|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Визначення параметрів зон хімічногозабруднення
Під оцінкою хімічної обстановки слід розуміти визначення характеру і масштабу зараження СДОР або ОР території, вплив їх на виробничу діяльність підприємств, сил ЦО, життєдіяльність населення в цілому. Хімічна обстановка створюється в результаті аварійного розливу абовикиду СДОР чи застосуванні хімічної зброї з утворенням зон хімічного зараження і осередків хімічного ураження. Оцінка хімічної обстановки складається з: ¨ визначення масштабів і розмірів хімічного зараження місцевості; ¨ вибору найбільш доцільних варіантів дій, при яких виключається ураження людей. Оцінка хімічної обстановки провадиться методом прогнозування та за даними розвідки. В основу прогнозу хімічної обстановки при розробці планів ЦО (захист та спасіння населення) беруть випадок одночасного викиду всього запасу СДОР, що знаходиться в ємностях. Вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є: ¨ тип і кількість СДОР або засоби застосування хімічної зброї та тип ОР; ¨ місце викиду (аварії) отруйних речовин чи район застосування ОР; ¨ час викиду (аварії) СДОР чи ОР; ¨ ступінь захищеності людей; ¨ топографічні умови місцевості (місцевість відкрита, напівзакрита, закрита), характер забудови на шляху розповсюдження забрудненого повітря; ¨ – метеорологічні умови (швидкість і напрям приґрунтового шару по вітря, температура ґрунту і повітря, ступінь вертикальної стійкості повітря. На швидкість розповсюдження парів та на площу їх розповсюдження впливає вертикальна стійкість повітря, яка має 3 ступеня: інверсія tн< tв – виникає звичайно ввечері за 1 годину до заходу сонця, коли нижні шари повітря холодніші за верхні і зникає на протязі години після його сходу що перешкоджає розсіюванню парів СДОР по висоті і створює умови для підтримання високих концентрацій зараженого повітря на місцевості. ізотермія tн = tв – температура нижчих шарів дорівнює температурі верхніх шарів. Ізотермія найбільш характерна для хмарної погоди, але може виникати і в ранішні і вечірні години, як перехідний стан від інверсії до конвекції. конвекція tн> tв - нижчі шари тепліші за верхні шари. Виникає, частіше через 2 години після сходу і за 2 години до заходу сонця і спостерігається в літні ясні дні, при цьому утворюються висхідні потоки що сприяє швидкому розсіянню зараженої хмари і зменшенню її уражаючої дії. Підвищення температури ґрунту та повітря прискорює випаровування СДОР, зменшує їх дію. При швидкості вітру, яка більша або дорівнює 6 м/с хмара ОР швидко розсіюється, випаровування збільшується, що сприяє обеззараженню місцевості. Дальність переміщення зараженої хмари зменшується, якщо на місцевості трапляються великі споруди, лісові масиви. Щоб правильно оцінити хімічну обстановку, треба знати: глибину і ширину зони ураження, час підходу ураженого повітря до об'єкту та час уражуючої дії СДОР. Час уражуючої дії - це час випаровування рідини, що розлилась. Прогнозування хімічної обстановки провадиться з метою виявлення масштабів можливого зараження територій, своєчасного оповіщення співробітників організацій і населення про небезпеку, визначення заходів та засобів захисту людей і майна у зоні лиха і включає: ¨ визначення ступеню вертикальної стійкості повітря; ¨ визначення розмірів і площі зони хімічного ураження; ¨ нанесення вірогідної обстановки на карту (схему) місцевості у масштабі. Розміри зони хімічного зараження залежать від багатьох факторів: ¨ типу та кількості СДОР, що викинуто під час аварії; ¨ умов зберігання СДОР, (обвалована, не обвалована ємність); ¨ ступеню вертикальної стійкості повітря, (інверсія, ізотермія, конвекція); ¨ швидкості вітру у приземному шарі повітря; ¨ стану місцевості (відкрита, напівзакрита, закрита місцевість).
Завдання для практичного заняття:
1.Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою. 2.Дати оцінку обстановці, що склалася внаслідок аварії на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах, визначити основні параметри зон радіаційного і хімічного забруднення та запропонувати заходи щодо захисту працівників об’єкту та населення у зоні лиха. 3.Сформулювати висновки щодо проведених досліджень.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |