Економічні потреби суспільства, їх суть та структура

Потреби – це категорія, що відбиває ставлення людей до умов їх життєдіяльності.

Зв'язок людей з умовами життєдіяльності характеризу­ють такі відносин:

- ставлення до природи (потреби у спілку­ванні з природою, в охороні природи);

- ставлення до існуючих засобів життя (потреби у засобах виробництва і предметах споживання);

- ставлення до себе та інших людей (потреби у самовира­женні, саморозвитку, у соціальному статусі, спілкуванні);

- ставлення до праці та дозвілля (потреби у цікавій, творчій праці, у відпочинку та ін.).

Економічні потреби – це ставлення людей до економічних умов їх життєдіяльності, яке характеризується відчуттям нестачі певних благ та послуг, бажанням володіти ними, щоб подолати це відчуття.

За критерієм нагальності потреб та ієрархічності взає­мозв'язків між ними вирізняють моделі Ф. Герцберга, А. Маслоу, К. Алдерфера (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Моделі ієрархії людських потреб

Засоби задоволення людських потреб називаються благами. Розрізняють такі блага:

- неуречевлені (сонячне світло, здоров'я, спілкування, знання) й уречевлені (дари природи, а також продукти праці: їжа, одяг, житло тощо);

- неекономічні (необмежені, їхні обсяги перевищують наявні людські потреби) та економічні (обмежені, обсяги яких менші за існуючі потреби).

Економічні потреби – це потреби в економічних благах.

Носіями економічних благ виступають найрізноманіт­ніші товари та послуги, в їхній сукупності розрізняють:

- споживчі блага (товари та послуги, призначені для безпосереднього задоволення людських потреб) і виробничі блага (товари та послуги, призначені для виробництва споживчих благ);

- матеріальні блага (товари та послуги сфери матеріального виробництва) і нематеріальні блага (створюють­ся у сфері нематеріального виробництва);

- теперішні блага (перебувають у безпосередньому користуванні економічних суб'єктів) і майбутні блага (то­вари та послуги, якими економічні суб'єкти зможуть скористатися у майбутньому) тощо.

Поиск по сайту: