Економічне зростання та економічний розвиток

Економічне зростання означає процес кількісно-якісних зрушень у межах тех­нологічного способу виробництва, зумовлених відповідними суперечностями та чинниками і виражається у збільшенні обсягів суспільного виробництва.

В п олітекономінному аспекті економічне зростання означає техніко-економічні відносини між людьми з приводу привласнення предметів природи у процесі праці та надання послуг.

Відмінності між економічним зростанням і економічним розвитком полягають у тому, що остання категорія відображає незворотні, направлені та закономірні зміни технологічного спосо­бу виробництва, а економічне зростання позбавлене таких ознак, оскільки може перериватись економічним спадом.

Рис. 13.1. Типи економічного зростання

Основними факторами екстенсивного типу економічне зростання є:

1) збільшення обсягу інвестицій за збереження існуючого рівня технології;

2) збільшення кількості працівників;

3) зростання обсягів оборотних фондів (сировини, матеріалів тощо).

Основними факторами інтенсивного типу економічного зростання є:

1) впровадження нової техніки і технології на основі передових досягнень науково-технічного прогресу, основою яких є процес інвестування виробництва;

2) підвищення загальноосвітнього і професійного рівня працівників;

3) розвиток підприємницьких здібностей;

4) випереджаючий розвиток інформаційної сфери, інформатизація господарської діяльності.

У процесі розширеного відтворення відбувається поєднання інтенсивних і екстенсивних чинників економічного зростання Тому розрізняють переважно інтенсивний або переважно екстенсивний тип такого зростання.

Важливе значення для характеристики економічного зростання має ефективність та якість такого зростання. Таке зростання в концентрованому вигляді виражається у зростанні ефективності сукупної праці, передусім, у зростанні продуктивності живої праці. Конкретнішими показниками економічного зростання є покращення якості наявних товарів і послуг, підвищення конкурентоспроможності останніх на світових ринках, освоєння нової техніки і технології та ін.

Якість економічного зростання виражається у покращенні життєвого рівня більшості населення, умов праці, зростанні загальноосвітнього, професійного та культурного рівнів зайнятого населення, збільшенні вільного часу тощо.

Процес економічного розвитку і зростання не можливий без постійного нагромадження. Цей процес за умов капіталізму набув форми нагромадження капіталу.

Нагромадження капіталу – процес перетворення додаткової вартості на капітал, у т. ч. на різні типи та форми капіталу (капіталістичної власності). Цей процес іще називають капіталізацією.

Процес нагромадження капіталу відбувається у двох основних формах:

1) концентрації капіталу – зосередження, нарощування капіталу завдяки об’єднанню капіталів різних власників, а також за рахунок перетворення прибутку на капітал (джерело майбутніх доходів);

2) централізація капіталу – це збільшення розмірів капіталу, внаслідок об’єднання або злиття раніше самостійних капіталів. Наприклад: утворення акціонерних компаній.

Нагромадження капіталу розпадається на нагромадження продуктивного капіталу і грошового капіталу. У свою чергу, в процесі нагромадження продуктивного капіталу слід виділити валові та реальні інвестиції.

Валові інвестиції включають всю суму витрат, що йдуть на заміщення зношених виробничих фондів і приріст капіталовкладень у поточному році (в т. ч. товарно-матеріальні запаси, житлове будівництво).

Реальні інвестиції – це вкладення в засоби виробництва, розвиток науки, інформації та інших елементів продуктивних сил.

Якщо від валових інвестицій відрахувати суму амортизації основного капіталу, то отримаємо чисті інвестиції, які йдуть лише на розширення основного капіталу.

Інвестиції не слід ототожнювати із капіталовкладеннями, тобто вкладеннями в основний капітал або у виробничі фонди. Це означає ототожнення цілого з окремим елементом.

Інвестиції на мікрорівні – вкладення у розвиток продуктивних сил і відносин економічної власності; інвестиції на макрорівні – вкладення у розвиток економічної систе­ми.

Рівень та інтенсивність нагромадження капіталу показує норма нагромадження, яка визначається відношенням фонду нагромадження до національного доходу або валового національного продукту (ВНП).

(13.1)

або

(13.2)

У процесі нагромадження капіталу діє закон нагромадження капіталу, який виражає внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв'язки між збільшенням та якісним вдосконаленням структури нагромадженого капіталу, зростанням на цій основі суспільної продуктивної праці з одного боку, і зростанням національного багатства, привласненням все більшої його частини класом капіталістів і певним підвищенням життєвого рівня інших версти населення, з другого боку.

Поиск по сайту: