|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Рівень життя та показники, що його відображаютьРівень життя – стан розвитку та повнота задоволення матеріальних, соціальних, духовних, культурних, екологічних потреб населення, який знаходить відображення в рівні задоволення цих потреб інди-відами, домогосподарствами, окремими соціальними групами. Рівень життя – складне, багатогранне соціальне явище, яке не піддається одновимірному визначенню і залежить від багатьох факторів серед яких: - розміри реальних доходів (особи чи сім’ї); - обсяг, структура і калорійність харчування; - рівень забруднення навколишнього середовища; - стан здоров’я; - умови праці; - забезпеченість житлом; - забезпеченість послугами соціальної і транспортної інфраструк-тури; - освіта і культура; - гарантія прав особистості та її безпеки; Фактори, які впливають на рівень доходів населення: А. Валовий випуск Б. Обсяги проміжного випуску В. Система оподаткування доходів Г. Спрямованість економічної системи на НТП (економія ресурсів, проведення науково-дослідних робіт, підвищення кваліфікації та рівня освіти робочої сили тощо). Показники рівня життя. Якогось одного показника, який би повністю відображав рівень життя населення певної країни не існує. Багатогранність життя людини вимагає багатьох показників, які б відображали його стан. Найбільш розповсюджуваним показником масштабу виробництва і рівня життя вважається ВВП на душу населення за рік. Приклад (дані за 2005 рік): Данія - 29160 доларів в рік на душу населення Німеччина – 25800 доларів США – 35100 доларів Норвегія – 38100 доларів Україна – 1200 доларів
Цей показник має ряд недоліків: - не враховуює стан природного середовища. Як правило, чим біль-ший ВВП, тим більше викидів в навколишнє середовище, які руй-нують здоров’я населення; - не враховує такого важливого чинника як вільний час населення; - включає виробництво так званих антиблаг (тютюн, алкоголь); - не враховує якості товарів та послуг і багато іншого. Тому, крім показника ВВП на душу населення використовують та-кі показники: І. Чистий економічний добробут (ЧЕД) = ВВП + продуктивність домогосподарств + втрати від забруднення середовища в грошовому виразі + втрати від виробництва антиблаг + втрати від монополізації виробництва + інші втрати + обсяги виробництва в тіньовому секторі. ІІ. Індекс людського розвитку (ІЛР) = тривалість життя громадян країни + рівень освіти та ступіть охоплення навчання + ВВП на ду-шу населення. ІЛР вимірюється в відносних величинах в межах від 0 до 1. Якщо ІЛР менше за 0,5, то рівень життя – низький. Від 0,5 до 0,8 – середній. За даними ООН в 2008р. максимальний ІЛП був зафіксований в Норвегії – 0,965, мінімальний - 0,311 – в Нігерії. Середній показник для всього світу – 0,741. За п’ять останніх років рівень ІЛП в Україні не зазнав серйозних змін. Він зріс всього на 2,5% і Україна зайняла 77 місце серед 177 країн по яких ООН проводе обстеження. Україна відноситься до держав з середнім рівнем розвитку ІЛР. (Експрес.- 17-24 січня 2008 року. – с. 7) ІІІ. Індекс економічної свободи (ІЕС) – агрегований показник, який включає 10 факторів, що мають складну структуру і вимірюють рівень втручання уряду в економіку. Чим сильніше втручання уряду в економіку, тим нижчий показник ІЕС. Фактори, які визначають ІЕС: - торгівельна політика уряду (середній рівень тарифів, наявність нетарифних бар’єрів, корупція митних службовців); - політика оподаткування; - втручання уряду в економіку; - грошова політика; - потоки капіталів та іноземних інвестицій; - рівень розвитку банківської справи; - контроль за цінами та рівнем зарплати; - рівень гарантій права власності; - державне регулювання економіки” - рівень розвитку „тіньового” ринку; Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |