Економічна система суспільства

Економічна система суспільства – це вся сукупність економічних відносин, характерна суспільству на певній стадії його розвитку, яка підпорядкована певній закономірності функціонування і розвитку. Існує кільки методів визначення і класифікації економічних систем.

Якщо за основу класифікації брати типи власності і рівень розвитку товарно-грошових відносин, то розрізняють три економічні системи.

І. Архаїчна. Як правило базується на натуральному виробництві і приватній або колективній (общинній) власності. Держава (якщо вона вже сформувалася) відіграє незначну роль в господарському житті – обмежується збиранням податків. В окремих суспільствах (перш за все в тих, де економіка базувалася на поливному землеробстві), держава виступала впорядником іригаційної мережі, отже, відігравала активну роль в організації сільськогосподарського виробництва.

Ця економічна система займала домінуючі позиції на ранніх стадіях – до XVII – XVIII століть. В економічно відсталих регіонах земної кулі вона займає вагомі позиції і на початку ХХІ століття.

ІІ. Ринкова. Базується на приватній власності і розвинутому товар-ному виробництві. В залежності від стану виробництва та його спрямованості виділяють:

А. Вільну ринкову економіку. Б. Регульовану ринкову економіку. В. Соціально-орієнтовану ринкову економіку.

Як домінуюча система ринкова економіка сформувалася в найбільш розвинутих країнах (Англія, Голландія) в XVII –XVIII ст. В сучасному світі займає панівні позиції і характеризується поєднанням приватно – товарного виробництва і активної державної діяльності, спрямованої на підтримку і регулювання приватного бізнесу.

ІІІ. Адміністративно – командна економіка (базується виключно на державній власності на засоби виробництва). Мала місце в «соціалісттичній системі». Характеризувалась жорстким державним управлінням господарством, відсутністю можливостей для розвитку економічної ініціативи громадян, низькою економічною ефективністю виробництва.

В Радянському Союзі цій економіці були властиві риси високої соціальної захищеності (відсутність безробіття, безоплатне навчання, включаючи вищу освіту, безоплатна медична допомога тощо). Проте в цілому, цей тип господарювання не створив життєздатної виробничої системи (наприклад, всі хотіли отримувати блага безкоштовно, але ніхто не хотів працювати безоплатно, причому працювати якісно, інтенсивно, не один день - все життя, не отримуючи заробітної плати). Станом на початок 2009 року подібна організація суспільного виробництва збереглася тільки в Північній Кореї.

Поиск по сайту: