|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Об’єкт, предмет і завдання дидактикиЯк відомо, кожна галузь людських знань виділяється в особливу науку лише тоді, коли більш чітко визначилися їй притаманні об’єкт і предмет дослідження. Чіткому означенню цих загально-наукових категорій стосовно дидактики, слід коротко з’ясувати, що саме вивчає дидактика. Дидактика як особливий педагогічний спосіб теоретичного розуміння світу являється науковою галуззю педагогіки, яка досліджує принципи, цінності, закономірності функціонування і розвитку процесу освіти і навчання. Таким чином об’єкт дослідження дидактики як науки являє собою взаємозв’язок власне процесу освіти і навчання як явищ об’єктивної педагогічної реальності, де навчання виступає в якості освітнього засобу
Як об’єкт пізнання зазвичай виступають зв’язки, відношення, властивості реального об’єкта, які включені в процес пізнання. В цілому об’єкт педагогічного дослідження – це певна сукупність властивостей і відношень, яка існує незалежно від пізнаючого, але відображається ним, служить джерелом необхідної для дослідження інформації, своєрідним полем наукового пошуку, серед яких виділяється один елемент як предмет дослідження, тобто об’єкт і предмет дослідження пов’язані між собою як ціле та його частина, як множина та її одиниця, як система та її компонент, як рід і вид понять або явищ об’єктивної реальності. Іншими словами, частина об’єктивної реальності, яка в певний період перебуває в полі зору теоретичної чи практичної діяльності дослідника, є об’єктом, а той бік, властивості й відношення об’єкта, що досліджується з певною метою і отримують наукове пояснення, є предметом
Таким чином можна стверджувати, що об’єктом дидактики як науки є процес вивчення у всьому об’ємі і у всіх аспектах, а предметом – визначається система відповідних відносин «учитель - учень», «учень – навчальний предмет», «учень – інші учні», відповідно ж до системи вищої освіти це – «викладач - студент», «студент – навчальний предмет», «студент – інші студенти».
Звідси випливає основне завдання дидактики – конструювання загальної стратегії організації бінарного процесу викладання і навчання з метою оптимізації співвідношення між ними і подолання існуючих протиріч. Це можливо за рахунок чіткого визначення специфіки основних дидактичних категорій – цілей, змісту і методів організації двохстороннього педагогічного процесу.
Виходячи із цільових і функціональних аспектів дидактики, закономірностей освіти, виховання і розвитку особистості можна визначити наступну ієрархію завдань, які покликана розв’язувати теорія навчання: 1. Генеральне завдання: залучення підростаючого покоління до загальнолюдських цінностей шляхом оволодіння найбільш значними досягненнями людської цивілізації з метою набуття міцних і істинних знань про основні явища і закономірності природи, суспільства і людини, їх усвідомлення і активної реалізації у власній практичній діяльності. 2. Специфічні завдання дидактики к теорії навчання: визначення об’єму і змісту наукового знання, тобто вивлення онтологічних основ процесу навчання, формування технологічного інструментарію, орієнтованого на функції дидактики; виявлення прогностично-цільових позицій дидактики, тобто створення оптимальних умов організації навчального процесу і їх корекція. 3. Специфічні завдання технології навчання: виявлення дидактичного конструкту процесу навчання, тобто його пізнавальної (гносеологічної) сутті; конструювання моделі навчання у відповідності з її структурними характеристиками. Розв’язання даної системи завдань, на думку І..Лернера і М.Н.Скаткіна, опосередковано пов’язано з виявленням низки як позапедагогічних, так і внутріпедагогічних факторів, детермінованих специфічними групами дидактичних закономірностей, до яких відносяться: структурні (залежність методів навчання від способів засвоєння різних видів освітнього змісту); системні (єдність викладання, навчання і змісту освіти); еволюційні (зміна структури навчання в залежності від вікових і психологічних особливостей учнів, рівня їх підготовки); функціональні (підготовка учнів до збереження, відтворення і розвитку соціального досвіду); історичні (залежність від соціально-історичних і культурних умов суспільства). Таким чином, дидактика передбачає пошук відповідей на такі питання: Для чого навчати? – Цілі освіти, пов’язані з мотиваційно-ціннісними орієнтаціями суб’єктів навчальної діяльності. Чому навчати? – Визначення змісту освіти, розробка освітніх стандартів, навчальних програм і методичного супроводу навчального процесу. Як навчати? – Відбір дидактичних принципів, методів і форм навчання, які сприяють ефективності педагогічної діяльності. У зв’зку з цим основними категоріями дидактики являються: процес навчання, принципи дидактики, зміст навчання і освіти, форми і методи організації навчальної діяльності. Кожна із них знаходиться у взаємозв’язку з іншими і розглядається як складова цілісної науково-дидактичної системи.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |