Міжнародна торгівля в світовому господарстві

Одна з основних форм міжнародних економічних відносин – міжна-родна торгівля - являє собою міждержавні потоки продукції. Вони формують світові товарні ринки, де здійснюються операції купівлі - продажу товарів, які носять постійних характер.

Міжнародна торгівля дає значний економічний ефект. Країна, що відгороджується від зовнішньоекономічних зв’язків, змушена збільшувати витрати виробництва приблизно в 1,5-2 рази.(ЕЕ. Т.2. с.330)

В розвитку міжнародної торгівлі відображається розвиток продуктивних сил, поглиблення міжнародного поділу праці та спеціалізації. Так, якщо в 1913- 1939 роках темпи зростання виробництва (43%) значно випереджали зростання обсягів міжнародної торгівлі (19%), то в 1981 – 1996 роках світова торгівля зростала в 1,6 рази швидше, ніж виробництво. (ЕЕ. Т.1. с. 676)

Експорт - вивіз за кордон товарів, послуг, робочої сили для реалізації на зовнішніх ринках.

Імпорт - ввіз з-за кордону товарів, технологічній тощо для продажу та використання на внутрішньому ринку країни - імпортера.

Макроекономічна оцінка результатів зовнішньої торгівлі здійсню-ється шляхом аналізу торгівельного та платіжного балансів країни.

Торговельний баланс країни - баланс експорту та імпорту країни за певний проміжок часу або на певну дату.

Платіжний баланс – співвідношення сум валютних платежів, які отримує з зовні і відправляє за кордон країна в ході зовнішньо-економічної діяльності за певний період часу (квартал, рік).

Уяву про обсяги зовнішньої торгівлі можна отримати з даних таблиці 12.1.

Таблиця 12.1

Країни-найбільші експортери товарів *

*Круглик С., Єременко О. Міжнародний валютний фонд перед новими викликами//Вісник НБУ. Березень 2008 с. 10. (International Financial Statistics. IMF (за відповідні роки)

Міжнародна торгівля спричиняє складний і суперечливий вплив на економіку будь-якої торгівлі, а тому підпадає під державний контроль і регулювання.

Регулювання може бути:

- одностороннім, коли інструменти державного регулювання використовується урядом країни в односторонньому порядку без узгодження з торговельними партнерами;

- двосторонні, коли заходи торговельної політики погоджуються між країнами - партнерами;

- багатосторонніми, коли торговельна політика узгоджується та регулюється багатосторонніми угодами.

В залежності від масштабів втручання держави розрізняють вільну торгівлю та протекціоністську.

Вільна торгівля - політика мінімального державного втручання в зовнішню торгівлю, яка розвивається на основі вільних ринкових сил попиту та пропозиції.

Протекціонізм (від латин. protectionis- заступництво, захист) - державна полі-тика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних та нетарифних іструментів торговельної полі-тики.

У США понад 35% товарів захищені нетарифними бар’єрами.(ЕЕ. Т.2.с.330)

Розрізняється декілька форм протекціонізму:

А. Селекційна - спрямована проти окремих країн або окремих товарів.

Б. Галузева - захищає певні галузі, перш за все сільське господарство.

В. Колективна - проводиться об’єднання країн по відношенню до країн, які в них не входять;

Г. Таємна - проводиться методами внутрішньої економічної полі-тики.

Існують економічні та неекономічні методи регулювання зовнішньої торгівлі. Економічні методи регулювання зовнішньої торгівлі.

Найпоширенішим інструментом регуляторної політики є тариф (ми-то). Мито це:

- інструмент державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії зі світовим ринком;

- сукупність митних ставок, що застосовуються до товарів, які переміщуються через митний кордон, систематизований згідно з товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності;

- конкретна ставка митного податку, яка належить до сплати при вивозі та ввезені певного товару на територію країни;

Мито виконує такі функції:

Перша. Фіскальну, яка відноситься до імпортних і експортних податків, оскільки за їх допомоги держава наповнює бюджет.

Друга. Протекційну - захищає національних виробників від небажаної іноземної конкуренції.

Третя. Балансуючу, оскільки відноситься до податків, які встанов-лються з метою припинення небажаного експорту товарів, внутрішні ціни на які нижче світових.

Світовий ринок послуг – сукупність економічних відносин між суб’єктами світового господарства з приводу купівлі-продажу послуг.

Виділяють такі види послуг:

І. Послуги, пов’язані з рухом товарів на міжнародному ринку – транспортування, страхування.

ІІ. Послуги, пов’язані з наданням нових технологій, інформації (продаж патентів, ліцензій, ноу-хау). Сюди ж відносять інжинірингові та управлінські послуги.

ІІІ. Соціальні та культурні послуги – навчання, лікування та відпочинок іноземних громадян, туризм, спортивні заходи.

IV. Банківські послуги – здійснення міжнародних розрахунків.

V. Виробничі послуги (ремонт, обслуговування техніки).

В останні роки темпи зростання обсягу послуг на світовому ринку випереджає темпи зростання світової торгівлі.

Поиск по сайту: