Визначення. 1. Виражене у валюті кожної окремої країни співвідношення між сумою платежів, отриманих з-за кордону

1. Виражене у валюті кожної окремої країни співвідношення між сумою платежів, отриманих з-за кордону, й сумою платежів, переведених за кордон за певний період часу, як правило, за рік.

2. Сукупність національних валютних систем і міжнародних валютних відносин, у тому числі й обслуговуючих ці відносини наднаціональних валютних інститутів і організацій.

3. Передача технічного досвіду і секретів виробництва, використання яких забезпечує переваги в досягненні його кінцевої мети.

4. Надання великою «батьківською» фірмою права дрібній фірмі вести протягом певного періоду свою справу під її опікою використовуючи її обладнання, реалізовувати через неї свою продукцію.

5. Засоби приватних фірм чи організацій, які спрямовуються за кордон або отримуються з-за кордону за рішенням їх керівних органів.

6. Сукупність економічних відносин, які складаються між підприємствами різних країн у галузі використання науково-технічних досягнень.

7. Утворюються вкладенням капіталу в цінні папери підприємств у розмірах, які не забезпечують права власності або контролю над ними.

8. Своєрідний податок, який застосовується при імпорті певної групи товарів з метою поповнення доходів бюджету.

9. Вищий рівень розвитку міжнародних економічних відносин, який характеризується взаємним сплетінням економік різних країн, проведенням узгодженої державної політики, як y взаємних економічних відносинах, так і y відносинах з третіми країнами.

10. Міжнародна торгова операція, за якою власник патенту поступається правами на використання винаходу покупцеві.

11. Форма організації валютних відносин країни, що визначається національним законодавством.

12. Сукупність внутрішньо суперечливих національних економік, пов'язаних міжнародним поділом праці, виробничими, торговельними, фінансовими та науково-технічними зв'язками.

13. Процес взаємо переплетіння та об'єднання різних форм національного та інтернаціонального капіталу.

14. Ліквідуються бар'єри між країнами не тільки у взаємній торгівлі, а й для переміщення робочої сили і капіталу;

15. Об'єктивний процес виникнення та розвитку зв'язків між національними господарствами різних країн, що охоплює всі сфери суспільного відтворення.

16. Країни-учасниці обмежуються відміною митних бар'єрів у взаємній торгівлі.

17. Сукупність міжнародних економічних зв'язків, що формуються під впливом розвитку продуктивних сил, економічного устрою, політичної орієнтації країн та інших чинників.

18. Добре відпрацьовані, стійкі економічні зв’язки між суб’єктами міжнародних економічних відносин, які базуються на міжнародних економічних угодах і договорах, укладених на досить тривалий період часу.

19. Вільне переміщення товарів і послуг всередині угруповання країн доповнює єдиний митний тариф щодо третіх країн;

20. Система стійких торгових відносин між країнами, які засновані на міжнародному поділі праці й інших факторів виробництва.

21. Розвиток міжнародних економічних зв'язків і відносин між суб'єктами підприємницької діяльності в процесі переростання продуктивними силами меле національної економіки і формування інтернаціонального процесу безпосереднього виробництва.

22. Складна, багаторівнева система світогосподарських зв'язків між національними економіками, що перебуває під впливом таких факторів, як природно-кліматичні умови, географічне положення країн, наявність природних ресурсів, кваліфікованої робочої сили, особливості історичного розвитку, національні традиції тощо.

23. Сукупність національних ринків, поєднаних між собою всесвітніми господарськими зв’язками на підставі міжнародного поділу праці, спеціалізації, кооперування, інтеграції виробництва і збуту товарів і послуг.

24. Міжнародні і регіональні валютно-кредитні і фінансові організації, створені на основі міждержавних угод з метою регулювання МЕВ, у тому числі валютно-кредитних і фінансових.

25. Передбачає доповнення до перелічених інтеграційних процесів – проведення державами-учасницями єдиної соціально-економічної політики, створення системи міждержавного регулювання соціально-економічних процесів, які мають місце у регіоні.

26. Інститути, створені на основі міждержавних угод з метою регулювання міжнародних економічних відносин.

27. Визначення офіційними державни­ми органами (центральним банком) ціни іноземної валюти.

28. Угода на інженерно-консультаційні послуги покупцю для реалізації технічного проекту.

29. Офіційні центри, де відбувається купівля-продаж валют на основі попиту і пропозиції.

30. Міжнародна торгова операція, за якою власник винаходу дає іншій стороні дозвіл на його використання в певних межах.

31. Ціна грошової одиниці однієї краї­ни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.

32. Засоби з державного бюджету, які спрямовуються за кордон або приймаються з-за кордону за рішенням уряду чи міжурядових організацій.

33. Переміщення працездатного населення за національні межі, що викликається різними причинами переважно економічного характеру.

34. Підприємницький капітал за кордоном, що забезпечує контроль над підприємствами, в які він вкладений.

35. Визначають максимальний обсяг товарів, які можуть бути імпортовані в країну за певний відрізок часу.

36. Державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції з використанням системи обмежень імпорту.

37. Міцні й тривалі зв’язки кооперативного типу, які в своїй основі мають спільні, наперед вироблені та узгоджені наміри, закріплені в довгострокових економічних договорах і угодах.

38. Форма відносин між товаровиробниками і споживачами різних країн, що виникла на базі міжнародного поділу праці.

39. Найпростіші, одиничні, випадкові економічні зв’язки, що мають епізодичний характер і регулюються переважно разовими угодами.