Система педагогічних наук

1. Загальна педагогіка, яка вивчає основні закономірності виховання.

2. Історія педагогіки яка вивчає розвиток педагогічних ідей і виховання в різні історичні епохи.

3. Порівняльна педагогіка, яка досліджує закономірності функціонування і розвитку освітніх і виховних систем в різних країнах шляхом співставлення і пошуку подібності і відмінностей.

4. Вікова педагогіка, яка вивчає особливості виховання людини на різних вікових етапах. В залежності від вікової характеристики розрізняють переддошкільну, дошкільну педагогіку, педагогіку старшої школи, педагогіку середньої спеціальної освіти, педагогіку вищої школи, педагогіку дорослих (андрогогіку).

5. Спеціальна педагогіка, базується на таких наукових засадах: 1) сукупність теоретичних концепцій інших наук, які методологічно спрямовують, фундаментально обґрунтовують дослідження в тих галузях освітньої та реабілітаційної практики, що забезпечують навчання і виховання осіб, які потребують корекції фізичного та (або) психічного розвитку у спеціально створених до цього умовах педагогічної допомоги – організаційних, змістових, технолого-методичних, матеріально-технічних тощо; 2) система найбільш важливих, обґрунтованих, спільних для всіх галузей спеціальної педагогіки закономірностей корекційного навчання, виховання, розвитку і соціалізації осіб з психофізичними вадами, які встановлені у дослідженнях самої спеціальної педагогіки та в ієрархізованій структурі складають її теоретичне підґрунтя.

Розробляє теоретичні основи, принципи, методи, форми і засоби виховання і освіти людини (дітей і дорослих), що мають відхилення в фізичному розвитку. Спеціальна педагогіка (дефектологія) поділяється на низку галузей: питаннями виховання і освіти глухонімих і глухих дітей і дорослих займається сурдопедагогіка, сліпих і слабобачучих – тифлопедагогіка, розумово відсталих – олігофренопедагогіка, дітей і дорослих з вадами мови – логопедія.

6. Методики викладання різних дисциплін містять специфічні часні закономірності навчання конкретним дисциплінам (мові, фізиці, математиці, хімії, історії та ін.), накопичує технологічний інструментарій, який дає змогу оптимальними методами і засобами засвоювати зміст тієї чи іншої дисципліни, оволодівати досвідом предметної діяльності, оцінними відносинами.

7. Професійна педагогіка – наука про загальні та специфічні закони, закономірності, особливості, принципи та умови освіти, навчання, учіння і виховання особистості професіонала (кваліфікованого робітника, інженера, вчителя, лікаря та ін. фахівців). Вивчає закономірності і закони навчання людини професії і формування професійно і соціально важливих якостей особистості окремих працівників і виробничого персоналу в цілому лдя різних галузей промисловості, сільського господарства та сфери послуг, їх професійних компетенцій з урахуванням сучасних і перспективних вимог ринкової економіки. Вона розкриває методологічні, теоретичні і методичні основи педагогічного процесу в професійній школі будь-якого рівня, в різних системах професійної підготовки фахівців, у т.ч. й короткотермінової в умовах виробництва, а також перепідготовку, підвищення кваліфікації безробітних в центрах зайнятості, додаткової освіти.

Дослідження багатьох педагогічних проблем вимагає міждисциплінарного підходу, даних інших наук про людину, що в сукупності забезпечує найбільш повні знання про досліджуваного (мал.. 1.2.)

Мал.1.2.

Поиск по сайту: