Земельна рента

Земельна рента – це ціна, сплачувана землевласнику (або дохід, одержуваний ним) за надання в користування товаровиробнику (на правах оренди або в іншій формі) сільськогосподарських земель.

Землевласник безпосередньо створює й одержує ренту, якщо він сам або із застосуванням найманої праці обробляє належну йому землю.

Земельна рента як економічна категорія виражає відносини привласнення додатко­вого продукту власником землі у формі орендної плати за право користування землею. Проте рента не тотожна орендній платі. Крім ренти як плати за користування землею, орендна плата містить відсоток на вкладений у землю капітал, а також амортизацію цього капіталу. При високих орендних ставках власник землі може привласнювати частину середнього прибутку сільськогосподарського підприємця.

Види земельної ренти:

1. В ідробіткова рента (панщина) х арактеризується прикріпленням до землі безпосереднього виробника, особистою залежністю селянина від поміщика.

2. Продуктова рента

3. Грошова рента – форма земельної ренти, яка передбачає сплату за користування землею не продуктами, вирощеними на цій землі, а грішми.

Перші два види ренти є надбанням історії і тепер їхнє поширення обмежене (перш за все в країнах, що розвиваються), а грошова земельна рента є характер­ною для розвинутої системи ринкових відносин.

Скрізь і всюди земельна рента входить у вартість, а відповідно і в ціну товару. Додатковий дохід створюється завдяки використанню землі та інших органічних при­родних ресурсів і належить власнику цих ресурсів.

Рис. 11.3. Види земельної ренти

Абсолютна земельна рента – форма земельної ренти, яку сплачують власникові за ділянку землі незалежно від її родючості й місця розташування.

Абсолютна земельна рента – економічна форма реалізації монополії приватної власності на землю. Її джерело – надлишок додаткової вартості над середнім прибутком (різниця між ринковою вартістю сільськогосподарської продукції і суспільною ціною виробництва), а умова виникнення – значно нижча органічна будова капіталу в сільському господарстві. Сплачується земельним орендатором за рахунок його прибутку (якщо інше не передбачено законодавством) земельному власнику за будь-яку землю.

Диференціальна рента виникає на землях більш високої якості й зручно розташованих щодо ринків збуту, а також завдяки додатковим вкладенням капіталу в землю.

Рис. 11.4. Особливості диференціальної ренти

Слід розрізняти дві форми диференціальної ренти — першу і другу.

Рис. 11.5. Риси та особливості диференціальної ренти І та диференціальної ренти ІІ

Перша диференціальна рента є додатковим чистим доходом, який одержують у результаті продуктивнішої праці на кращих за родючістю і місцезнаходженням землях.

Друга диференціальна рента виникає в результаті підвищення продуктивності землі на основі використання ефективніших засобів виробництва, тобто додаткових вкладень у землю.

Монопольна рента – особлива форма земельної ренти, що створюється в сільському господарстві і добувній промисловості при продажу певних видів землеробської продукції, металів, мінералів, корисних копалин.

Попит на них завжди значно вищий від пропозиції, оскільки умови їх виробництва не відтворені в інших місцях. Це й приводить до створення монопольної ренти. Особливою ознакою є те, що рівень її визначається потребою і платоспроможністю споживачів, а не ціною виробництва чи вартістю товару. Отже, монопольна рента – це додатковий дохід власників об'єктів галузей. Її джерело – додаткова вартість, створена виробниками.

Поиск по сайту: