|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ТЕРМІНИ ІЗ ГЛОСАРІЮАндрогогіка – вікова та педагогічна галузь психолого-педагогічних досліджень теоретичних і практичних проблем освіти і виховання дорослих людей. Антична педагогіка – педагогічна думка і виховна практика класичних грецької та римської цивілізації. Бакалавр – у XIII в Західній європі перший вчений ступінь, який дає право читати лекції в університеті. Нині у Франції, Іспанії і в деяких інших країнах Європи та Південної Америки ступінь бакалавра свідчить про завершення середньої освіти і дає право вступати до університету. В Англії – перший вчений ступінь, що присвоюється після закінчення університету. У США – ступінь, який здобувають після закінчення чотирирічного коледжу. З 1992 року освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти бакалавра запроваджено в Україні. Болонський процес. Розгортається в Європі з 1998-1999 рр.Його назва походить від Болонської декларації 1999 року. За змістом це утворення єдиного узгодженого європейського простору вищої освіти для забезпечення світової конкурентоспроможності фахівців єврорегіону. Виховання – це усвідомлене і цілеспрямоване зрощування людини як особистості у відповідності зі специфікою цілей, соціальних груп і організацій, в яких воно здійснюється. Вища освіта. Тривалий час це поняття ототожнювалося з навчанням в університетах. В сучасному сенсі поширилося у середині XIX ст. після формування в індустріальних державах пвнорівневих систем освіти. Такі системи освіти виокремили у ній три рівні: I – початкову освіту, II – середню освіту, III – вищу освіту, а також ствердили загальне уявлення про вищу світу, як вершинну стадію багаторічного формування працівника-професіонала. Вищі навчальні заклади – освітній, освітньо-науковий заклад, який реалізує відповідно до наданої ліцензії, освітньо-професійної програми вищої освіти за певними освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-педагогічну діяльність. Гуманізація освіти – один з нових соціально-педагогічних принципів, який відображає спрямованість розвитку освіти на гуманні стосунки в суспільстві як загальнолюдську цінність. Державна освітня політика - системастратегічних цілей і програмних дій державної влади з метою забезпечення функціонування та розвитку освіти. Державні навчальні заклади – навчальні заклади, засновані на загальнодержавній або комунальній власності. Доктрина (в освітній практиці) – система офіційних поглядів і положень, які виробляються науково-освітньою громадськістю та політичним керівництвом країни і встановлюють напрям розвитку освіти, тривалі пріоритети та гарантії в цій сфері; визначають основні шляхи досягнення цих пріоритетів у контексті нарощування освітнього потенціалу відповідно до нових завдань суспільного поступу та науково-технічного прогресу й високих технологій. Елітна освіта – особлива, привілейована освіта для вузького кола молоді, яка має можливість її отримати завдіки високому соціальному статусу батьків (соціальний стан, матеріально-фінансові можливості) або високим показникам інтелекту на різних стадіях відбору й оцінки (випускні іспити в школах і коледжах, конкурси талановитих дітей тощо). Європейський вимір в освіті – певний стандарт знань про Європу для трансляції через навчання. Зміст вищої освіти – структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття освіти і певної кваліфікації, а також обумовлена потребами суспільства система знань, умінь і навичок особи, її професійних, світоглядних і громадських якостей, що має бути сформована у процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури, мистецтва. Історія педагогіки – галузь гуманітарного знання, що вивчає історичний розвиток педагогічної думки, освітньої практики та педагогічних персоналій в їх єдності як узагальненого теоретичного історико-культурного осмислення педагогічних проблем. Недержавні навчальні заклади – навчальні заклади, засновані на приватній формі власності і належать приватним особам, благодійним, освітнім, релігійним та іншим недержавним організаціям, реалізують відповідно до наданої ліцензії освітні та освітньо-професійні програми за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечують навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до покликання, інтересів, здібностей та згідно з нормативними вимогами у галузі освіти. Неперервна освіта – процес, який охоплює все життя людини, що забезпечує поступовий розвиток творчого потенціалу особистості і всестороннє збагачення її духовного світу, цілеспрямована систематична пізнавальна діяльність щодо освоєння і вдосконалення знань, умінь і навичок, одержаних у загальних і спеціальних установах, а також шляхом самоосвіти. Освіта – процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь і навичок і пов’язаного з ними того чи іншого розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які в своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості. Освітня політика – сфера взаємовідносин індивідів, різних соціальних груп з метою використання владних інституцій задля реалізації своїх інтересів і потреб. Педагогіка – соціальна наука, яка об’єднує, інтегрує, синтезує дані всіх природничих і соціальних наук, пов’язаних з формуванням людини. Середньовічна освіта – освітньо-виховні моделі, що формувалися у Західній Європі під час історичного періоду кінця V- середини XVII ст.(зокрема християнська педагогіка, педагогіка протестантизму, пуританізму, епохи Відродження тощо). Система освіти в Україні – дердавний інструмент реалізації конституційного права громадян України на освіту, а саме – доступності і безоплатності дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних вищих нпавчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти; різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Університет – це найдавніший і головний тип європейського ВНЗ з великою кількістю відділень (факультетів), діяльність якого спрямована на розвиток освіти, науки і культури у спосіб спосіб здійснення фундаментальних наукових досліджень та організації навчання за всіма рівнями вищої професійної, післядипломної і другої (додаткової) освіти з широкого спектру природничо-наукових, гуманітарних та інших галузей науки, техніки і культури. Філософія освіти – розв’язання проблем, що виникають на стику філософії з освітньою діяльністю.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |