Причини і сутність циклічного розвитку ділової активності

Економіка будь-якої країни знаходиться в постійному розвитку, що проявляється в зростанні обсягів ВП, ВВП, НД тощо.

Проте, зростання економіки відбувається не у вигляді регулярного, стабільного нарощування масштабів виробництва, а шляхом систематичних коливань – через підйоми і спади. Повторюваність цих коливань має певну закономірність і називається економічним циклом. На рисунку 7.4. подано графічне відображення динаміка ВВП впродовж економічного циклу.

1. Фаза спаду (криза надвиробництва). 2. Фаза депресії. 3. Фаза пожвавлення. 4. Фаза підйому.

Рисунок 7.4. Графічне відображення економічного циклу.

Економічний цикл – це інтервал в процесі розвитку економіки на протязі якого вона проходить еволюцію від одного підйому до нас-тупного і включає чотири фази – економічну кризу (спад), депресію, пожвавлення, підйом. Кожна фаза циклу – особливий стан економіки, якому притаманні свої характерні процеси.

І. Фаза спаду – зменшення обсягу виробництва, зростання безробіття, падіння цін, розорення підприємств тощо.

ІІ. Фаза депресії – спад припиняється, але всі інші показники – при-бутковість, ціни, заробітна плата, ринковий попит, ділова активність тощо - перебувають на низькому рівні.

ІІІ. Фаза пожвавлення – для покращення свого становища підпри-ємства пробують обновити продукцію, застосовують нову техніку, технології, залучають більш кваліфіковану робочу силу. Це породжує попит на продукцію галузей, які виробляють нове устаткування, мате-ріали, що викликає пожвавлення виробництва в цих галузях – зростає кількість замовлень, обсяги інвестицій.

IV. Фаза зростання – характеризується нарощуванням виробництва в галузях, пов’язаних з тими, в яких почалося пожвавлення – сиро-винних, легкій, харчовій та інших. Таким чином вся економіка отримує поштовх для зростання – доходи і зайнятість ідуть вгору, ВВП збільшується, розширюється асортимент продукції, проводяться наукові та дослідні роботи тощо.

Причини циклічності розвитку. Види циклів. Вперше циклічна економічна криза надвиробництва відбулася в Англії в 1825 році. З тих часів в економічній теорії висунуто близько 200 концепцій, які пробують пояснити причини циклічності економічного розвитку. Але одностайність в поглядах економістів відсутня.

В реальній економіці циклічність виробництва має дуже складний характер оскільки на неї впливають багато чинників серед яких виділяють:

Неекономічні фактори:

- політична ситуація;

- стан психології населення країни (пригнічений, активний);

- кліматичні коливання (нестабільність опадів, температурного режи-му, зміна сонячної активності тощо).

Економічні фактори. Основна частина економічних причини, які викликають циклічність виробництва в різних економічних школах пояснюється по різному. теорії зібрана в чотири групи:

Класична економічна школа. Прихильники цієї школи вважали, що ринкове господарство стабільне і збалансоване по своїй суті. Оскільки люди виробляють товари один для одного і обмінюються ними, то завжди виробляється скільки продукції, стільки її можуть взяти по обміну. Кризи перевиробництва, на їх думку, викликані зовнішніми, стосовно економіки, факторами – поганими погодними умовами, полі-тичними потрясіннями, військовими діями тощо.

Кризи, стверджували вони, щось на зразок грипу у людини. Організм людини завжди збалансований (стабільна температура, тиск, пульс). Але ззовні, в тіло попали віруси і викликали хворобу (кризу). Імунний механізм починає боротьбу і знищує віруси. Баланс відновлюється.

Марксистська економічна школа. Причиною кризи, згідно поглядів цієї школи, є протиріччя між суспільним характером виробництва і приватним привласненням. Один з проявів цього протиріччя полягає в тому, що кожне підприємство намагаючись вижити і отримати максимальний прибуток в умовах конкуренції, постійно нарощує обсяги випуску продукції. Одночасно, кожне підприємство в погоні за прибутком проводить жорстку економію витрат, в тому числі заробітної плати. Внаслідок цього виникає розбіжність між обсягами продукції на ринку і обсягами доходів найманого персоналу, які можуть бути витрачені на придбання товарів. Внаслідок цього частина продукції залишається не реалізованою. Починається спад виробництва (фаза кризи надвиробництва).

Другий прояв цього протиріччя проявляється, стверджують марк-систи, в розбіжності між високим рівнем організації виробництва на кожному окремо взятому підприємстві і відсутністю централізованого регулювання всієї національної економіки. Жодне підприємство не знає скільки його продукції потрібно на ринку в даний момент. Намагаючись максимізувати прибутки підприємства виробляють продукції більше, ніж може бути спожито.

Кейнсіанська школа. Кейнсіанці стверджують, що виникнення в кінці ХІХ століття монополій зруйнувало здатність ринку до саморе-гулювання. Крім того, стверджував Дж. Кейнс, люди схильні до здій-снення заощаджень. При зростанні доходів споживання теж зростає, але менш швидкими темпами, ніж доходи (основний психологічний закон Кейнса). Внаслідок цього обсяги заощаджень зростають, але частина продукції залишається нереалізованою – розпочинається криза надвиробництва.

Монетаризм. На думку монетаристів причини економічної кризи – в надмірному втручанні уряду в ринковий механізм. Не розуміючи, внаслідок його складності, дію цього механізму уряд своїми заходами лише шкодить ринковому саморегулюванню. Особливу шкоду, ствер-джують монетаристи, наносять заходи уряду, які сприяють зростанню грошової маси з метою активізації попиту. Наприклад, високий рівень кредитування процесу споживання активізує попит. Попит, створений взятими в борг коштами породжує уяву про високий рівень доходів споживачів і підштовхує підприємства до надмірного випуску.

Частина економістів-теоретиків вважають важливим і вплив таких факторів:

І. Необхідність періодичної заміни основного капіталу (пов’язана з тим, що внаслідок НТП формується можливість і доцільність заміни функціонуючого основного капіталу більш прогресивним).

ІІ. Нестабільність економічної активності населення.

ІІІ. Надлишок збережень у населення, які не інвестуються в реальну економіку.

iV. Низькі обсяги інвестицій (з певних причин інвестори не вважають доцільним вкладати гроші в розвиток економіки).

V. Перевищення виробництва засобів виробництва над виробництвом предметів споживання.

Поиск по сайту: