Іспити складають за екзаменаційними білетами, затвердженими кафедрою. Виукладач повинен попередньо ознайомити студентів зі змістом екзаменаційних питань

Практичний іспит найчастіше полягає у виготовленні студентами натуральних об’єктів, макетів, схем, захисту попередньо розробленого науково-методичного проекту тощо.

Складання державних іспитів та захист дипломних робіт (проектів) проводиться на відкритому засіданні ДЕК за участю принаймі половини її складу та обов’язкової присутності Голови комісії.

Рішення державної комісії щодо оцінювання знань, продемонстрованих під час складання державного іспиту, захисту дипломного проекту, а також про присвоєння студенту-випускнику відповідного освітнього рівня виноситься ДЕК на закритому засіданні вілдкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у засіланні. За однакової кількості голосівголос Голови ДЕК є вирішальним.

Студент, який не склав державний іспит або не захистив дипломний проект, допускається до повторного складання іспитів чи захисту дипломної роботи протягом 3 років після закінчення вищого навчального закладу.

2.Які методи контролю навчальних досягнень використовуються в сучасній вищій школі?

Кожен із методів конторолю має особливості й залежить від мети, змісту та характеру навчання

Усне опитування допомагає контролювати не лише знання, а й вербальні здібності, сприяє випраленню мовних помилок. Відтворення студентом раніше вивченого матеріалу сприяє кращому запам’ятовуванню, активному використанню наукових понять, що неможливо без достатнього застосування їх у мові.

Усне опитування може бути індивідуальним і фронтальним. За фронтального опитування студенти відповідають з місця, доповнюючи один одного. Частковим випадком фронтального опитування, є групове опитування, коли опитується 5-6 осіб одночасно.Індивідуальне опитування здійснюється у процесі проведення співбесіди під час лаботраторних робіт, семінарських занять, при розв’язуванні задач біля дошки, під час захисту рефератів, курсових і дипломних робіт.

Запитання для усної перевірки знань поділяють на основні, довідкові й допоміжні. Основні запитання передбачають самостійну розгорнуту відповідь. Додаткові – спямовані на уточнення того, як студент розуміє певне питання, формулювання, формулу та ін. Допоміжні запитання мають на меті виправлення помилок та неточностей, якщо такі мали місце у відповіді студента. Усі запитання викладача мають бути логічними, чіткими, зрозумілими і посильними, а їх сутність – послідовною і системною.

Письмовий контроль можна здійснювати у вигляді диктантів, відповідей на запитання, розв’язання задач, виконання вправ, тестових завдань, лабораторних робіт, графічних робвт, написання рефератів, доповідей тощо. Письмові роботи допомагають за короткий час з’ясувати рівень засвоєння матеріалу у великій кількості студентів. Результати письмових робіт зберігаються і тому можна з’ясувати деталі і неточності у відповідях та діагностувати їх причини. При письмовому опитуванні слід виключати можливість списування. Письмові роботи також потребують великої кількості часу для перевірки, і оскільки викладачі не завжди вимагають правильної орфографії, то є ризик зниження грамотності студентів.

У дечких випадках можна організувати комбіноване (ущільнене) опитування, за якого викладач одночасно запрошує до відповіді декількох студентів, одинз них відповідає біля дошки, інші – виконують індивідуальні письмові завдання на місці.