Вартість і ціна товару «робоча сила»

Як і всякий товар, робоча сила має споживчу вартість і вартість.

Споживча вартість робочої сили – здатність людини своєю працею (завдяки своїм знанням, кваліфікації тощо) – створювати новий про-дукт і нову вартість, величина якої більша, ніж вартість самої робочої сили.

Вартість робочої сили – затрати суспільно необхідного робочого часу, потрібні для відтворення робочої сили. Визначається вартістю товарів та послуг, необхідних для відтворення та забезпечення нор-мального існування людини в певних соціально-економічних умовах. Розвиток виробництва викликає збільшення витрат на формування робочої. Розширюється асортимент товарів і послуг, які стають «нормою» суспільного життя. Це веде до зростання вартості робочої сили. Одночасно, підвищення продуктивності суспільної праці сприяє зменшенню її вартості. На ринку вартість робочої сили проявляється як заробітна плата.

Заробітна плата - це ціна (грошовий вираз вартості) товару робо-ча сила. Як і всяка ціна, заробітна плата має здатність відхилятися від вартості товару «робоча сила». Вона буде опускатися нижче вар-тості в тому випадку коли існує надмірна пропозиція робочої сили (безробіття) і отримує тенденцію до зростання, в випадку дефіциту робочої сили.

Сутність заробітної плати розкривається у її функціях. В теорії виокремлюють три її основні функції:

І. Відтворювальна функція. Заробітна плата повинна бути достат-ньою для розширеного відтворення робочої сили відповідної професії та кваліфікації.

ІІ. Стимулююча функція. Заробітна плата має набути таких форм і систем, які сприяють найбільш повне використання здібностей, знань, досвіду власника робочої сили.

ІІІ. Регулююча функція. Заробітна плата повинна стимулювати роз-поділ робочої сили між галузями і сферами виробництва, відповідно до інтересів найбільш ефективного розвитку національної економіки.

В плані купівельної спроможності отримуваної заробітної плати розрізняють номінальну і реальну заробітну плату.

Номінальна заробітна плата – сума грошових знаків, які отримує власник робочої сили за виконану роботу.

Реальна заробітна плата – кількість товарів та послуг, які можна придбати на номінальну заробітну плату.

З метою забезпечення соціально сприйнятного рівня споживання най-маного персоналу законодавством розвинутих країн встановлюється мінімальна заробітна плата.

Мінімальна заробітна плата – грошовий вираз вартості некваліфіко-ваної робочої сили з урахуванням продуктивності її праці.

Існує кілька способів розрахунку мінімальної заробітної плати. Най-більш розповсюджені – «прив’язка» або до середньої зарплати в країні, або до мінімального споживчого бюджету людини.

В розвинутих країнах мінімальна заробітна плата прив’язується до середньої зарплати в країні. В США, наприклад, мінімальна зарплата не може бути меншою, ніж 50% середньої.

За висновками міжнародної комісії, створеної ЄС, справедливою є мінімальна зарплата, яка становить 68 % середньої заробітної плати.(ЕЕС, Т.1 с. 529) Міжнародна організація праці рекомендує встановлювати її на рівні 60% середньої, як це робиться у Франції. (Експрес. 7-14. 02. 2008.-с.10).

В Україні мінімальна заробітна плата встановлюється на основі мінімального споживчого бюджету. В неї не включають доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Тому вона, як правило, менша від мінімального споживчого бюджету.

Поиск по сайту: