Сутність та особливості формування валового доходу та прибутку підприємства

Валовий продукт підприємства – - маса вироблених матеріальних благ і послуг у грошовому виразі за певний період(місяць, квартал, рік і т.д.).

Він створюється працею колективу, є його власністю і відображає обсяг затрат як живої, так і уречевленої праці у формі спожитих засобів виробництва і оплати праці. Валовий продукт, який перейшов від виробника до споживача і обмінений на гроші, є реалізованим продуктом. Отже, валовий продукт підприємства – це міра сукупної ринкової вартості кінцевих товарів і послуг, що вироблені підприємством за певний період.

Показниками, що характеризують економічні результати госпо­дарювання підприємства з позицій їх вартісної оцінки, є дохід та при­буток.

Дохід підприємства є результатом здійснення всіх видів ді­яльності суб'єктом господарювання за певний проміжок часу при використанні наявних ресурсів та врахуванні фінансово-господарських ризиків. Його складовими є виручка від реалі­зації продукції (товарів, робіт, послуг), майна підприємства та здійснення позареалізаційних операцій.

Виручка (дохід) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – це обсяг грошових коштів, що надійшли на рахунки підприємства за певний проміжок часу в результаті здійснення операцій з продажу ви­готовленої ним продукції (товарів, робіт, послуг) з використанням грошової форми розрахунку для компенсації вартості об'єкта продажу.

Виручка (дохід) від реалізації продукції є основною складовою доходу підприємства.

Отримання підприємством доходу:

• свідчить про відповідність продукції (товарів, робіт, послуг) попиту на ринку де працює підприємство;

• забезпечує покриття витрат, які виникли в процесі господарсько-фінансової діяльності підприємства;

• спричиняє виникнення об'єкта розрахунку та джерела забез­печення виконання зобов'язань підприємства перед державою;

• забезпечує фінансування розширеного відтворення на під­приємстві.

Остання характеристика виникає за умови перевищення обсягом отримуваного підприємством доходу обсягу витрат і свідчить про отримання прибутку. Отже, як розрахункова величина, прибуток - це сума на яку доходи перевищують витрати.

Спрощену характеристику взаємозв'язку названих показників (доходів, витрат, прибутку) представлено на рис. 10.3.

Рис. 10.3. Взаємозв’язок доходу, витрат і прибутку підприємства

Бухгалтерський підхід щодо визначення сутності доходу і по­рядку оцінки його обсягу ґрунтується на Національних стандартах бухгалтерського обліку і передбачає оцінку доходу окремо за кожною операцією. Згідно з П(С)БО №15,

дохід – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активу підприємства або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцін­ка доходу може бути достовірно визначена.

При цьому не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

• сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів;

• сума надходжень за договорами комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;

• сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

• сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

• сума завдатку під заставу або погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

• продукція (товари, роботи, послуги), яка отримана в результаті обміну на подібну за призначенням та однакову за справедливою вартістю.

Трактування сутності доходу і прибутку з позицій бухгалтерського обліку ґрунтується на констатації факту отримання підприємством економічної вигоди, при цьому пріоритетним є історичний підхід до оцінки. У межах податкового обліку розрахунок показників фінансових результатів діяльності підприємства здійснюється з метою визначення бази нарахування і сплати податкових платежів. Економічний підхід ґрунтується на взаємозв'язку отримуваних доходів і прибутків з основними факторами, що їх обумовлюють, і передбачає оцінку їх впливу в межах ретроспективного та перспективного періодів.

Основним нормативним документом, в якому віддзеркалено податковий підхід до характеристики сутності доходів підприємства, є Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств». Цей підхід передбачає оцінку загального обсягу доходу від усіх видів діяль­ності та операцій, що спричинило введення спеціального терміну "ва­ловий дохід".

Валовий дохід – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріаль­ній формах як на території України, її континентальному шельфі, включеній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий дохід включає:

• загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг);

• доходи від продажу цінних паперів (крім операцій з їх первин­ного випуску (розміщення) та операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації);

• доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами;

• доходи від операцій особливого виду - товарообмінних (бартерних) операцій;

• доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди);

• доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді.

• доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги,

Основною відмінністю при застосуванні бухгалтерського і податкового підходів до розрахунку обсягу доходу є така: податковий підхід, на відмінну від бухгалтерського, передбачає включення до доходу підприємства отриманої передоплати за продукцію (товари, роботи, послуги).

Економічний підхід при характеристиці доходу підприємства передбачає оцінку його обсягу у взаємозв'язку з основними факторами – ціною і кількістю. Основною відмінністю цього підходу порівняно з бухгалтерським і податковим є врахування у загальному обсязі доходів підприємства неявних доходів.

Неявні доходи – додаткові грошові надходження на підприємство в результаті прийняття до реалізації більш оптимальних варіантів рішень.

Відповідно до податкового обліку, прибуток як об'єкт оподат­кування (П) розраховується так:

(10.3)

де СВД – скорегований валовий дохід;

ВВ – валові витрати;

А – амортизаційні відрахування.

Скорегований валовий дохід – це валовий дохід після вирахуван­ня податку на додану вартість та інших вирахувань згідно з чинним податковим законодавством.

Валові витрати – це сума будь-яких витрат платника подат­ку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійс­нюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Подальший розвиток економіки, як науки, спричинив розкриття сутності прибутку як показника та економічної категорії.

Прибуток як економічний показник визначається як різниця між ціною та собівартістю продукції (роботи, послуги); між обсягом виручки від реалізації та сумою витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Прибуток як економічна категорія характеризує:

1) кінцевий результат діяльності підприємства, отримання якого
є необхідною умовою його розширеного відтворення;

2) гармонізацію економічних інтересів держави, підприємства як
господарюючого суб'єкта, його працівників і власників, що визначає
пропорції в розподілі та споживані прибутку.

Рис. 10.4. Характеристика ролі прибутку підприємства в умовах ринкової економіки

Поиск по сайту: