АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

НАУКОВЕ КЕРІВНИЦТВО

Читайте также:
  1. В чому фіксуються попередній розгляд документів керівництвом
  2. В чому фіксуються результати попереднього розгляду документів керівництвом?
  3. В чому фіксуються результати попереднього розгляду документів керівництвом?
  4. Глава 38 ПРАВО IНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТI НА НАУКОВЕ ВIДКРИТТЯ
  5. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТА (КУРСАНТА) ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ВИКЛАДАЧА
  6. Керівництво ветеринарною службою, права та обов'язки начальника лікарні ветеринарної медицини та їх виконання
  7. Керівництво діяльністю єдиної системи цивільного захисту. Функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.
  8. Керівництво маневровою роботою
  9. Керівництво навчально-виховною роботою школи
  10. Ким здійснюється організаційно-методичне керівництвоз питань ЕТН на другому рівні?
  11. НАУКОВЕ ДОВЕДЕННЯ І АРГУМЕНТАЦІЯ
  12. Наукове забезпечення

аука як складний вид професійної діяльності потребує спеціальної підго­товки ученого. Якщо у вищих навчальних закладах використовується


244 Організація і планування науково дослідної роботи


Глава 7


 


Науковий керівник особа призна юі- а наказом рек ора вищо о навча тої о зоклагу або керівника науково уста нови керівником асп ранта з готовки дисеріац

Ьагаго -іоі о я нав іився у с вах наставник в ще 6 ль не у сво х то варишів але найбільше у свох уч в

fawy


принцип масовою навчання, то підгоювка ученою - індивідуальна Здійсню ється вона за допомогою аспірантури і докюрантури, які передбачають шсіигут наукового керівництва або консультування Науковим керівником призначають ученого, який є визнаним фахівцем в і їй сфері наукових дос тіджепь, у якій ша-ходиться і ема Існують два види наукових керівників науковий керівник нау ково дослідної теми, яка виконується колективом дослідників і науковий керів ник аспіранта або претендента па вчений ступінь кандидата наук

Робота керівника наукової теми зводиться до планування, оріашзацп і кон-іролю дослідження Такий керівник, по суті, здійснює інтелектуальний менед жмент науки Науковий керівник теми найбільш компетешнии фахівець і лідер у дослідженні теми Внесок наукового керівника в результати дослі­дження виявлясіься досить великим Характерними рисами такого керівника є широкий круюзір, здатшсіь до генерації ідей, уміння управляти шіелекту альним розвитком підлеїлих, які насправді зазвичай не с підлеглими як такі а колегами, партнерами, співучасниками проекту дослідження

Дещо інший рівень вимої до науковою керівницт ва аспірантами або науко вого консультування докторанив Тут науковий керівник повинен бути педа­гогом вищої кваліфікації Формально він мас бути доценюм або професором На практиці склалося так, що доцент може керуваї и одноразово не бі іьше ніж ірьома аспірантами і президентами, а професор - не бі іьше ніж п'ятьма асш рашами, претендентами, докюрантами

Сфера діяльності наукового керівника складна і багатомашша якщо у діяльності керівника наукової теми домшус менеджерська складова, то в діяльності керівника з дисертаційної теми науково педаюична ектадова Завдяки цій діяльності у науці відбувається відіворення наукових кадрів ви іцої кваліфікації Наукове керівництво як соціальний інс їй і\ і відіграє також важливу роль у формуванні наукових шкіл, які є неформальними організація ми, що відображаю іь і враховуюіь особистісш особливое 11 наукової діяльно­сті [140, с 116] Наукова школа - це об'єднання учнів навколо вчителя, иоіо творчої спадщини

Звідси сіає зрозумілою висока оцінка міси науковою керівника як учите­ля Ще римський оратор Марк Фабій Квшпліан говорив «Що може бу їй чес нішим і блаюроднппим, як навчити інших тому, що сам найкраще знаєш?» Нобелівський лауреат П Л Капіца висловився щодо цього так «Ісюрія нау ки показує, що встакий учений - це не обов'язково веника людина ате вели­кий вчи і ель не може не бути великою людиною» [129, с 290]

Звідси і багатоманітні напрями діяльності керівника зі с воіми підопічними

1 Проведення консультацій щодо теми дослідження, її екчадових Завдання керівника туї полягають у тому, щоб зорієніувати свої о підопічного в іе-мі, знайти необхідний рівень ерудиції розуміння стану наукових дослі джень, виділити об'єкт, предмеї, правильно сформулювати мсіу і завдан ня дослідження Керівник повинен прищепити дисеріашу відчуття ново го, вибірковість, уміння бачити проблеми Консулыувапня аспірата іс іотно відрізняється від консультування сіудеита насамперед іим, що во­но мас не коментаторський, а дослідницький характер коли консулыаш допомаїає не тільки зрозуміти суть предмета, але и поі іянути па ньою по-новому, в контексті дослідної роботи, яку виконує аспірант І наиго ловніше - що ця консультація не суб'єкт об'єкта, а партнерська, коти консультант прагне за іучити консультованого в дослідницький процес

2 Допомога дисертанту в ово юдінт метод а чи наукового дос пдження, його планування и організації Одна з помилок дисеріанпв - переконаність у тому, що вони повинні написати дисертацію, а не провести гідне дисер іацн дослідження і подати йою у вигляді дисертаційної роботи Тому ключове завдання наукового керівника по ляі ає в і ому, щоб допомогти ди сертанту побудуваїи наукове дослідження зі всіма його складовими, ово лодпи методами наукових досліджень


Глава 7


Організація і планування науково-дослідної роботи



 


Науковий консультант осооа призначена наказом рок jpa

в/ч о о навчальною (окладу або каря.«а усіанови <о>'<:\ іьтантом докторанта з гщ'оговки ди< соїаі ш


3. Навчання навичкам наукового мислення, мови, писання й етики. Керівник повинен на самому початку своєї роботи показати дисертанту відмінність наукового мислення, спрямованого на пошук істини, від нормативного, стверджуючого мислення, властивого для управління, політики, практи­ки виробничої діяльності. Крім того, дисертанта треба навчити основним жанрам наукового письма. 4 Проведення попередньої експертизи результатів дослідження дисертан­та. Керівник - цс перший суддя дисертанта і дисертації. Він домагається від дисертації того рівня, який вимагає ВАК. Це найвимогливіший і все­бічний експерт роботи. 5. Нарешті, не можна не звертати увагу на психічний стан дисертанта. Ганс Селье виділяє спеціальний різновид неврозу, який він назвав «дисер­таційним неврозом». Причиною його є низький рівень керівництва, по­стійна зміна видів роботи і невизначеність кінцевого результату. Він вира­жається в тому, що дисертант втрачає упевненість в собі і в своїй роботі, стає пригніченим, нервовим, легко збуджуваним і часто гарячкує через де­далі більш гарячкові, а відтак і безуспішні зусилля закінчити роботу в призначений термін. Він втрачає об'єктивність в оцінці тих результатів, які загрожують звести нанівець великі розділи і без того насилу підгото­вленого рукопису 1295, с 337]. Таким чином, якщо керівник наукової теми вирощує саме дослідження і дослідницький колектив, то керівник дисертації вирощує ученого і його ди­сертацію.

Який керівник кращий? На це запитання не можна відповісти однозначно. Річ у тім, що тип керівництва залежить від рівня розпитку самого дисертанта, від його особи. Одні дисертанти, особливо на перших етапах дослідження, по­требують більшої опіки, інші хочуть більшої самостійності і звітують перед ке­рівником за результатами роботи. Крім того, тип керівництва залежить і від конкретних ситуацій. Тому мистецтво наукового керівництва полягає в тому, щоб уміло користуватися всіма можливостями для вирішення двох завдань: забезпечення якості дисертації і становлення дисертанта як ученого.

Серед якостей наукового керівника, який здатний вистуїпп и творцем науко­вої ніколи виділяють: здатність притягувати до себе людей, виступати автори­тетним наставником, відчувати індивідуальні особисті риси й особливості лю­дини і спрямовувати його у сферу, яка відповідає ііого здібностям [140, с 116]. Інтегральну ж якість наукового керівника чітко сформулював П. Л. Каніца, який вважав, що головною властивістю вчителя має бути його щедрість.


 


ТАБЛИЦЯ 7.3


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)