Визначення. 1. Праця, що затрачається у визначеній корисній формі, створює визначену споживчу вартість (вугілля

1. Праця, що затрачається у визначеній корисній формі, створює визначену споживчу вартість (вугілля, метал, хліб тощо).

2. Корисний ефект, представлений діяльністю людини.

3. Фізичні, реаль­ні інвестиційні ресурси виробництва (машини, механізми, будівлі, інстру­менти), крім землі, які використовуються для виробництва товарів і послуг та доставці їх кінцевому споживачу.

4. Специфічна форма людської діяльності, спрямована на отримання та систематизацію нових знань про природу, суспільство і мислення.

5. Створює технологічні передумови для швидкого оновлення продукції з найменшими витратами праці, наближення її якісних характеристик до запитів споживача.

6. Наукова дисципліна, яка комплексно вивчає людину, групу людей і конкретні умови трудової діяльності.

7. Сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини, які вона використовує у процесі праці.

8. Річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці.

9. Людська діяльність, спрямована на створення матеріальних і духовних благ для задоволення потреб людей.

10. Процес праці, яка має завершений, результативний характер. Така праця є продуктивною, а засоби її здійснен­ня – засобами виробництва.

11. Взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин, які перебувають у суперечливій єдності, але відносно автономні у своєму розвитку.

12. Праця товаровиробників, що виступає як затрата людської робочої сили взагалі, незалежно від її конкретної форми.

13. Здатність людини забезпечувати своєю діяльністю дохід за допомогою використання інтелектуальних здібностей, набутої кваліфікації і практичного досвіду тощо.

14. Система збирання, обробки та систематизації різноманітних знань людини з метою використання їх у різних сферах життєдіяльності й насамперед в економічній системі.

15. Створена працею річ, призначена для безпосереднього споживання.

16. Всі речовини природи, на які спрямована праця людини і які становлять матеріальну основу майбутнього продукту.

17. Здатність людини до організації продуктивної діяльності.

18. Відкриває можливості для переміщення робочих місць мільйонів людей з централізованих підприємств і організацій у територіально розмежовані дільниці.

ІV. Розв’язати задачі:

1. Тривалість робочого дня – 8 годин. За цей час робітник виготовляє два вироби. Вартість одного виробу – 4 грн. За умови, що 1 година індивідуального робочого часу = 1 год. суспільно-необхідного робочого часу. Показати, як зміниться вартість одного виробу й вартість всієї продукції, якщо продуктивна сила праці зростає в 2 рази.

2. Товар „А", на виробництво якого затрачено 10 годин робочого часу, обмінюється на товар „Б", виготовлений за 5 робочих годин. В якій пропорції відбудеться обмін?

3. Підприємство А і Б виробляють продукцію n кожне на суму 50 млн. грн. при стабільному попиті на ринку на цю продукцію 100 млн. грн. Намагаючись завоювати ринок і потіснити свого конкурента, підприємство А збільшило випуск продукції за рахунок підвищення продуктивної сили праці. Те ж саме зробило і підприємство Б, але за рахунок підвищення інтенсивності праці. Хто переможе в конкурентній боротьбі і чому?

4. Впродовж 8-годинного робочого дня робітник виробив 4 вироби. Вартість кожного з них – 20 грн. За умови, що 1 год. робочого часу = 1 год. суспільно-необхідного робочого часу, показати, як зміниться вартість одного виробу і вартість усієї продукції, якщо інтенсивність праці зросте в 2 рази.

V. Підготуйте для презентації на семінарському занятті реферат за однією з названих нижче тем.

1. Роль суспільного поділу праці у розвитку товарного виробництва і товарного обміну.

2. Основні властивості товару та їх співвідношення.

3. Суб’єкти товарних відносин та їх еволюція.

4. Місце товарної організації виробництва за капіталізму.

Поиск по сайту: