 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Дохід підприємства. Додаткова вартість і прибуток підприємства
Дохід є спонукальним мотивом і джерелом діяльності підприємства. Підприємство приводить у рух усі виробничі фактори – капітал, працю, природні ресурси – для створення продукту, його наступної реалізації та утворення доходу.
Загальний дохід підприємства – це сума доходу, отриманого фірмою від продажу певної кількості продукції.
Розрізняють такі види доходу: валовий і чистий.
Валовий дохід підприємства становить грошову виручку від реалізації продукту (виконання робіт чи послуг), інших матеріальних цінностей і майна підприємства (включаючи основні фонди) тощо, зменшену на суму постійних витрат підприємства. Якщо від валового доходу підприємства відняти ще й змінні витрати, то одержують суму чистого доходу підприємства.
Чистий дохід підприємства – це прибуток підприємства.
Поняття "дохід" ширше поняття "прибуток". Прибуток підприємства є складовою частиною доходу підприємства.
Прибуток – це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.
Існування двох підходів до виміру витрат підприємства (бухгалтерського і економічного) зумовлює застосування двох підходів до аналізу прибутку.
Бухгалтерський прибуток – це різниця між загальним доходом і бухгалтерськими (зовнішніми) витратами. У даному розрахунку ми оцінюємо лише поточні результати діяльності фірми. Але якщо необхідно проаналізувати стан фірми з огляду її перспективи, а, отже, найкращої з альтернатив використання її ресурсів, тоді слід обчислювати економічний прибуток підприємства.
Економічний прибуток (чистий прибуток) – це різниця між загальним доходом і економічними витратами, які містять бухгалтерські (зовнішні) та внутрішні витрати, зокрема, й нормальний прибуток (див. рис. 7.2). Наявність економічного прибутку є показником ступеня вигідності відлучення ресурсів від альтернативного використання їх в іншому виробництві.
Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного вдосконалення його матеріальної бази і продукції всіх форм інвестування. Він є джерелом оплати податків і з урахуванням значення прибутку вся діяльність підприємства спрямована на його зростання.
Рис.7.2. Економічний і бухгалтерський прибуток
Суть прибутку як економічної категорії проявляється у його функціях.
Рис. 7.2. Функції прибутку
В умовах ринкової економіки прибуток на рівні підприємства виступає як безпосередня мета виробництва, що зумовлено іманентно притаманною капіталу тенденцією до самозростання.
Таблиця 7.2
Підходи до визначення сутності прибутку
| Вчені | Особливості їх вчень з визначення сутності прибутку |
| Адам Сміт | трактував прибуток як дохід на капітал, стверджуючи, що «дохід, одержуваний з капіталу особою, яка особисто вкладає в його справу, зветься прибутком» |
| Давид Рікардо | розглядав прибуток як частину вартості, що залишається після вирахування заробітної плати: прибуток зростає, якщо знижується заробітна плата |
Продовження табл. 7.2
| Карл Маркс | розглядав прибуток, як перетворену форму додаткової вартості |
| Жан Батіст Сей | при поясненні прибутку використовував теорію трьох факторів виробництва при цьому поділяв прибуток на процент (дохід на капітал) та підприємницький дохід (винагороду за «талант, діяльність, дух порядку й керівництва») |
| Джон Стюард Мілль | аналізував прибуток як винагороду підприємця за утримання від споживання |
| Френк Хайнеман Найт | вважав, що прибуток породжується особливим підприємницьким талантом, умінням адаптуватися до потреб динамічного розвитку та адекватно відповідати на передбачувані й непередбачувані ризики |
| Йозеф Алоіз Шумпетер | розглядав прибуток як винагороду за новаторство, впровадження технічних, комерційних, організаційних та фінансових нововведень |
| Едвард Чемберлін, Джоан Робінсон | розглядали прибуток як наслідок монопольної влади, що виникає в результаті обмеження конкуренції |
Прибуток – це та ж сама додаткова вартість, але виражена в реальній ринковій формі. Прибуток підприємцями утворюється після реалізації товарів, робіт, послуг, тобто у сфері обігу під час акту купівлі-продажу. Проте джерелом прибутку є лише додаткова вартість, яка створюється в процесі виробництва. Проте це не означає, що прибуток і додаткова вартість завжди збігаються у реальному житті, адже це залежить від того, продаються товари за вартістю вище або нижче вартості.
Додатко́ва ва́ртість – це вартість, створена працівниками понад вартість робочої сили і безкоштовно привласнена власником засобів виробництва. Виходячи з цього, вартість товару (W) можна виразити так:
(7.4)
де с – постійний капітал.
Норма додаткової вартості (
) розраховується як відношення додаткової вартості до змінного капіталу, виражене в процентах.
(7.5)
(7.6)
де m – додаткової вартості, v – змінний капітал, ДРЧ – додатковий робочий час, НРЧ – необхідний робочий час.
Норма додаткової вартості показує, у скільки разів робітник на капіталіста працює більше, ніж на себе. Це і є відносним показником.
Абсолютна величина експлуатації виражається показником «маса додаткової вартості».
Маса додаткової вартості (М), яка створена за день одним робітником розраховується за формулою:
(7.7)
де m – додаткова вартість, створена за день одним робітником; v – змінний капітал, що витрачається щоденно на купівлю однієї робочої сили; V – загальна сума змінного капіталу.
Маса прибутку (П) – це абсолютний обсяг прибутку в грошовому вираженні.
Норма прибутку (
)характеризує ступінь прибутковості капіталу і визначається як відсоткове відношення маси прибутку (П) до всього авансового капіталу (К).
(7.8)
Економічна роль прибутку полягає в наступному:
1) прибуток є головною метою підприємницької діяльності, основним спонукальним мотивом здійснення будь-якого виду діяльності, а відтак – росту благополуччя підприємства;
2) прибуток створює базу економічного розвитку держави в цілому;
3) прибуток являється критерієм ефективності конкретної виробничої діяльності;
4) прибуток є основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів підприємств, що забезпечують його розвиток;
5) прибуток підприємств є важливим джерелом задоволення соціальних потреб суспільства.
Поиск по сайту: