Ким здійснюється організаційно-методичне керівництвоз питань ЕТН на другому рівні?

а) лікуючим лікарем;

б) завідувачем профільного відділення;

в) ЛКК закладу охорони здоров'я;

г) заступником головного лікаря з ЕТН або відповідальною особою з ЕТН;

д) відповідальною особою органу охорони здоров'я з ЕТН.

176.Спеціальний метод лікування, що полягає в пересадці реципієнту органа або іншого анатомічного матеріалу, взятого в людини чи у тварини:

а) гомотрансплантація;

б) ксенотрансплантація;

в) трансплантація;

г) імплантація.

177.Органи, тканини або клітини людини чи тварини – це:

а) анатомічні утворення;

б) біоімплантати;

в) анатомічні матеріали.

178.Анатомічні матеріали людини, призначені для трансплантації – це:

а) гомотрансплантати;

б) імплантати;

в) біоімплантати;

г) ксенотрансплантати.

179.Засоби медичного призначення, виготовлені з анатомічних матеріалів померлих людей – це:

а) біоімплантати;

б)ксенотрансплантати;

в) гомотрансплантати.

180. Анатомічні матеріали тварини, призначені для трансплантації – це:

а) гомотрансплантати;

б) біоімплантати;

в)ксенотрансплантати.

181.Фетальні матеріали – це:

а) анатомічні матеріали мертвого ембріона (плода) людини;

б) анатомічні матеріали мертвої людини, призначені для трансплантації;

в) анатомічні матеріали тварини, призначені для трансплантації.

182.Хто з перерахованих нижче осіб може бути використаний як живий донор для гомотрансплантації:

а) особи, що утримуються в місцях відбування покарань;

б) особи, які страждають на тяжкі психічні розлади;

в) особи, що знаходяться в шлюбі або є близькими родичами.

183.Чи можуть братися повторно клітини кісткового мозку,інші здатні до регенерації анатомічні матеріали в того ж самого донора:

а) ні;

б) однозначно так;

в) так, за відсутності в нього медичних протипоказань.

184.Чи можуть брати участь лікарі, що встановлювали факт смерті донора, у взятті в нього анатомічних матеріалів, їх трансплантації чи виготовленні біоімплантатів:

а) так;

б) ні;

в) за рішенням медичного консиліуму.

185. Що не є підставою для прийняття рішення про проведення клінічних випробувань лікарського засобу:

а) наявність позитивних висновків експертизи матеріалів доклінічного вивчення щодо ефективності лікарського засобу та його безпечності;

б) наявність переконливих даних про те, що ризик побічної дії лікарського засобу буде значно нижчим за очікуваний позитивний ефект;

в) наявність страховки учасників клінічного випробування;

г) отримання оцінки етичних і морально-правових аспектів програми клінічних випробувань комісії з питань етики.

186. Чи дозволяється проведення клінічних випробувань лікарських засобів за участю малолітньої або неповнолітньої особи, позбавленої батьківського піклування, усиновленої дитини або дитини-сироти:

а) ні;

б) так, за наявністю письмового дозволю органів опіки та піклування;

в) однозначно так.

187. Що не є принципом надання психіатричної допомоги:

а) гуманність;

б) законність;

в) доступність;

г) добровільність;

д) гласність.

188. Вид психіатричної допомоги, що проводиться з метою з'ясування наявності чи відсутності психічного розладу в особи, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання – це:

а) психіатричний огляд;

б) амбулаторна психіатрична допомога;

в) стаціонарна психіатрична допомога.

189. Психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах і в порядку, передбаченому Законом України «Про психіатричну допомогу» та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, в амбулаторних умовах – це:

а) психіатричний огляд;

б) амбулаторна психіатрична допомога;

в) стаціонарна психіатрична допомога.

190. Психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбаченому Законом України «Про психіатричну допомогу» та іншими законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад 24 години поспіль – це:

а) психіатричний огляд;

б) амбулаторна психіатрична допомога;

в) стаціонарна психіатрична допомога.

191. Особу може бути госпіталізовано до психіатричної установи:

а) на її прохання;

б) за її усвідомленою згодою;

в) у примусовому порядку;

г) вказане у відповідях а і б;

д) вказане у відповідях а, б і в.

192. Лікарські засоби – це речовини і їх суміші природного,синтетичного або біотехнологічного походження, що вживаються для:

а) запобігання вагітності;

б) профілактики, діагностики й лікування захворювань людей;

в) зміни стану і функцій організму;

г) вказане у відповідях а і б;

д) вказане у відповідях а, б і в.

193. Лікарські засоби можуть виготовлятися:

а) державними підприємствами, установами та організаціями;

б) державними і приватними підприємствами, установами й організаціями;

в) громадянами, державними підприємствами, установами та організаціями;

г) громадянами, державними і приватнимипідприємствами, установами й організаціями.

194. Допускається використання лікарських засобів в Україні:

а) після їх державної реєстрації;

б) у визначених законом випадках державна реєстрація не потрібна;

в) після їх успішного застосування в інших країнах упродовж п'яти років;

г) вказане у відповідях а і б;

д) вказане у відповідях а, б і в.

195. Оптова закупівля, оптова й роздрібна реалізація лікарських засобів на території України здійснюється:

а) фізичними особами на підставі ліцензії;

б) державними і приватними підприємствами, установами й організаціями на підставі ліцензії;

в) без ліцензії в передбачених законом випадках;

г) вказане у відповідях а і б;

д) вказане у відповідях а, б і в.

196. Якщо пацієнт не досяг 14-річного віку або визнаний судом недієздатним чи у зв'язку з фізичним станом не може повідомити про своє рішення, медичне втручання можливо:

а) за згодою пацієнта;

б) за згодою батьків або законних представників;

в) вірно все вищевикладене (відповіді а, б);

г) за згодою пацієнта і батьків або законних представників;

д) як за згодою пацієнта, батьків або законних представників, так і без неї.

197. Особам віком від 14до 18 років і тим, які визнані судом обмежено дієздатними, медичне втручання можливе:

а) за згодою пацієнта;

б) за згодою батьків або законних представників;

в) вірно все вищевикладене (відповіді а, б);

г) за згодою пацієнта і батьків або законних представників;

д) як за згодою пацієнта, батьків або законних представників, так і без неї.

198. У невідкладних випадках, коли є реальна загроза життю хворого, медичне втручання можливо:

а) за згодою пацієнта;

б) за згодою батьків або законних представників;

в) вірно все вищевикладене (відповіді а, б);

г) за згодою пацієнта і батьків або законних представників;

д) як за згодою пацієнта, батьків або законних представників, так і без неї.

199. Якщо відмова пацієнта від медичного втручання може привести до тяжких для пацієнта наслідків, лікар зобов'язаний:

а) проінформувати хворого про можливі наслідки відмови;

б) узяти в пацієнта письмове підтвердження про відмову або засвідчити відмову відповідним актом у присутності свідків;

в) відмовитися від ведення хворого;

г) написати пояснювальну записку керівникові установи;

д) виконати медичне втручання незважаючи на відмову.

200. Якщо відмова пацієнта від медичного втручання може привести до тяжких для пацієнта наслідків, лікар має право:

а) проінформувати хворого про можливі наслідки відмови;

б) узяти в пацієнта письмове підтвердження про відмову або засвідчити відмову відповідним актом у присутності свідків;

в) відмовитися від ведення хворого;

г) написати пояснювальну записку керівникові установи;

д) виконати медичне втручання незважаючи на відмову.

201. Якщо відмову від медичного втручання дає законний представник пацієнта, лікар зобов'язаний:

а) повідомити про це пацієнту;

б) повідомити про це батькам;

в) повідомити про це в органи опіки і піклування;

г) не брати до уваги думку законного представника і виконати необхідне втручання;

д) вказане у відповідях а і в.

202. Донором крові може бути:

а) дієздатний громадянин України, що досяг 18 років і не має визначених протипоказань встановлених Міністерством охорони здоров'я;

б) дієздатний громадянин України, що досяг 18 років, хворий наінфекційне захворювання, що передається черезкров, за умови, що отримана кров не призначається для введення реципієнтам;

в) вірно все вищевикладене.

203. Здача крові донором може здійснюватися:

а) тільки за умови, що здоров'ю донора не буде причинна шкода;

б) тільки безкоштовно;

в) тільки за наявності оплати, порядок якої встановлюється Кабінетом Міністрів України;

г) безкоштовно тільки за умови, що здоров'ю донора не буде причинна шкода, а при наявності оплати допускається погіршення здоров'я донора, якщо воно не погрожує життю.

204. Донор має право на:

а) звільнення від роботи тільки в день здачі крові;

б) звільнення від роботи в день здачі крові і додатковий день відпочинку, який може додаватися до щорічної відпустки або використовуватися в інший час протягом року з дня здачі крові;

в) вказане в пункті А тільки за умови що донор працює на державному підприємстві;

г) вказане в пункті Б тільки за умови, що донор працює на державному підприємстві.

205. У дні звільнення від роботи у зв'язку зі здачею крові:

а) за донором заробіток не зберігається;

б) за донором зберігається середній заробіток;

в) за донором зберігається середній заробіток тільки за умови, що донор працює на державному підприємстві;

г) донорові виплачується компенсація, рівна подвійному середньому заробітку.

206. Не допускається взяття гомотрансплантатів у живих осіб,які:

а) перебувають у місцях відбування покарання;

б) страждають на важкі психічні розлади;

в) раніше надавали орган або його частину для трансплантації;

г) вказане у відповідях а і б;

д) вказане у відповідях а, б і в.

207. Лікар:

а) може обиратися безпосередньо пацієнтом;

б) може призначатися керівником установи охорони здоров'я;

в) може призначатися керівником підрозділу установи охорони здоров'я;

г) вказане у відповідях б і в;

д) вказане у відповідях а, б і в.

208. Пацієнт має право:

а) знайомитися з історією хвороби;

б) знайомитися з іншими медичними документами, які можуть послужити для подальшого лікування;

в) отримувати в доступній формі інформацію про стан свого здоров'я, план лікувальних заходів, прогноз захворювання;

г) вказане у відповідях а, б і в;

д) вказане у відповідях а, б і в, проте якщо повна інформація може зашкодити здоров'ю пацієнта, лікар може її обмежити.

209. Медичне втручання, пов'язане з ризиком для здоров'я пацієнта:

а) не допускається;

б) допускається як виняток в умовах гострої необхідності;

в) допускається, якщо можлива шкода від його застосування менша, ніж та, яка можлива в разі відмови від втручання, а усунення небезпеки для здоров'я пацієнта іншими методами неможливе;

г) вказане у відповідях б і в.

210. Еутаназія в Україні:

а) дозволена за наявності письмової заяви пацієнта;

б) дозволена за наявності встановленого консиліумом лікарів невиліковного захворювання;

в) заборонена;

г) вказане у відповідях а і б.

211. Лікарська таємниця – відомості, які не підлягають розголошенню:

а) про хворобу;

б) про інтимну сторону життя хворого;

в) про сімейну сторону життя хворого;

г) усе вищеперераховане.

Поиск по сайту: