюють життя людини, висува­ють проблеми адаптації до інформаційної цивілізації.

5. Виникають принципово нові інформаційні проблеми, пов'язані з подаль­шим розвитком Інтернету як найважливішого дешевого, оперативного, доступного джерела управлінських ресурсів, здійснення ефективної ко­мунікації, проведення телеконференцій, пошуку спеціалізованої інформа­ції тощо. Існують і негативні наслідки від інформаційно-комп'ютерної ре­волюції для управлінської діяльності. Йдеться про прямий інформацій­ний вплив через комп'ютерні мережі, здійснення пропагандистських кам­паній, величезні втрати від комп'ютерних вірусів та електронної злочин­ності, відсутність гарантій збереження таємниці тощо.

Процеси зберігання, перетворення і передачі інформації вивчає розділ ма­тематики - теорія інформації. В основі її лежить певний спосіб вимірювання кількості інформації.

До інформаційного вибуху в другій половині XX століття призвів бурхли­вий розвиток науково-технічної революції. Вона породила динамічний процес множення наукового знання, експоненціальне його зросіаппя. Досиїь швид­кими темпами в суспільстві наростав обсяг наукової, полііичпої, культуроло­гічної та іншої інформації: обсяг наукової інформації подвоюється за декілька років. Слід зазначити, що темпи наростання інформації далеко неоднакові в різних галузях науки і сферах практичної діяльності людей. Невипадково багато дослідників говорять про мегабітову бомбу.

У зв'язку з цим виникли реальні труднощі роботи з інформацією. її сіає дуже важко шукати, зберігати, обробляти і використовувати. Обсяг інформації нині та­кий великий, що наступила криза традиційних прийомів інформаційної діяльно­сті, що складалися протягом багатьох сторіч. Збільшення обсягів інформації ство­рює цілий комплекс соціальних проблем. Найважливіші з них такі.

1. Зростання навчальної інформації, що породжує реальні труднощі як со­ціалізації особи взагалі, так і ускладнення її освітньої та професійної під­готовки зокрема. Розтягуються терміни навчання і зростають наванта­ження, затягується у часі вступ молоді до активної трудової діяльності.

2. Швидкими темпами розширюється інфраструктура інформації, яка істот­но модифікує всі сфери життєдіяльності, ставить людину перед шоковою ситуацією, висуваючи на передній план проблему адаптації до незвичних умов життя, призводить до негативних для людини наслідків (інформа­ційне перевантаження, психічні розлади тощо).

3. Зростання інформації відбувається стихійно, масштабно і всеосяжно. Очевидно, проблема інформації постає однією з глобальних проблем су­часної цивілізації-

Експоненціальне зростання інформації ставить перед людиною проблему виживання в інформаційних потоках. Забезпечити це можливо тільки завдя­ки технологізації інформаційних процесів, під якими розуміють виникнення, передачу, нагромадження, пошук і обробку інформації. Потребу в технологіза­ції зумовлено цілою низкою обставин:

Глава 6

Поиск по сайту: