Основи педагогічного контролю у вищих навчальних закладах та основні форми його здійснення

Педагогічний контроль – система перевірки результатів навчання і виховання студентів. Головна мета контролю полягає у визначенні якості засвоєння навчального матеріалу, ступення відповідності сформованих умінь та навичок.

Ефективне функціонування системипедагогічного контролю потребує дотримання певних умов:

1. Об’єктивність контролю.

2. Оцінки, отримані в результаті контролю, вважаються непорушними, не піддаються сумніву як з боку тих, хто контролює, так і з боку тих, кого контролюють, оскільки будуються на об’єктивних критеріях, відомих обом сторонам.

3. Контроль за його результати вимагають гласності.

До контролю знань ставлять такі вимоги:

1. Об’єктивність.

2. Обгрунтованість оцінок.

3. Систематичність.

4. Індивідуальний та диференційований підхід до оцінки знань.

5 Усебічність та оптимальність.

6. Професійна спрямованість.

Згідно з концепцією Є.Перовського, Ю.Бабанського, М.Ярмаченка та ін., контроль виконує п’ять функцій: контролюючу, навчальну, виховну, розвивальну, методичну.

До форм педагогічного контролю відносяться екзамени, заліки, колоквіуми, усне опитування, письмові контрольні роботи, захист курсових та дипломних робіт, звіт про результати практики.

Навчальний контроль можна поділити за часом на попередній, поточний, поетапний (тематичний), періодичний та підсумковий.

Підсумковий контроль здійснюється з метою оцінки результатів навчання на окремих завершених етапах освіти або на певному освітньому рівні. Складові такого контролю – семестровий контроль та державна атестація.

Практичне застосування будь-якої форми педагогічного контролю завершується оцінками та відмітками.

Оцінка – спосіб і результат встановлення факту відповідності чи невідповідності знань, умінь, навичок, засвоєних студентом, цілям та завданням навчання.

Відмітка є числовим аналогом оцінки і має кілька рангових значень. У ВНЗ прийнята словесна форма відміток:

– «відмінно» – ставиться за повне та міцне знання матеріалу в заданому обсязі. Під час усного опитування мова студента має бути логічно виваженою, правильною. У письмовій роботі не повинно бути помилок.;

– «добре» –ставиться за міцне знання предмета, допускаються незначені помилки (не більше 1-2);

– «задовільно» – ставиться за знання предмета з помітними помилками, вадами засвоєння, але такими, що не перешкоджають подальшому навчанню;

– «незадовільно» – за незнання предмета, велику кількість помилок у мовленні чи у тексті письмової роботи.

Недоліком такої системи є, по-перше, суб’єктивізм в оцінці, по-друге, слабка диференційованість шкали.

Проблемні питання.

1. Яківиди контролю навчальних досягнень студентів слід використовувати в педагогічній практиці?

Поиск по сайту: