Об’єкт і предмет педагогіки вищої школи

Як відомо, кожна галузь людських знань виділяється в особливу науку лише тоді, коли більш чітко визначаються лише їй притаманні об’єкт і предмет дослідження. Щоб дати більш-менш чітке означення цих загальнонаукових категорій стосовно педагогіки вищої школи, слід коротко з’ясувати, що саме вона вивчає

В сучасних умовах розширення функцій освіти, зокрема вищої школи, актуалізується завдання переосмислення практики виховання студентів, теоретичного обґрунтування нової структури виховної роботи. Це завдання має практичне і теоретичне значення. Воно може бути виражене лише з урахуванням даних низки суміжних наук – філософії, етики, естетики, історії, педагогіки вищої школи, мовознавства та багатьох інших, що посідають певне місце у загально філософському вченні про людину.

З цих позицій необхідно висвітлити питання про об’єкт і предмет нової галузі науково-педагогічного знання – педагогіки вищої школи.

Педагогіка вищої школи – галузь педагогічної науки, яка вивчає теоретичні та практичні проблеми вищої професійної освіти. В дійсності педагогікою в цілому, зокрема і педагогікою вищої школи, вивчається особливий вид людської діяльності, для якої характерні педагогічне цілепокладання і педагогічне керівництво. Таку діяльність називають освітою. Це соціальний аспект того, що вивчає педагогіка (педагогіка вищої школи). Але вихідним і головним є її спрямування на благо не лише всіх, а й кожного. Діяльність, про яку йдеться, повинна бути особистісно-орієнтованою, тобто мати своєю кінцевою метою розвиток особистості людини (студента), залученої до неї. Педагогічна діяльність є самостійним соціальним явищем, єдиним з вихованням, але яке в той самий час відрізняється від нього. Педагогічна діяльність є свідомим втручанням дорослих людей в об’єктивно-закономірний соціально-історичний процес виховання, становлення особистості з метою підготовки зрілого члена суспільства.

Які ж складові об’єкта наукового дослідження педагогіки вищої школи? Тут виділимо дві групи педагогічних фактів і явищ. Перша з них складається з тих педагогічних явищ, процесів і фактів, які ми позначаємо поняттям «педагогічний процес у вищій школі» як цілком визначену галузь об‘єктивної діяльності. У сфері педагогічного процесу, в свою чергу, важливо виділити дві сторони, що перебувають у нерозривному зв’язку і взаємодії: діяльність студента і діяльність викладача. Перша з них є якісно визначеною системою становлення студентів до діяльності з метою пізнання останьої як в цілому, так і в межах тієї чи іншої спеціалізації. Друга – спрямована на керування процесом навчання, освіти і виховання студентів. Суть питання полягає в тому, що стосунки, які студент має в академгрупі, у студентському колективі взагалі (формальних і неформальних) далеко не завжди позитивні.

Педагогічна діяльність, озброєна усвідомленим виховним досвідом, педагогічною теорією і системою спеціальних установ, свідомо втручається в об’єктивний процес виховання, організовує його, прискорює і поліпшує підготовку особистості до життя. Виховання людей завжди, на будь-якій стадії суспільного розвитку здійснювалося всім суспільством, усією системою суспільних відносин і форм суспільної свідомості. Воно вбирає в себе і відображає всю сукупність суспільних суперечностей. Педагогічна діяльність, як соціальна функція виникає в надрах об’єктивного процесу виховання і здійснюється педагогами, спеціально підготовленими і навченими людьми.

Педагогічна діяльність завжди носить конкретно-історичний характер. Виховання – об’єктивно закономірний історичний процес. Як суб’єктивне відображення цього процесу, вона виникає в надрах виховання і розвивається на основі виховної практики. Педагогічна діяльність може відставати від вимог життя, від об’єктивного виховного процесу, вступати в суперечність із прогресивними соціальними тенденціями. Науково-педагогічна теорія вивчає закони виховання, виховного впливу життєвих умов і їх вимоги. Тим самим вона озброює педагогічну діяльність вірогідними знаннями, допомагає стати глибоко усвідомленою, ефективною, здатною до розв’язання виникаючих суперечностей. Система вищої освіти і педагогічний процес у ній і є об’єктом вузівської педагогіки як галузі сучасної загальної педагогіки.

У наведеному визначенні досить точно вказані ті сторони об’єкта педагогіки вузу, які справді входять до предмета науки: «підготовки спеціалістів здатних, виходячи з громадянських позицій, вирішувати виробничі чи наукові завдання і відповідати за їх вирішення».

К.І.Васильєв « Предметом педагогіки вищої школи є процес формування молодих спеціалістів за умов вузівського навчання, який передбачає не тільки навчання і виховання їх у вузі, а й виховуючий вплив середовища (у широкому плані) в якому живуть студенти ».

З огляду на досліджувані нами поняття педагогічного процесу, цілей і сутність виховання у вітчизняній вищій школі, найповнішим визначенням предмета вузівської педагогіки можна вважати таке: предметом педагогіки вищої школи є процес створення і функціонування дійсних відношень студентів вищих навчальних закладів, які забезпечують можливість формування духовно багатого, добропорядного, свідомого громадянина, спеціаліста вищої кваліфікації різних галузей народного господарства (науки, техніки, культури, освіти тощо) патріота України

Т.І.Туркот Предметом педагогіки вищої школи визначається процес формування всебічного розвиненої особистості, духовно багатої людини, свідомого громадянина, фахівця вищої кваліфікації, підготовленого до творчої роботи в різних галузях народного господарства, науки, техніки, культури, освіти тощо.

Педагогіка вищої школи, як і кожна наука, має свій предмет дослідження. В науковій літературі даються різні визначення предмету педагогіки вищої школи, як-от: «Предметом педагогіки вищої школи є процес створення і функціонування дійсних відношень студентів вищих навчальних закладів, які забезпечують можливість формування духовно багатого, добропорядного, свідомого громадянина, спеціаліста вищої кваліфікації різних галузей народного господарства, науки, техніки, культури, освіти тощо, патріота України» (А.М.Алексюк).

Н.В.Кузьміна так окреслює предмет педагогіки вищої школи: «Предметом вузівської педагогіки є визначення закономірностей управління такою педагогічною системою, мета якої — підготовка спеціалістів, здатних, виходячи з громадянських позицій, вирішувати виробничі чи наукові завдання і відповідати за їх вирішення».

К.І.Васильєв вважає, що предметом педагогіки вищої школи є процес формування молодих спеціалістів за умов вузівського навчання, який передбачає не тільки навчання і виховання їх у вузі, а й виховуючи вплив середовища (у широкому плані), у якому живуть студенти. Кожен з авторів доповнює і поглиблює визначення поняття «предмет педагогіки як науки» і «предмет дослідження науки педагогіки». На наш погляд, предметом педагогіки вищої школи є: навчально-виховний процес та процес професійної підготовки спеціаліста, культурної еліти сучасного суспільства; вивчення закономірних зв'язків, які існують між розвитком, вихованням та навчанням у ВНЗ; розробка на цій основі методологічних, теоретичних та методичних проблем становлення сучасного висококваліфікованого спеціаліста у будь-якій галузі матеріального чи духовного виробництва.

Отже, педагогіка вищої школи — це наука про закономірності навчання і виховання студентів, а також їх наукову і професійну підготовку як спеціалістів відповідно до вимог держави. Предмет науки завжди конкретизується в її меті і завданнях.

Поиск по сайту: