Потрібні законодавчі й нормативні документи, які дадуть можливість організовувати таку експертизу та офіційно визнавати державою її результати

Шосте завдання – сприяння забезпеченню привабливості європейської вищої освіти, єропейського підходу до неї. Насамперед визначимо, що значить європейський підхід до вищої освіти і як він співвідноситься з традиціями вітчизняної вищої школи. Європейські традиції університетської освіти створили таку систему, за якої класична модель університету, що виникла в Європі, синтезувала в собі визначальні цінності європейської культури, науку і наукове пізнання, тобто право вільного дослідження істини. Вітчизняний університет відразу зі створенням став розглядатися не як «учене співтовариство», а як навчальна установа, підзвітна державі. Розрив між університетською освітою і фундаментальною наукою, по суті закріплений у сучасному законодавстві в галузі наукових досліджеь і вищої школи. У Законі «Про вищу освіту» не закріплена законодавча вимога і відповідальність за здійснення наукової діяльності та винагороди за неї співробітникові освітньої установи. Разом з тим є норма про те, що вищі освітні установи займаються науково-дослідною діяльністю. Цей розрив призвів до того, що випускники університетів найчастіше виявляються неконкурентоспроможними на світових ринках висококваліфікованої праці, а вітчизняна наука втрачає основу механізму кадрового поновлення.

Необхідно змінити статус університетів, але зробити це не тільки реалізуючи комплекс правових заходів, а в першу чергу вживаючи виховних, просвітницьких й інших заходів, що формують у суспільній свідомості нове ставлення до університетів як науково-освітніх установ.

Сьоме завдання – проблему ступеня участі в Болонському процесі треба розглядати не тільки в контексті професійних інтересів розвитку вищої школи, а й у контексті національних інтересів України, розвитку її зовнішньополітичного курсу, інтересів усього суспільства. Входження в Болонський процес – це не лише освітня проблема, а й проблема нашої участі в європейському ринку праці.

У багатьох країнах є чітке розмежування освітнього ступеня, який надається університетами та означає рівень освітньої підготовки з напряму (спеціальності) і кваліфікаційного рівня, який може визначатися як державою, так і роботодавцем чи професійною асоціацією або навіть громадським об’єднанням. В Україні за результатами державної атестації випускника ВНЗ державною комісією, до складу якої, як правило, входять викладачі та посадові особи вищого перевіряти не передбачено законодавством. Традиції європейських роботодавців такої спрщеної схеми визнання кваліфікацій та наймання на роботу не передбачено. Тому в Україні є нагальна потреба удосконалення системи атестації саме фахового (кваліфікаційного) рівня. Треба визначити освітній та кваліфікаційний (назви професійної роботи) статус бакалавра і магістра, адаптований до вимог ринку праці, спрямованість (академічну або професійну, зміст і терміни їх підготовки та обсяги прийому і критерії зарахування на магістерські програми.навчального закладу, йому присвоюється єдиний освітньо-кваліфікаційний рівень. Тому конкуренція на ринку праці не вихначається компетенціями випускника, бо їх у нього на робочому місці при зайнятті посади

Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання випускників мають бути застосовані й практично використані на користь усій Європі. Всі академічні ступені та інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути полегшене. У цьому контексті потребує вирішення проблема працевлаштування випускників освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, який за болонськими вимогами відповідає закінченій вищій освіті.

Сьогодні ступінь бакалавра визначено як освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця тільки з базовою вищою освітою, у багатьох галузях (освіта, медицина, наука тощо) використання фахівця цього рівня є проблематичним, оскільки в класифікаторі професій для бакалаврів є дуже мало первинних посад або й зовсім немає. Нормою було б таке положення, коли громадінин навчається в базовому форматі на бакалавра, отримує повну вищу професійну вищу освіту, потім працює там, де його диплом визнається, та довчається на магістра. Таким чином можна вирішити проблему працевлаштування випускників та забезпечити умови для навчання впродовж життя.

Поиск по сайту: