АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основні поняття, терміни та визначення теми

Читайте также:
  1. I.4. ОСНОВНІ МОДЕЛІ ЗВЕРТАННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
  2. А.Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження
  3. Адаптація. Характеристика адаптацій. Основні концепції адаптаційних пристосувань
  4. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  5. Базові знання, вміння, навички, які необхідні для вивчення теми.
  6. БУДОВА М'ЯЗІВ. ОСНОВНІ ВИДИ СКЕЛЕТНИХ М'ЯЗІВ
  7. В) Екзистенціалізм та його основні напрями.
  8. Види комерційних банків. Визначення банківських операцій та їх класифікація
  9. Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування.
  10. Визначення
  11. Визначення
  12. Визначення

Шкідливі речовини – це такі, які при контакті з організмом людини можуть викликати погіршення самопочуття, функціональні зміни, що виходять за межі прийнятих норм, і навіть професійні захворювання.

ГДК (гранично допустима концентрація) шкідливої речовини - це така її кількість у природному середовищі, при якій не знижується працездатність та самопочуття людини, не шкодить здоров’ю у разі постійного контакту, а також не викликає небажаних (негативних) наслідків у нащадків.

ГДВ -гранично допустимі викиди

ГДЕН -гранично допустимі екологічні навантаження

МДР - максимально допустимий рівень

ТПВ -тимчасово погоджені викиди

ОБРВ - орієнтовно безпечні рівні впливу забруднювальних речовин у різних середовищах.

Сильнодіючи отруйні речовини (СДОР) – це хімічні сполуки, які в певних кількостях, що перевищують ГДК, негативно впливають на людей, сільськогосподарських тварин, рослини та викликають у них ураження різного ступеня.

 

 

1. Характеристика хімічних речовин .

На території України є більш ніж 1500 промислових підприємств, що виробляють, зберігають і використовують більш 280 тис. тонн різноманітних СДОР. У зонах цих об’єктів мешкають 22 млн. чоловік.

У світі нараховується до 6 млн. хімічних речо­вин; 90% з них — це органічні сполуки, більшість яких токсичні.

За характером впливу на організм людини хімічні речовини (шкідливі та небезпечні) поділяються на:

¨ загальнотоксичні, які викликають отруєння всього організму або впливають на окремі системи людського організму (ртуть, оксид вуглецю, толуол, анілін);

¨ подразнювальні, що викликають подразнення слизових оболо­нок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри (хлор, аміак, сірко­водень, озон);

¨ сенсибілізувальні, які діють як алергени (альдегіди, розчинники й лаки на основі нітросполук);

¨ канцерогенні, що викликають ракові захворювання (аміносполуки, азбест, нікель, хром);

¨ мутагенні, які впливають на генетичному рівні та викликають зміни спадкової інформації (свинець, формальдегід, бензол, марганець, нікотин, радіоактивні речовини тощо).

До групи СДОР відносить тільки ті, що заражають повітря в небез­печних концентраціях, здатних викликати масові ура­ження людей, тварин і рослин.

 

Ступінь отруєння залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму тощо.  

 

Класифікація СДОР різноманітна і залежить від хімічної структури, ступеня токсичності, тривалості дії, клінічних проявів й ін. чинників:

 

За токсичної дії на організм і клінічному прояву:

¨ задушливої дії:

хлор, фосген, хлорпікрин, трихлористий фосфор, дифосген;

¨ загальноотруйної дії:

оксид вуглецю, синильна кислота, етилен хлорид;

¨ задушливої та загальноотруйної дії: сірководень, оксиди азоту, сірчистий ангідрид та ін.;

¨ нейротропні отрути, тобто нервово-паралізуючої дії, що порушують функції нервової системи:

ФОР — зарин, зоман, V-гази, хлорофос, фосфорорганічні інсектициди (ФОІ) і ін.;

¨ задушливої і нейротропної дії:

аміак;

¨ метаболічні отрути:

етиленоксид, метилхлорид;

¨ отрути, що порушують обмін речовин і структуру клітини: диоксин.

 

За фізичними властивостями:

¨ тверді леткі речовини:

солі синильної кислоти, гра­нозан, етилмеркурфосфат, етилмеркурхлорид, меркуран;

¨ рідкі леткі речовини, що зберігаються в місткостях під тиском:

у підгрупі А — аміак, окис вуглецю; у під­групі Б — хлор, сірчистий газ, сірководень, фосген, бромметил;

¨ рідкі леткі речовини, що зберігаються в місткостях без тиску:

у підгрупі А — нітро- й аміносполуки арома­тичного ряду, синильна кислота; у підгрупі Б — нітро-акрилова кислота, нікотин, октаметил, тіофос, метафос, сірковуглець, тетраетилсвинець, дифосген, дихлоретан, хлорпікрин;

¨ димучі кислоти:

сірчана, азотна, соляна, плавико­ва, хлорангідриди сірчаної, сірчистої та піросірчаної кислот.

 

Основні характеристики найпоширені­ших сильнодіючих отруйних речовин:

Хлор — зеленувато-жовтий газ із різким колючим запахом, у 2,5 рази важчий за повітря. Накопичується в підвалах, тунелях, підземних переходах, загалом, де можуть ховатися люди. Точка кипіння -34,5°С, отже, навіть зимою хлор знаходиться в газоподібному стані. Легко зріджується. За тиску 5-7 атм. перетворюється в рідину. Транспортується в балонах і цистернах. При аварії та розливі рідкий хлор випаровується, створюючи з водяними парами білий туман.

1 кг рідкого хлору утворює 35 л газів.

Поріг сприйняття — 0,003 мг/л (ледь чутний запах хлору);

Вражаюча концентрація — 0,01 мг/л;

Смертельна токсодоза — 0,1-0,2 мг/л;

 

Смерть може наступити від декількох вдихів протягом однієї хвилини відураження дихального і серцево-судинного центрів (блискавична форма). При дещо менших концентраціях смерть наступає протягом 20-30 хвилин унаслідок хімічного опіку та набряку легенів і асфіксії.

 

Клінічні ознаки:

¨ подразнення слизові оболонки очей і верхніх дихальних шляхів,

¨ опік слизових оболонок очей і верхніх дихальних шляхів

¨ сухий кашель, біль за грудиною, задишка,

¨ порушення координації

¨ різі в очах, сльозотеча.

¨ За 2-4 години розвивиток токсичного набряку легенів — синюшність, ядуха, смерть.

 

За великих концентрацій (більш 0,2 мг/л) смерть практично миттєва від паралічу дихального і серцевого центрів.

 

Перша медична допомога при ураженні хлором:

¨ негайно припинити надходження газу в організм: протигаз із спеціальною коробкою марки “У” або “М” і евакуація постраждалого із осередку ураження;

¨ звільнити грудну клітину, шию;

¨ дати кисень, штучне дихання при необхідності;

¨ слизові оболонки і шкіру промивати 2% розчином соди 15 хв.;

¨ в очі — краплі альбуциду;

¨ спокій, зігрівання, вдихання парів нашатирного спирту;

Аміак — безбарвний газ із гострим запахом нашатирю. Легший за повітря. Добре горить. Вибухонебезпечний! (у зоні осередку не курити!). Температура кипіння -33,5°С. Димить при виході з балонів, цистерн, холодильних агрегатів. Перевозиться у зрідженому стані під тиском у цистернах і балонах.

Запах речовини стає відчутний при концентрації 0,035 мг/л. Ледь почувши специфічний запах аміаку необхідно приймати відповідні рішення:

поріг сприйняття — 0,035 мг/л;

подразнення верхніх дихальних шляхів відзначається при концентрації 0,3 мг/л;

подразнення очей — 0,5 мг/л;

подразнення шкіри — 7,21 мг/л (з’являється червоність, пухирі);

кашель задушливий — 1,25 мг/л;

токсична доза при 1,5 мг/л протягом 1 години (50% персоналу може загинути від набряку легенів);

концентрація — 3,5 мг/л протягом декількох хвилин призводить до смерті.

 

 

Клінічні ознаки:

¨ подразнення слизових оболонок очей, дихальних шляхів;

¨ задушливий кашель, нежить, утруднення дихання;

¨ різі в очах, сльозотеча;

¨ пульс частий, серцебиття.

¨ впливаючи на ЦНС викликає збудження, судоми

 

При великих концентраціях аміаку (1,5-3,5 мг/л) смерть може наступити в перші ж хвилини при явищах гострої дихальної і серцево-судинної недостатності.

Перша медична допомога:

¨ при попаданні рідкого аміаку в очі негайно промити водою або 0,5-1% розчином квасців; при болях закапати очі новокаїном 1%, дикаїном 0,5% —1-2 краплі.

¨ при інгаляційному ураженні необхідний терміновий винос, виведення з зараженої атмосфери,

застосування промислових протигазів зі спеціальними коробками марки “ДО” або “М” або ізолюючих протигазів (ІП-4).

¨ поза зараженою атмосферою інгаляція кисню, вдихання теплих водяних парів,

гарячі компреси на шию. При спазмі голосової щілини — тепле молоко із содою.

¨ шкіру і слизові промивати водою або 2% розчином борної кислоти. Вода добре дегазує аміак.

¨ при попаданні рідкого аміаку усередину: промивання шлунка, викликати блювоту;

¨ дати розчин оцту (3%) або лимонної кислоти кілька ложок;

¨ давати рослинну олію, молоко, яєчний білок.

 

Сірководень — безбарвний газ із запахом тухлих яєць. Температура кипіння — 60,9°С. Концентрація 1 мг/л викликає важку форму отруєння. Легко загоряється і горить блідо-блакитним полум’ям.

Клінічні ознаки:

¨ подразнює слизові оболонки очей і дихальних шляхів;

¨ судоми, утрата свідомості;

¨ смерть від припинення дихання або паралічу серця;

¨ при малих концентраціях сірководню: сльозотеча, нежить, задишка, кашель, біль за грудиною, тахікардія, слабість, непритомність або навпаки, стан збудження з наступним потьмаренням свідомості.

Перша медична допомога:

¨ винести із зараженої атмосфери;

¨ спокій, тепло,

¨ вдихання кисню, штучне дихання.

Оксид вуглецю (СО) — це безбарвний газ, без смаку, іноді з дуже слабким часниковим запахом. Густина за повітрям 0,96. В суміші з киснем вибухає. Майже не поглинається активовані вугіллям, тобто звичайні протигази марні.

Концентрація СО у повітрі:

1,7-2,3 мг/л — небезпечна після годинного впливу;

4,6 мг/л і вище — смерть при експозиції менше, ніж за годину.

 

Клінічні ознаки:

 

Тяжкість стана постраждалого залежить від тривалості перебування в задимленій атмосфері і процента інактивації гемоглобіну.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)