|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тематичні лекції
Їх призначення полягає в розкритті певної теми навчальної дисципліни, пояснення студентам інформації, що має бути ними осмислена, засвоєна і використана в ближній перспективі на практичних заняттях, а в далекій перспективі – у майбутній фаховій діяльності. За способом викладу навчального матеріалу можна виокремити такі види лекцій: проблемні лекції; лекції-візуалізації; лекції-консультації; бінарні лекції; лекції-бесіди; лекції-дискусії; лекції із заздалегідь запланованими помилками; лекції з аналізом конкретних ситуацій; лекції-конференції; лекції-прес-конференції. У залежності від дидактичної мети, змісту навчальної інформації і рівня підготовки аудиторії викладач вибирає різновид лекції. структура лекції є, безумовно, творчою справою кожного викладача, проте досвід переконує, що традиційна лекція має зазвичай наступну структуру: 1. Які функції семінарського заняття та вимоги до нього? Якою є структура семінару? Семінар – вид практичних занять, який передбачає самостійне опрацювання студентами окремих тем і проблем відповідно змісту навчальної дисципліни та обговорення результатів цього вивчення, представлених у вигляді тез, повідомлень, доповідей, рефератів тощо. проведення семінарських занять дозволяє вирішувати такі дидактичні цілі: – оптимально поєднувати лекційні заняття із систематичною самостійною навчально-пізнавальною діяльністю студентів, їх теоретичну підготовку з практичною; – розвивати уміння, навички розумової праці, творчого мислення, уміння використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань; – формувати у студентів інтерес до науково-дослідної роботи і залучати їх до наукових досліджень, які здійснює кафедра; – забезпечувати системне повторення, поглиблення і закріплення знань студентів за певною темою; – здійснювати діагностику і контроль знань студентів з окремих розділів і тем програми; – формувати умвння і навички виконання різних видів майбутньої професійної діяльності. Семінарські заняття виконують такі основні функції: – навчальну (поглиблення, конкретизацію, систематизацію знань, засвоєних під час лекційних занять у процесі самостійної підготовки до семінару); – розвивльну (розвиток логічного мислення студентів, набуття ними умінь працювати з різними джерелами інформації, формування умінь і навичок аналізу фактів, явищ, проблем тощо); – виховну (виховання відповідальності, працездатності, виховання культури спілкування і мислення, прищеплення інтересу до вивчення конкретної дисципліни та до фаху, формування потреби раціоналізації навчально-пізнавальної діяльності та організації дозвілля). – діагностико-корекційну та контролюючу (контроль за якістю засвоєння студентами навчального матеріалу, виявлення прогалин його засвоєння та їх подолання) та ін. Виділяють такі вимоги до семінарського заняття: – у процесі вивчення різних навчальних дисциплін студенти повинні засвоїти їх провідні ідеї (зміст понять, законів, теорій та ін.); знати галузі їх використання; вміти застосовувати набуті знання, вміння й навички під час вивчення фахових дисциплін та у майбутній практичній діяльності; – до семінарських занять висуваються загальнодидактичні вимоги (науковість, доступність, єдність форми і змісту, забезпечення зворотного зв’язку, проблемність та ін.); – при відборі методики проведення семінарських занять слід урахувати особливості, зумовлені логікою викладання конкретної дисципліни та психолого-педагогічних особливостей студентської групи; – необхідно забезпечувати високий рівень мотивації навчальної діяльності студентів (вивчення теми слід розпочинатиіз з’ясування її значення для засвоєння даної чи інших дисциплін, у майбутній професійній діяльності тощо); – необхідно дотримуватися принципу професійної спрямованості навчання у вищій школі та здійснювати різнорівневі міжпредметні зв’язки з іншими дисциплінами, практичним навчанням, що забезпечує формування єдиної системи знань, умінь та навичок студентів; – важливим завданням є також формування професійної культури і мислення, вмінь самоосвіти; – семінарські заняття мають гармонійно поєднуватися з лекційними, практичними і лабораторними заняттями та самостійною роботою студентів. Структура семінару може бути такою: 1. Повідомити тему і план семінару. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |